«Головним викликом свободі мирних зібрань в Україні є Росія та її війна». Іванна Мальчевська на зустрічі Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини

22-23 березня Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини провело зустріч мережі моніторингу свободи мирних зібрань. На подію завітала координаторка моніторингової групи «ОЗОН» Центру громадянських свобод Іванна Мальчевська та поділилася українським досвідом.

Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ займається моніторингом свободи мирних зібрань у країнах-членах ОБСЄ, після чого оприлюднює комплексний звіт з результатами щодо кількох з них. Останній вийшов 1 серпня 2023 року, переглянути можна за покликанням. На подію ж цього року зібрав 18 представників громадських організацій та ініціатив з різних країн, які працюють в цьому напрямку у своїх країнах.

Під час сесії «Головні тренди, виклики та прогалини у сфері свободи мирних зібрань на просторі ОБСЄ» Іванна Мальчевська розповіла про ситуацію зі свободою мирних зібрань в Україні та як війна вплинула на реалізацію свободи та роботу правоохоронних органів. 

«Свобода мирних зібрань – одна з баз функціонування демократичної системи. Так ми зможемо захистити демократичні основи своїх держав. Постійні ракетні удари насправді прямо загрожують цьому. З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, який дозволяє обмежувати певні права та свободи громадян, тож сьогодні мирні зібрання можуть бути заборонені не лише судом, а й військовими адміністраціями та командуванням.

Попри це українці вже влітку 2022 року, за кілька місяців після початку повномасштабної війни, українці провели перше мирне зібрання. Сьогодні демонстрації відбуваються в різних містах України, в тому числі Одесі, Миколаєві та Дніпрі, які близько до лінії фронту. В основному теми стосуються війни. Зараз регулярно відбуваються акції памʼяті героїв Азовсталі, цивільних у російському полоні, також щосуботи у багатьох містах відбувається акція “Гроші на ЗСУ”. 

Ви можете уявити ситуацію, коли держава знаходиться у стані активної війни, а її люди у різних містах виходять на протести з вимогою до влади виділяти більше грошей на армію. Такий сценарій із розділу фантастики для багатьох держав, але в Україні це можливо. 

Також новим викликом для реалізації свободи мирних зібрань в Україні є російська пропаганда. Кілька днів тому українські ГО, що займаються медіаграмотністю, почали писати, що РФ розпочала нову інформаційну пропаганду, яка націлена на підбурювання людей протестувати проти влади. Ще один виклик – це власне стандарти роботи поліції на мирних зібраннях під час війни. Загалом за нашим спостереженням поліція продовжує працювати добре, враховуючи стандарти ОБСЄ. Але ми стикнулися з проблемами персональної ідентифікації офіцерів під час їхньої служби.

Головним викликом свободі мирних зібрань в Україні є Росія та її війна. Водночас є багато хороших практик, яким можна навчитися з українського досвіду. Наприклад, що право на мирні зібрання може працювати навіть під час воєнного стану та постійної реальної загрози. І якщо ми зможемо захистити це право, ми зможемо захистити демократичну основу країни», — розповіла під час виступу Іванка.

Під час першого дня зустрічі Анет Ердмане, радниця з прав людини та координаторка моніторингу та реагування БДІПЛ ОБСЄ, розповіла про моніторингову роботу Бюро та на якій стадії дослідження зараз вони знаходяться. Також своїм досвідом поділився експерт Promo-LEX Флорін Ціска та експерт Вірменського Гельсінського комітету Рафаель Ішкханян.

Під час першого дня зустрічі БДІПЛ ОБСЄ презентував запуск онлайн-курсу про незалежний моніторинг свободи мирних зібрань, який відтепер доступний — за покликанням.