Існуючий в Україні порядок в’їзду в Крим створює відчутні перешкоди для правозахисної й журналістської діяльності на півострові. Правозахисники вимагають змінити його

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації з прав людини.

4 червня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №367, якою врегулював порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та виїзду з неї.

Однак через припинення з грудня 2014 року транспортного сполучення з Кримом, прийняття цього порядку завдало нового відчутного удару по можливості для українців відвідувати Крим, а також зробило практично неможливою на території півострова роботу іноземних журналістів і правозахисників.

Спроба Кабміну виправити становище прийняттям постанови №722 від 16 вересня 2015 року, який вніс зміни в порядок, трохи послабила напругу, але істотно не вплинула на ситуацію, кажуть правозахисники.

“Держава Україна, яка не може захищати права своїх громадян на території Кримського півострова, ставить часто непереборні бар’єри перед тими, хто готовий це робити – наприклад, представниками міжнародних правозахисних місій, іноземними журналістами. Замість інформування, моніторингу ситуації та захисту прав людини в Криму, вони змушені витрачати час на боротьбу з українською бюрократичною машиною. А деякі категорії громадян, наприклад, російських адвокатів, які – єдині – можуть захищати українських громадян в кримських судах, в порядку взагалі забули згадати. Всі їх поїздки в Крим – поза українським правовим полем”, – заявила глава правління Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик.

Олександра Романцова, координаторка проектів Центру громадянських свобод, розповіла про проблеми, з якими стикаються іноземці, які бажають оформити спецдозвіл на в’їзд до Криму згідно з українським законодавством. Так, всі документи доведеться подавати українською мовою. Відсутня можливість подати документи через консульські представництва України за кордоном – для цього іноземцю доведеться приїхати особисто (часто – не один раз). Також немає можливості подавати документи онлайн.

Крім того, окремим категоріям іноземців потрібно ще отримувати дозвільні листи: журналістам – від Міністерства інформаційної політики, релігійним діячам – від Міністерства культури, правозахисникам – від Міністерства закордонних справ. На практиці отримання такого листа-підтримки від МЗС зайняло близько місяця.

“Існуючий порядок призвів до того, що іноземні громадяни в більшості випадків їздять через Росію і навіть не намагаються узгодити свої поїздки з українською владою. Майже ніхто, крім деяких наших колег-правозахисників, проходженням цієї процедури не заморочується…”, – сказала Олександра Романцова.

Правозахисники обурюються, що ті, хто сумлінно намагаються дотриматися порядку і витрачають час і ресурси на отримання українського спецдозволу на в’їзд до Криму, не тільки не отримують необхідного сприяння, але й стикаються з труднощами бюрократичного характеру і навіть отримують відмови у видачі.

Серед таких – Дмитро Макаров, правозахисник з Росії, який близько двох років працював в складі Кримської польовий місії з прав людини (КПМ) та часто їздив до Криму для документування порушень. КПМ – єдина постійно діюча міжнародна громадянська ініціатива і єдине надійне джерело для всіх міжнародних організацій.

Перше після введення порядку дозвіл він зміг отримати восени 2015 року терміном дії на 90 днів. Процес його отримання зайняв в цілому теж три місяці. А при повторній спробі оформити новий дозвіл в січні 2016 року Макаров отримав відмову.

“Існуючий нині порядок декларує своєю метою захист прав людини на тимчасово окупованих територіях, але по факту створює складнощі правозахисної діяльності в Криму. Крім того, немає ніякої легальної можливості потрапити до Криму в разі потреби екстреного реагування (наприклад, термінові виїзди на судові засідання, поїздки для документування масових обшуків по гарячих слідах або термінового журналістського висвітлення подій)”, – заявив Дмитро Макаров.

Як повідомив адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський, українські правозахисники оскаржили в суді постанову Кабінету Міністрів №367.

“Головні аргументи на користь скасування зазначеного порядку полягають в тому, що Кабінет Міністрів перевищив свої повноваження при прийнятті зазначеного нормативно-правового акту. Цей акт порушує право громадян на свободу пересування і є непропорційним меті втручання”, – сказав Роман Мартиновський.

Окружний адміністративний суд міста Києва і Київський апеляційний адміністративний суд відмовилися задовольняти вимоги правозахисників і скасовувати постанову Кабміну. В даний час справа знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України.

“Ми не маємо жодних ілюзій, що ми можемо домогтися скасування цього порядку в українських судах. Ми розраховуємо на те, що зможемо домогтися справедливості в Європейському суді з прав людини”, – прогнозує Роман Мартиновський.

“Мы требуем упростить процедуру как для граждан Украины, так и для иностранцев, изменить ее с разрешительной на уведомительную. Во-вторых, необходимо разрешить подавать документы не только на украинском, но и на английском языке. В-третьих, дать возможность подавать документы не только, приезжая на территорию Украины, тратя при этом много времени, но и через консульские учреждения Украины за рубежом или онлайн. В-четвертых, расширить перечень категорий граждан Украины, иностранцев, которым может быть предоставлено такое разрешение, в частности, включить туда адвокатов”, – резюмує Тетяна Печончик.

Раніше Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська заявляла про необхідність постійної роботи міжнародних місій в Криму.

Матеріали опубліковані 29.02.2016: https://humanrights.org.ua/material/pravozahisniki_rozkritikuvali_sistemu_propusku_do_krimu?cl=ua