Головні тези з зустрічі правозахисного клубу на тему «Виклики релігійній свободі: війна та державно-конфесійні відносини»

18 грудня 2023 року відбувся черговий правозахисний клуб, організований  Центром громадянських свобод, під назвою «Виклики релігійній свободі: війна та державно-конфесійні відносини». Експерти правозахисної сфери на відкритій платформі обговорили найактуальніші проблеми, пов’язані з релігійною свободою в умовах повномасштабної війни та складними державно-конфесійними відносинами в Україні.

До обговорення долучилися правозахисники, релігійні експерти, науковці, представники різних релігійних інституцій, організацій та конфесій.  Учасники обміркували ключові аспекти ситуації, зокрема вплив російської агресії та воєнного конфлікту на міжконфесійні відносини в Україні. Ідеї та висновки, які отримали в результаті зустрічі, стануть основою для подальших дій та заходів Центру громадянських свобод в підтримку релігійної свободи в Україні.

Експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов підкреслив, що релігійні свободи та обговорення перспектив заборони релігійних організацій в контексті законопроєкту 8371 (Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій) – це важливі питання державно-конфекційних відносин. Українському суспільству та нашим закордонним партнерам треба чітко розуміти, що в діях держави є легітимним захистом від ідеологічного та пропагандистського впливу держави-агресора по каналах релігійних інститутів, а що – надмірним втручанням держави у сферу свободи віросповідання. Учасники події впевнені – надважливим є розуміння, що має відбутися розрив організаційних стосунків з керівним центром в державі-агресорі, що не являється забороною конфесії. 

«З одного боку, для нас важливе зараз міжнародне розуміння свободи релігії. З іншого – нам важливо сформувати у західних партнерів розуміння контексту. Ми маємо говорити про міфи, які поширює РФ в цій сфері, ми маємо говорити про чутливі місця, які держава має змінити та показати, що в нас є критичний погляд на те, що робить держава», – зазначила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова. 

«Релігійна свобода – це лакмусовий папір демократії. Будь-які спроби звузити релігійну свободу в демократичній  державі викликають острах. Ситуація в Україні – це прояв внутрішніх проблем, які існують і дотепер. Україна має  релігійну свободу. Найбільша загроза – державний диктат, будь-які спроби держави підпорядкувати собі, інструменталізувати релігійні вчення. З іншого боку,  держава має право дбати про свій суверенітет, в тому числі духовний. Серед релігійних організацій України є консенсус, релігійна спільнота відстоює свободу для всіх», – зауважив керівник департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ о. Олекса Петрів.

Засновник і керівник Інституту релігійної свободи Олександр Заєць зазначив, що якщо Українська православна церква, як стверджують її представники, дійсно розірвала стосунки із Російською православною церквою та більше не підпорядковується Московському патріархату, то у її громад немає підстав хвилюватися. Оскільки законодавча ініціатива, яку підтримав парламент в першому читанні (проєкт 8371), передбачає вплив тільки на релігійні організації, які мають керівні органи в державі-агресорі. 

Щоправда, засновник Майстерні академічного релігієзнавства Руслан Халіков звернув увагу на те, що після першого читання до тексту запропонували значну кількість правок, і деякі з них, які запозичено з альтернативних законопроєктів, передбачають значні зміни усієї парадигми державно-конфесійних відносин. Тому правозахисникам треба пильно відстежувати подальший процес обговорення змін до законодавства в цій сфері.          

Правозахисний клуб — це експертне обговорення, участь у якому беруть правозахисники, активісти, представники влади та правоохоронних органів, люди, для яких тема зустрічі є близькою.