«РФ створює навколо себе зону терору і хаосу». Центр громадянських свобод провів зустріч з журналістами з країн Африки
18 листопада до Центру громадянських свобод завітала делегація журналістів з Нігерії, Південно-Африканської Республіки та Єгипту. До зустрічі долучились українці, які перебували у російській неволі, а також ті, хто пережив російську окупацію.
Модераторкою події стала виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, а своїми історіями поділились:
Сергій Дорошенко — педіатр і лікар загальної практики/сімейної медицини у цивільному житті, тато 4 дітей, який рятував людей під час оборони Маріуполя. З початком повномасштабного вторгнення добровільно долучився до лав Територіальної оборони. У квітні 2022 року потрапив у полон.
Олена Цигіпа — дружина увʼязненого журналіста, громадського активіста, письменника, керівника ГО «Каховський плацдарм», співзасновника музичного фестивалю «Таврійські ігри» Сергія Цигіпи з нині окупованого міста Нова Каховка Херсонської області.
Костянтин Давиденко — кримський політвʼязень, який провів сім з половиною років у російській неволі.
«Після перебування в Оленівці, наступні 2 роки полону були найстрашнішими. Навіть медичні працівники не зважали на отримання хронічних і невиліковних захворювань у наших полонених. Недбала бездіяльність. Це тортури — ненаданням допомоги. Бруд, вода з калюж, відсутність будь-яких гігієнічних засобів, кишкові інфекції, вірусні гепатити. Це тортури, не можна це утримання в нелюдських умовах назвати по-іншому», — розповів Дорошенко.
Олена Цигіпа, яка бореться за звільнення чоловіка, поділилась, як їхня родина надавала волонтерську і гуманітарну допомогу в окупованому місті, та як російські війська затримали Сергія Цигіпу.
«Сергій почав збирати інформацію з усіх куточків про те, що відбувається в окупації. Одночасно з журналістською діяльністю він зробив оголошення, що всі українці можуть надсилати кошти, щоб можна було купити ліки та гуманітарну допомогу тим, хто цього потребував. 6 березня Сергій отримав повідомлення, що на нього відкрили полювання росіяни, тоді ж в Новій Каховці був мітинг. Було небезпечно туди виходити. Проти мирних протестувальників використали зброю та газ, були постраждалі мирні мешканці. Сергій висвітлював все, що відбувалось. Росіянам було незручно від того, що правда про них поширювалась. 12 березня під час волонтерської місії Сергія зупинили на російському блокпосту, після того я його більше не бачила. Мого чоловіка засудили за сфальсифікованою справою, він отримав вирок 13 років», — поділилась вона.
«Мене зупинили на вулиці, завʼязали мені руки, очі, кинули в машину і повезли. Привезли в підвал, де без жодних звинувачень і пояснень били, допитували. Через якийсь час прийшов офіцер ФСБ, який розповів, чому я знаходжусь тут. Він засмутився, що я побитий і в крові, адже планував знімати репортаж зі мною. Тому мене помили, переодягли і розповіли, що за їх задумом я буду шпигуном. РФ створює навколо себе зону терору і хаосу, а не хоче себе убезпечити від загроз. Сенс всіх арештів і жорстокості, це не забезпечення безпеки, скільки жорстокість заради жорстокості. Створювати суцільний страх серед українців, серед росіян», — також розповів свою історію Костянтин Давиденко.
