Адвокаційна поїздка на Балкани
Завдяки одному з партнерських проектів «Коаліції заради миру на Донбасі» – а саме проекту “Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу”, «Центр Громадянських Свобод» зміг не тільки вивчити досвід роботи Балканських НГО , що документують та розслідують воєнні злочини, а також працюють з налагодженням постконфліктного діалогу, але й звісно використав цю можливість для міжнародної адвокації питань порушення прав людини в Криму та на Сході України. Чому см балканські країни такі важливі для цієї задачі? Бо по-перше, традиційно цей регіон має високий ступінь впливу Російської інфо-медіа машини, а по -друге саме на досвіді реалізації різних сценаріїв вирішення/блокування/замороження конфліктів на Балканах у 90-х роках структури ООН, ОБСЄ та інші окремі країни – міжнародні партнери України формують свої пропозиції, для вирішення ситуації з Кримом та Донбасом. Саме тому так критично для українських НГО не тільки розуміти в чому схожі та відмінні контексти та сутності наших конфліктів але й донести цю інформацію до громадянського суспільства в Балканських країнах.
Першою країною на нашому шляху Стала Боснія та Герцеговина, де нам вдалось познайомитись з кращими практиками роботи із пам’яттю про конфлікти в урбаністичному просторі, поспілкуватися з засновником та директором музею «Воєнного дитинства» (War Childhood Museum ), який до речі в наступному році планує зробити експозицію по Україні, та навідатись в Galerija 11/07/95,яка справляє невиразно глибоке враження щодо трагічних подій у Сребрениці в липні 1995 року завдяки поєднанню фото, аудіо та відео засобів вираження. Крім того, для нашої групи 13 представників організацій-членів коаліції, що займаються документуванням воєнних злочинів чудову фахову презентацію провів Mirsad Tokaca, директор Сараєвського Центру Дослідження та Ідентифікації (Sarajevo’s Research and Identification Centre), який до речі є автором проекту Боснійської книги мертвих. Нам продемонстрували не тільки технічні можливості бази даних, та системний підхід до документування воєнних злочинів, але й поділилися досвідом щодо методологій просування ідеї справедливого покарання для воєнних злочинців та відстоювання репарацій для сімей жертв цих злочинів.
Завдяки українському посольству в Боснії та Герцеговині також вдалось провести невелику прес-конференцію, а якій Сараєвські журналісти почули про актуальний стан з правами людини на непідконтрольних українському уряду територіях, ситуацію з близько 50 українськими в’язнями за політичними мотивами в Криму та на території РФ та перспективи внесення в українське законодавство положень міжнародного гуманітарного права для подолання безкарності воєнних злочинів.
Олександра Романцова
