20-річний ювілей Міжнародного кримінального суду

Сьогодні,  у п’ятницю, 1 липня 2022 року з нагоди набуття чинності 1 липня 2002 р. установчого договору МКС, Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд (МКС) проведе конференцію «Міжнародний кримінальний суд 20: роздуми про минуле, сьогодення та майбутнє», з 9:30 до 18:00, за центральноєвропейським часом (+2 години за Києвом). Конференція буде транслюватися в прямому ефірі англійською, французькою та іспанською мовами на каналі ICC Youtube. Програма заходу.

Мандат Суду спрямований на забезпечення відповідальності за найтяжчі злочини згідно з міжнародним правом, сприяння їх попередженню та забезпечення справедливості для жертв.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) — це міжнародний трибунал, який був створений у 1998 році для розслідування та переслідування осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності. Це перший трибунал який діє на постійній основі. Гаазький суд  почав роботу з липня 2002 року після того як шістдесят країн ратифікували статут. На даний момент 123 країни є учасниками системи (а 139 підписантами статуту). Він здійснює юрисдикцію щодо злочинів, які сталися після набрання чинності його статутом у 2002 році.

• МКС може здійснювати свою юрисдикцію (розглядати справи) за трьох умов: 
  
  1) Держава підписала та ратифікувала Римський Статут.
  2) Рада Безпеки ООН передає справу до МКС. За 23 роки існування Суду таке трапилося двічі, у справі щодо Південного Судану та Лівії.
  3) коли держава-учасниця РС сама ініціює справу в МКС.
  
• Є випадки коли держави, які не є учасниками Римського Статуту, мають право скористатися спроможністю МКС розслідувати міжнародні злочини шляхом попереднього визнання юрисдикції. Держава дає свою згоду суду розглядати справу на ad hoc основі (Україна зробила це у 2014 та 2015 році).
  
• Юрисдикція Суду не має зворотної дії в часі. Злочини, які він розслідує мають бути вчинені після злочини, які він розслідує мають бути вчинені після 1 липня 2002 року. 

• Компетенція суду та процедурні фази розгляду справи, які включають попереднє вивчення (англ. Preliminary investigation), розслідування (англ. Investigation), попередній розгляд (англ. Pre-Trial), судовий розгляд (англ. Trial), апеляційний розгляд (англ. Appeals), примусове виконання рішення суду (англ. Enforcement of sentence).
  
• МКС призначений доповнювати, а не змінювати національну судову систему; він може діяти лише тоді, коли визнано, що національні суди не можуть або не хочуть розглядати справу.
  
• Статут надає право Суду розглядати такі міжнародні злочини:

– геноцид (намір винищити певну національну, расову, етнічну або релігійну групу)

– злочини проти людяності (масштабне переслідування мирного населення)

– воєнні злочини (порушення законів та звичаїв ведення війни (наприклад, щодо поводження з військовополоненими або використання заборонених видів зброї)

– злочини агресії (планування або здійснення особою, яка здійснює контроль над силовими формуваннями акту агресії, який є порушенням Статуту ООН(далі разом ці злочини – міжнародні злочини)

• На державу учасницю системи покладається безпосередня відповідальність за здійснення правосуддя та переслідування осіб обвинувачений у вчиненні злочинів проти людства.
• МКС починає здійснювати свою кримінальну юрисдикцію лише тоді, коли буде встановлено, що відповідна держава не бажає або не може сама її реалізувати.
• В Україні положення Статуту дійсні через визнання Україною ad hoc юрисдикції Суду. Це свідчить про бажання України бути частиною Римської системи але на жаль це напівкрок. На думку Девіда Донат-Каттіна (генерального секретаря Парламентарі за глобальні дії, PGA), якби всі країни так вчинили Суд би не існував адже стійкість системи залежить від кооперації держав учасників, їх віри у спільні ідеали та розуміння необхідності універсальної юрисдикції щодо найтяжчих злочинів, а саме геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, злочину агресії.
• Офісом прокурора МКС у Звітах за 2016, 2017 та 2018 рр. було проведено попередній правовий аналіз ситуації у Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та окремих районах Донецької та Луганської областей та виявлено численні випадки порушень прав людини, що підпадають під юрисдикцію МКС, зокрема, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
• Ратифікація Римського Статуту дасть Україні можливість стати повноправним членом Асамблеї держав-членів МКС та мати всі процесуальні та організаційні права, держав-учасниць Міжнародного кримінального суду. На даний момент Україна має лише обов’язки щодо співпраці.  У свою чергу Суд виграє адже отримує досвід від Українських правників та юристів що зараз працюють над питаннями правосуддя на Донбасі. Крім того, це буде значним кроком для посилення міжнародної репутації України. Також, ратифікація  статуту є однією з вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (ст. 8 Угоди).
• Ухвалення Римського Статуту не є панацеєю яка вирішить всі нагальні проблеми у контексті Російської агресії проти України, але це є крок у правильному напрямку якщо міжнародна кооперація проти безкарності за найтяжчі злочини є нашою кінцевою метою.
• Не дивлячись на те, що Росія не буде видавати своїх громадян, все ж таки МКС потрібен Україні для міжнародної легітимізації і фіксації того, що Україна застосовує всі доступні міжнародні механізми покарання. І для України, буде в певні мірі перемога, якщо МКС пред’явить росіянам ордери на арешт за вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Тоді у свою чергу включаються механізми коли злочинці не можуть подорожувати і насолоджуватися життям.