Звернення Євромайдан SOS щодо незаконного переміщення громадян України з Маріуполя та інших українських міст на територію Російської Федерації

Після вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Маріуполь опинився у блокаді російських військ. За повідомленнями місцевої влади, інфраструктура міста знищена на 80%, а в самому місці відбувається масштабна гуманітарна катастрофа.

Ізюм, Волноваха, Ірпінь, Іванків, Буча, Гостомель, Чернігів та інші українські міста опинилися під прицільним вогнем російської армії, яка вже кілька тижнів зриває спроби української сторони завезти гуманітарні вантажі та евакуювати цивільне населення.

Натомість Російська Федерація вдається до воєнних злочинів у вигляді незаконного переміщення цивільного населення з Маріуполя, Волновахи, Гостомеля тощо на територію Російської Федерації.

За офіційними повідомленнями така практика вже охопила кілька тисяч маріупольців, серед яких приблизно половини жителів Лівобережного району Маріуполя. Рідні людей стверджують, що у частини із них відсутні або вилучені документи, що посвідчують особу. Цих людей вивозять на територію РФ напряму або через тимчасово окуповані території Криму та сходу України. Ці дії супроводжуються дезінформаційною кампанією: російські військові повідомляють про нібито встановлення контролю над низкою українських міст і неспроможність інших прийняти евакуйоване населення.

Рідні людей повідомляють про практику так званих фільтраційних пунктів для подальшого перерозподілу по різних містах Росії. Подібний табір вже функціонує в тимчасово окупованому Докучаєвську Донецької області. Людей допитують співробітники ФСБ щодо наявності рідних у Збройних Силах України та правоохоронних органах.

Описані вище діяння є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема, статті 49 Женевської Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, статті 85 (4)(a) Додаткового протоколу (І) до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року, звичаєвого МГП та інших положень.

До всього таке переміщення населення не можна вважати евакуацією, оскільки Російська Федерація на момент цих подій не була державою-окупантом Маріуполя. Навіть якщо йдеться про примусове переміщення населення з районів, що знаходяться під контролем російських окупаційних сил, воно також є протиправним, адже: (1) переміщення здійснюється за межі окупованої території без військової необхідності, людей відправляють до найвіддаленіших куточків Російської Федерації з метою «підняття економіки»; (2) вилучення паспортів та інших українських документів, що посвідчують особу, свідчать про те, що цей захід не є тимчасовим, оскільки громадяни України не мають можливості повернутись; (3) окупанти розлучають сім’ї, відбирають засоби зв’язку та змушують до праці; (4) Росія неодноразово відмовлялася відкривати гуманітарні коридори для евакуації мешканців охоплених бойовими діями населених пунктів у більш безпечні регіони на підконтрольній уряду території України; (5) зафіксовано численні випадки, коли російські війська обстрілювали мешканців, які намагалися виїхати у більш безпечні регіони на підконтрольній уряду території України. Усі ці обставини дають підстави стверджувати, що російські окупанти вчинили воєнний злочин, передбачений статтею 8 (2)(b)(viii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

24 березня цього року Міжнародний комітет Червоного Хреста звернувся до Міністерства закордонних справ РФ щодо відкриття офісу у Ростові-на-Дону на території Російської Федерації.

Ми вважаємо, що у разі відкриття офісу Міжнародного комітету Червоного Хреста на території держави-агресора його основним завданням має стати захист прав громадян України, які були незаконно переміщенні на територію Російської Федерації, припинення їх подальшого транспортування до віддалених районів Російської Федерації, допомога із відновленням документів, налагодження зв’язків із їхніми рідними та якнайшвидше повернення на територію України.

Окремо звертаємо увагу на необхідність БДІПЛ ОБСЄ, Постійної ради ОБСЄ у Відні, Комісара Ради Європи з прав людини, моніторингових та конвенційних механізмів Ради Європи, географічних та тематичних  мандатів ООН, Ради ООН з прав людини, Верховного комісара ООН за прав людини, Офісу ООН з координації гуманітарних справ (UN OCHA), Міжнародного комітету Червоного Хреста тощо вчиняти активні дії для захисту громадян України, які були незаконно переміщені на територію Російської Федерації, та дотримання міжнародного гуманітарного права російською стороною.

Звернення відкрите для підписання громадськими організаціями. У разі підтримки звернення прохання заповнити цю форму.

Звернення підтримали:
Центр Громадянських Свобод
Адвокатська дорадча група
Асоціація єврейських організацій та общин (Ваад) України
Мережа АНТС
БО «БФ»Громадяни»
БО БФ ім Федора Шпига
Вокс Україна
ГО “Люди – імпульс змін”
ГО “Ла Страда-Україна”
ГО Інсайт
ГО Платформа прав людини
ГО Народний Захист
ГО Центр правових та політичних досліджень “СІМ”
ГО Патронус
Громадська організація “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”
Міжнародний центр “Пряма ініціатива” в Україні
коаліція Євромайдан SOS
Інститут Гендерних програм
Інститут Інноваційного Врядування
ІСАР Єднання
Конгрес національних громад України
КримSOS
Освітній дім прав людини – Чернігів
Фонд Євромайдан-Варшава
Осередок Всесвітнього Руху Патріотів України в Німеччині
Правозахисний центр “дія”
Регіональний центр прав людини
Український інститут з прав людини
ЦГП Альменда
ініціатива One Philosophy / WeAreUkraine

Підписанти в індивідуальній якості:

О. Груба журналіст