Звернення правозахисних організацій до Президента України щодо реформи СБУ

Президенту України Володимиру Зеленському

Копія: народним депутатам України
(Безуглій Мар’яні Володимирівні, Корнієнку Олександрові Сергійовичу, Арахамії Давидові Георгійовичу)

Вельмишановний Пане Президенте!
Вельмишановні члени та членки Верховної Ради України!

Ми звертаємося до Вас, аби висловити своє занепокоєння щодо поточної реформи Служби безпеки України (СБУ).

Ми закликаємо Вас вирішити наявні проблеми до того, як законопроєкт №3196-д «Про Службу безпеки України» буде прийнято в останньому читанні, аби допомогти забезпечити умови, за яких реформа СБУ буде продуманою, відповідатиме міжнародним стандартам прав людини і на ділі розширятиме та зміцнюватиме демократію в Україні.

Вітаючи нинішню ініціативу реформи СБУ, до якої українські партнери та союзники давно закликали уряд, ми маємо відзначити, що законопроєкт містить положення, що потенційно можуть зашкодити правам людини, і таким чином звести нанівець довгоочікувану можливість здійснення реформи.

Процес реформування було розпочато з метою раціоналізації СБУ, позбавлення її правоохоронних функцій і передачі цих функцій іншим правоохоронним органам. Однак, на наш погляд, у поточній редакції законопроєкту (станом на 2 червня 2021 року) не усунуто дублювальних обов’язків і повноважень, покладених водночас на СБУ та на інші розвідувальні та правоохоронні органи.

Поточна версія законопроєкту не лише не досягає мети з раціоналізації роботи СБУ, а й наділяє службу занадто широкими розвідувальними та правоохоронними повноваженнями, і то за відсутності принципово необхідних запобіжних гарантій, які унеможливлювали б зловживання ними. Приміром, запропоноване положення про поступову передачу службою функції досудового розслідування в термін до 2023 року не підтримано чітко виписаною дорожньою картою із вказаними термінами виконання, які дозволили б уникнути безстрокового процесу.

На наш погляд, причини найпроблемніших положень законопроєкту такі:
відсутність чітко і точно окреслених повноважень і функцій;
підтримка або посилення нормативних положень, які несуть ризики порушення прав людини й основоположних свобод.

Відсутність чітко і точно окреслених повноважень
В останній доступній версії законопроєкту №3196-д не скасовано правоохоронних функцій СБУ. В ній розширено сферу діяльності СБУ за межі захисту національної безпеки через надання органу широкого мандата на розслідування потенційно найрізноманітніших злочинів. Це є великою проблемою у світлі серйозних і гідних довіри заяв українських антикорупційних та правозахисних організацій про причетність СБУ до корупції, корпоративного рейдерства та втручання в антикорупційні розслідування інших державних органів.

У законопроєкті використано поняття «національна безпека», але його визначення не дається, натомість у документі зазначено, що «інші терміни в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в інших законах України» (Стаття 1.2).

Переважно у всьому документі вживається термін «державна безпека», який становить частину поняття «загрози державній безпеці», визначеного як «явища, тенденції і чинники невоєнного характеру, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів» (Стаття 1.1). Через непослідовне використання у законопроєкті термінів «державна безпека» та «національна безпека» СБУ може отримати розширені та розпливчасті повноваження з можливістю їх довільного тлумачення.
Положення, що стосуються основоположних свобод та прав людини
Законопроєкт зберігає повноваження СБУ на вилучення, затримання, опитування та спостереження за відсутності суворого контролю та нагляду за діяльністю служби. Положення статей 18–22 законопроєкту, що регламентують застосування заходів примусу (фізична сила та застосування нелетальних – «спеціальних засобів» і летальної сили), дозволяють СБУ набагато ширше, ніж іншим правоохоронним органам, застосовувати ці заходи. Ми стурбовані тим, що така широка сфера застосування засобів примусу може призвести до неможливості забезпечити суворо пропорційне застосування сили у відповідності з міжнародними стандартами прав людини.

Хоча у статті 7.2 законопроєкту знову підтверджено абсолютну заборону на будь-які форми катування та жорстокого поводження з затриманими, проте законопроєкт не передбачає достатнього захисту, аби запобігти порушенню прав людини під час тримання під вартою або гарантувати належну правову процедуру для затриманих СБУ осіб. Наприклад, немає прямо сформульованого положення, відповідно до якого СБУ є зобов’язаною забезпечити затриману особу захисником, за необхідності – призначеним органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги. Такий захист є необхідним особливо у світлі гідних довіри заяв про причетність СБУ до порушень прав людини у минулому. HRW та інші міжнародні правозахисні організації детально задокументували випадки свавільних, тривалих і таємних затримань та утримань під вартою цивільних осіб, а також катувань і жорстокого поводження з боку СБУ. Таким чином, викликає серйозне занепокоєння той факт, що відповідно до законопроєкту затриманих осіб СБУ триматиме під вартою без участі третьої сторони, яка здійснювала б контроль і нагляд за поводженням із затриманими.

Пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень законопроєкту передбачено, що: «Служба безпеки України до 1 січня 2023 року може мати у своєму складі спеціально відведені місця для тимчасового тримання (ізолятори тимчасового тримання) осіб, які затримані у встановленому Законом порядку, під час виконання завдань та функцій Службою безпеки України». Викликає занепокоєння той факт, що це положення не підтримано чітко виписаною дорожньою картою, яка гарантувала б дотримання цього терміну.

Служби безпеки багатьох держав світу мають ізолятори тимчасового тримання. Однак, зважаючи на причетність СБУ в минулому до таємних утримань під вартою, до законопроєкту має бути включено ефективні, здатні забезпечити правовий захист гарантії, які допоможуть уникнути таких порушень прав.

Законопроєкт уповноважує СБУ блокувати веб-сайти та отримувати доступ до баз і банків даних (Стаття 11.1.7 і Стаття 11.1.12), тоді як стаття 13 передбачає винятковий доступ до фінансової або персональної комунікації в інтернет-мережі та повноваження здійснювати збирання та зберігання публічної та конфіденційної інформації про фізичних осіб й установи. Наприклад, Стаття 13.4.2 дозволяє СБУ отримувати без постанови суду «інформацію від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб». Законопроєкт наголошує на прерогативі СБУ збирати, зокрема «отримувати, здобувати та обробляти інформацію, створювати та використовувати бази та банки даних, інформаційні масиви, інформаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи, Інтернет-ресурси; вести оперативні обліки».

У законопроєкті також пропонується доповнити Закон України «Про боротьбу з тероризмом» новим пунктом, який дасть можливість СБУ «здійснювати безпосередній доступ до стаціонарних та рухомих систем та приладів радіоконтролю, аудіо, відео та аудіо/відео спостереження, автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних, документів, інших матеріальних носіїв інформації що належать або знаходяться у використанні державних органів, органів місцевого самоврядування, утворених відповідно до закону військових формувань, державних підприємств, установ, організацій, та/або що належать фізичним особам, юридичним особам недержавної форми власності».

Законопроєкт наділяє СБУ повноваженнями заходити до державних та приватних приміщень без чіткої вимоги мати на це дозвіл суду. Запропонована редакція статті 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» дозволяє СБУ «заходити до приміщень та на земельні ділянки фізичних осіб за згодою їх власників або володільців, у тому числі без розкриття своєї належності до Служби безпеки України та справжньої мети таких заходів».

Громадський контроль і нагляд
Громадський контроль і нагляд за службами безпеки – одна з головних рис сильної демократії. У поточній редакції законопроєкту не вказано чітко, яку інформацію СБУ зобов’язана надавати в рамках процесу контролю та нагляду, та не передбачено санкції за ненадання інформації або ж надання неправдивої інформації в рамках контролю та нагляду. Через відсутність ефективного процесу контролю та нагляду служби безпеки можуть відмовлятися надавати інформацією про свою діяльність, яка пов’язана із звинуваченнями у порушенні прав людини, перешкоджаючи таким чином результативному розслідуванню та обмежуючи право потерпілих на ефективні засоби правового захисту, що є порушенням зобов’язань у царині прав людини.

Стаття 9 законопроєкту передбачає створення колегіального дорадчого органу в СБУ, але годі зрозуміти, який контроль він здійснюватиме над органом і якими повноваженнями наділятиметься. Існує строгий термін подання щорічного письмового звіту СБУ до парламенту, але не передбачено відповідальності у випадку, якщо документ подається несвоєчасно або взагалі не подається. Одне з положень дозволяє голові СБУ вирішувати, яку інформацію подавати Верховній Раді України для здійснення парламентського контролю.

Ми закликаємо подбати, аби законопроєкт не проходив далі, допоки не буде вирішено ці проблеми. Також сподіваємося, що буде передбачено можливість подати законопроєкт на розгляд до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанську комісію).

Реформа СБУ давно на часі. Керівництво України не помилилося, скориставшись можливістю для просування реформи саме тепер. Але воно також не має втрачати можливість прийняти законопроєкт, який відповідає концепції обмеження функцій і повноважень СБУ та який підтримує міжнародні зобов’язання України і поважає основні права та свободи.

Організації, які підписали цей лист:

Human Rights Watch
Центр Громадянських Свобод
Центр протидії корупції
Харківська правозахисна група
Ukrainian Legal Advisory Group
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ)
Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Асоціація єврейських організацій та общин України (Ваад України)
Truth Hounds
Центр прав людини ZMINA
Проєкт «Без кордонів»
Центр досліджень правоохоронної діяльності – ЦДПД
Кримська правозахисна група
Громадська організація Інсайт
Рух ЧЕСНО
Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”»
Фундація DEJURE
Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива»
ГО «Ти потрібен Україні»
Громадська організація «Народний захист»
ГО «Активна громадянська позиція»