Українські громадські організації закликають український уряд і міжнародну громадськість піднести свій голос на захист українських політв’язнів у Росії та окупованому Криму

Українські правозахисні організації Центр інформації про права людини і Центр громадянських свобод вважають, що арешт кореспондента інформаційного агентства «Укрінформ» Романа Сущенка в Москві із звинуваченнями в шпигунстві є не лише боротьбою зі свободою слова.
Це продовженням тої лінії, яку здійснює уряд Російської Федерації у стосунках з Україною: українських громадян або захоплюють на території Росії , або викрадають з території України, висувають абсурдні звинувачення, здійснюють психологічний тиск, вдаються до тортур, аби ті визнали себе винними. Такі дії є складовою частиною війни, яку проти України веде Росія.
Якщо Роман Сущенко не буде негайно випущений на волю, то він може поповнити список «в’язнів Кремля», стати у ньому двадцять дев’ятою особою. Досі у в’язницях Росії опинилися щонайменше двадцять вісім чоловік, ув’язнених за політичними мотивами. Серед них левова частка пов’язана з Кримом. Лише кількох вдалося звільнити через процедуру обміну на російських військових, які були взяті у полон на території України. Але більшість залишається за гратами. Дехто з них доведений до жахливого фізичного і психологічного стану.
Кандидатами до такого списку є також троє щонайменше українських журналістів, проти яких порушено кримінальну справу за нібито заклики до порушення територіальної цілісності Росії із використанням ЗМІ. Їм загрожує до п’яти років ув’язнення. Двоє з них знаходяться на території України у відносній небезпеці.
Тим часом, журналіст Микола Семена перебуває у Криму, на маючи права виїхати з нього. Крім того, він має проблеми зі здоров’ям, що потребують оперативного втручання. Російська влада не дає йому змоги виїхати до Києва для лікування.
Українські громадські організації закликають український уряд і міжнародну громадськість піднести свій голос на захист українських політв’язнів у Росії та окупованому Криму, аби звільнити їх і не допустити появи нових жертв такої репресивної політики.