Вища кваліфікаційна комісія суддів України незаконно залишила без розгляду 4 негативні висновки Громадської ради доброчесності

ЗАЯВА

30 січня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС) на конкурсі до Верховного Суду незаконно відмовилася розглянути три висновки Громадської ради доброчесності – щодо чинної членкині ВРП Наталі Волковицької і стосовно суддів Романа Барановського, Надії Губенко, Миколи Мойсюка.

У висновках Громадська рада доброчесності посилалася на те, що, зокрема, членкиня Вищої ради правосуддя Волковицька покривала суддів Майдану і була задіяна в сумнозвісній злочинній схемі Ємельянова-Татькова в Вищому господарському суді, інші судді не можуть пояснити свої статки, не декларували майно або безпідставно забороняли мирні зібрання.

Рішення прийняла колегія у складі Луцюка П.С., Устименко В.Є. та Шилової Т.С. з посиланням на те, що висновки нібито подані всупереч вимогам регламенту Комісії (менш ніж за 10 днів до співбесіди з кандидатами).

Такі дії Комісії очевидно порушують вимоги закону, який зобов’язує її розглянути кожен висновок, незалежно від того, коли він надійшов, і не передбачає залишення висновків без розгляду.

Встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів додаткових обов’язків для Громадської ради доброчесності суперечить закону, про що Громадська рада зазначала раніше. При цьому Комісія посилається на Регламент, який Рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 визнано частково нечинним, саме в частині вимог до Висновків Ради.

Такі дії ВККС порушують і раніше досягнуті домовленості між сторонами, відповідно до яких ВККС не підходитиме до визначення строків надто формально і прийматиме висновки, надіслані протягом ночі, що передує першому з 10 днів до співбесіди.

Громадська рада доброчесності працює практично в цілодобовому режимі і докладає всіх зусиль для того, щоб вчасно надати якісні висновки і інформацію щодо кандидатів. Водночас відмова Комісії, яка починає свою роботу о 9 ранку, розглядати висновки, бо вони надійшли до неї не до 00.00 год, а о першій ночі, виглядає як надмірний формалізм і свідоме ухилення від розгляду питань щодо доброчесності кандидатів. Цим вчергове підривають довіру до конкурсу до Верховного Суду і судової реформи в цілому.

Тому закликаємо Вищу кваліфікаційну комісію суддів України:

• провести співбесіди з усіма кандидатами за участі представників Громадської ради доброчесності із дослідженням фактів, які свідчать про недоброчесність кандидатів, викладених у висновках;
• провести пленарні засідання щодо всіх кандидатів, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності, як того вимагає закон, за участі представників Ради і з наданням їм слова для виступу;
• брати до розгляду висновки Громадської ради доброчесності незалежно від часу надходження, надаючи додатковий час кандидатам у разі потреби відреагувати на них;
• надати перевагу якісному добору кандидатів до найвищої судової інстанції, замість намагання будь-що встигнути сформувати Верховний Суд до президентських виборів.

Громадська рада доброчесності, з усією відповідальністю перед суспільством, працюючи на волонтерських засадах, докладає максимальних зусиль, аби завчасно виявити кандидатів, які за критеріями доброчесності та етичності не заслуговують бути суддею найвищого суду.

Громадська рада доброчесності

Громадський люстраційний комітет

Нова Країна

Фундація DEJURE

Центр громадянських свобод

Центр політико-правових реформ

КримSOS

Довідка

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначив Громадську раду доброчесності, склад якої формують авторитетні громадські організації, учасником конкурсних процедур у судові інстанції. Громадська рада доброчесності надає за наявності відповідних підстав Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє. Згідно із законом, якщо Громадська рада доброчесності встановила, що суддя або конкурсант не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такої особи здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж 11-ма її членами (з 16-ти).

Неприйняття висновку чи його відхилення іншим чином, аніж в порядку, встановленому статтею 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів», у складі меншому, ніж одинадцять членів, законом не передбачено.