Олександра Романцова взяла участь у сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ в Гаазі: обговорили звільнення полонених і політв’язнів

У липні у Гаазі відбулася щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Участь у ній взяла виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Захід дав можливість провести перемовини з делегаціями 57 країн-учасниць ОБСЄ, включно з тими парламентарями, які займають нейтральну або негативну позицію щодо підтримки України.

«Ця площадка дуже важлива, і ми вдячні нашим партнерам — Норвезькому Хельсінському комітету – за організацію та взаємодію з норвезькою делегацією», – розповіла Романцова.

За її словами, саме норвезька делегація за підтримки канадської та американської ініціювала на полях сесії обговорення кампанії People First – про звільнення полонених: як цивільних заручників, так і політв’язнів, ув’язнених за політичними мотивами в Росії та Білорусі за спротив агресії зсередини цих країн.

Дискусія «Prioritizing the Human Dimension of the Ukraine Ceasefire Talks: People First» («Надання пріоритету людському виміру в переговорах про припинення вогню в Україні: люди понад усе») відбулась 7 липня у World Forum Convention Centre. Серед спікерів – віцепрезидент Free Russia Foundation Володимир Кара-Мурза, співголова правозахисного центру «Меморіал» Олег Орлов, голова центру прав людини «Весна» Алесь Бяляцький та генеральна секретарка Норвезького Хельсінського комітету Беріт Ліндеман.

Кара-Мурза закликав зробити звільнення бранців війни обов’язковою умовою будь-якої майбутньої угоди про припинення вогню: «Будь-яка майбутня угода про припинення вогню в Україні має містити положення про негайне звільнення всіх бранців цієї війни». Йдеться не лише про військовополонених, захищених Женевськими конвенціями, а й про тисячі українських цивільних заручників, українських дітей, примусово депортованих до Росії, а також російських і білоруських політв’язнів.

Учасники обговорення передусім говорили про умови утримання полонених та можливі спільні міжнародні механізми, які могли б посприяти їх звільненню – особливо тих, хто перебуває у важкому стані здоров’я.

«Є список 60 людей, 16 з яких – цивільні бранки-жінки. Їх потрібно діставати з цих тюрем у терміновому форматі, тому що їхнє здоров’я може не витримати навіть ще одного тижня в застінках, де їм не пред’явлено звинувачення і немає навіть можливості поговорити з адвокатом», – зазначила Романцова.

Вона додала, що зал був повністю заповнений, а захід виявився дуже популярним: «Основна мета була в тому, щоб політики у своїх країнах змогли подумати, яким чином саме їхні парламенти можуть допомогти звільненню і збереженню життів тих, хто перебуває в полоні».

Кампанію People First започаткували українські та російські громадські організації за підтримки десятків правозахисних об’єднань з усього світу. Її мета – зробити гуманітарний вимір одним з ключових пріоритетів переговорів про припинення вогню, щоб будь-яка майбутня угода обов’язково містила положення про звільнення всіх осіб, яких утримують у зв’язку з війною, — українців, росіян і білорусів.