«У пошуках свободи». Стартує цикл лекцій В’ячеслава Ліхачова
Київська школа прав людини та демократії та Центр громадянських свобод запускають серію лекцій сходознавця В’ячеслав Ліхачов. Цикл складатиметься з 12 зустрічей, що відбуватимуться онлайн щочетверга з 16:00 до 18:00.
Про що курс?
За останні роки ми в Україні стали набагато краще розуміти важливість міжнародної солідарності та співпраці. Йдеться не лише про економіку, гуманітарну чи військову допомогу. Підтримка з боку держав залежить від настроїв громадян, принаймні в демократичних країнах. А щоб розуміти й співчувати, треба хоча б щось знати.
Тим часом ми зі свого боку не можемо похвалитися, що добре орієнтуємося в тому, як ідуть справи за межами нашого європоцентричного фокуса уваги. Ми знаємо, що була якась арабська весна років п’ятнадцять тому, але чи змінила вона регіон, ми навряд чи здатні сказати. Ми уявляємо приблизно, що в Туреччині при владі ісламісти, але яким чином релігійний фундаменталізм став державною ідеологією у світській і навіть антиклерикальній республіці, створеній Кемалем Ататюрком, ми навряд чи розуміємо. Ми пам’ятаємо, як двадцять років тому Грузію ставили за приклад Україні з погляду ефективності реформ — і водночас важко усвідомити, як країна, яка першою зазнала прямої та неприхованої російської агресії, сама обрала повернутися в орбіту впливу Москви.
Про це та багато іншого говоритимемо на серії зустрічей, кожна з яких буде присвячена окремій країні. Своєю чергою бесіди згруповані в блоки за регіонами.
Ми не ставимо собі завдання замінити факультет сходознавства академії міжнародних відносин, але й Вікіпедію теж не переповідатимемо. Нас цікавитимуть насамперед теми, які хвилюють нас і в Україні: права людини та громадянські свободи. Модернізація та демократизація ніде не відбувалися швидко й без проблем. Але за межами Європи не так багато прикладів, коли цей процес можна назвати успішним. Чужий досвід є безпосереднім інтересом для нас, навіть якщо він негативний.
В’ячеслав Ліхачов — сходознавець, член експертної ради Центр громадянських свобод, автор понад шістдесяти наукових праць і книг. Один із провідних українських експертів з питань етнополітичних конфліктів, прав національних меншин та міжнародної політики.
Як взяти участь?
Для участі в подіях циклу потрібно зареєструватися за формою. Лекції можна відвідувати як окремо, так і повним циклом. Участь безоплатна. Посилання на зустрічі в Zoom будуть надіслані лише зареєстрованим учасникам.
Розклад лекцій у травні
- 7 травня
- 16:00-18:00
- ІРАН: як велика країна дійшла до влади мракобісів
Як і більшість країн регіону, Іран ніколи не був демократією. Однак його новітню політичну історію не можна назвати типовою. Почавши будувати теократію з есхатологічною ідеологією, Ісламська республіка ніби кинула виклик усьому глобальному розвитку суспільно-політичних відносин людства за останні двісті років. Як і чому так вийшло, і чи є шанс, що великий перський народ здобуде свободу в найближчому майбутньому, — поміркуємо разом.
- 14 травня
- 16:00-18:00
- ІРАК: транзит від диктатури до демократії чи хаосу?
Повалення зовнішніми силами кривавої диктатури дало народу Іраку унікальний шанс на розбудову нормального життя — шанс, який далеко не кожна авторитарна країна отримувала. Політична історія цієї держави останніх двадцяти років дає підстави замислитися про те, які труднощі можуть виникнути на шляху до здобуття свободи та які фактори впливають на (не)можливість розбудови демократії.
- 21 травня
- 16:00-18:00
- ІНДІЯ: великі проблеми найбільшої демократії
Соціальна історія найбільшої за чисельністю населення електоральної демократії у світі ніколи не була простою. Проте в останні двадцять років в Індії відбуваються масштабні процеси змін в ідентичності та політичному порядку денному, які можуть бути неочевидними сторонньому спостерігачеві. Куди прямує країна, яка має амбіції (і шанс) стати третьою економікою світу вже в найближчій перспективі?
- 28 травня
- 16:00-18:00
- ТУРЕЧЧИНА: від Султанату до республіки (і назад?)
Попри те, що Туреччина є не просто нашим «сусідом навпроти» за чорноморським узбережжям, а й державою з багатовіковою історією складної взаємодії з нашою країною та нашим народом, ми мало знаємо про неї, і ще менше розуміємо. Десятиліттями Туреччина була майже зразковим прикладом модернізації, вестернізації, а певний період — і демократизації. Вона була кандидатом на вступ до Європейського Союзу тоді, коли Україну від Європи ще відділяла Залізна завіса. Проте соціальна історія не є лінійною. Політичні еліти (і, схоже, народ, оскільки країна продовжує залишатися електоральною демократією) обрали інший шлях розвитку і, схоже, не шкодують про це. Спробуємо зрозуміти, куди він може привести турецьку (поки що) республіку.
Цей цикл лекцій відбувається за підтримки Європейського Союзу. Його зміст є відповідальністю Центру громадянських свобод і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
