«Нікому не потрібні, окрім тих, з ким воювали». Регулювання правового статусу іноземних комбатантів в Україні
Десятки тисяч іноземних комбатантів* з 2014 року воюють за свободу України, але натомість отримують штрафи від міграційної служби та видворення. Що про це говорять чинні закони країни, якого правового регулювання потребує це питання, та чому.
Іноземні комбатанти – хто це та звідки вони взялися в Україні
Точкою розвитку іноземних добровільних підрозділів в Україні стала Революція гідності. Багато іноземців спочатку приїхали саме для підтримки революції. Так, одним із перших загиблих на Євромайдані став білоруський активіст та член Самооборони Майдану Михайло Жизневський. Пізніше іноземці – прихильники Майдану візьмуть до рук зброю, аби захищати інтереси України у зоні АТО.
Однак на той час не існувало правової бази, яка б чітко регулювала їхній статус. Вони вступали до добровольчих батальйонів, таких як «Азов», «Донбас», «Правий сектор» та «Свята Марія», які не входили до складу Збройних Сил України (ЗСУ).
Точна кількість іноземних комбатантів, які захищають Україну, невідома, хоча у ЗМІ є цифра, що близько 20 000 іноземних бійців із 52 країн зараховані до Інтернаціонального легіону, який входить до складу ЗСУ. Відомо також про інші формування: батальйони імені Шейха Мансура, батальйон імені Джохара Дудаєва, легіон «Свобода Росії», Російський добровольчий корпус, Полк імені Кастуся Калиновського, Білоруський добровольчий корпус, Грузинський національний легіон та інші.
За оцінками The Soufan Center, станом на 13 січня 2024 року в російсько-українській війні загинуло 333 іноземці, з них 51 громадянин США, 49 – Грузії та 23 – Колумбії. За даними Полку імені Кастуся Калиновського, втрати серед Білорусів з 2014 року — понад 50 осіб. Мінімум три іноземці (хорват та два білоруси) потрапили в полон.
«Нікому не потрібні, окрім тих, з ким разом воювали». Як змінювався правовий статус іноземців у ЗСУ
У 2016 році було прийнято «Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства». Проте це положення стосувалося лише підрозділів, які входили до складу ЗСУ, і не охоплювало інші формування, зокрема ті, що діяли при Нацгвардії. Тому залишалося багато питань щодо правового статусу іноземних комбатантів.
Такий стан справ призвів до скандалу, який отримав міжнародний резонанс у ЗМІ. Десятки іноземців – ветеранів АТО, вийшли на мітинг до Верховної Ради, деякі прикували себе кайданками у Адміністрації Президента, вимагаючи легалізації в Україні. На батьківщині, куди їм загрожувала депортація, їх мали судити за участь у війні на Донбасі.
«Коли у мене почали з’являтися проблеми з документами я зрозумів, що ми тут нікому не потрібні, окрім тих, з ким разом воювали», – розповів один із ветеранів АТО BBC News.
На сьогодні чинне національне законодавство дозволяє іноземцям проходити військову службу в ЗСУ, регулюючи питання оплати, медичної допомоги, озброєння та амуніції. Статус військовослужбовця гарантує їм статус військовополонених, виключаючи їхнє переслідування за участь у бойових діях, за умови дотримання законів війни. Класифікація комбатанта як найманця автоматично виключається під час зарахування до збройних сил України. Тому намагання російської пропаганди представити іноземних комбатантів як найманців є нікчемними з юридичної точки зору.
Громадянство за три роки на війні, та інші складності легалізації
Права іноземних добровольців (вони всі є добровольцями) є обмеженими порівняно з їхніми обов’язками. Під час війни важко отримати точні дані, проте відомо, що багато колишніх іноземних комбатантів звертаються за захистом до міграційної служби України як шукачі притулку, оскільки інші варіанти залишитися в Україні для них недоступні.
Іноземні захисники стикаються зі складними вимогами для отримання українського громадянства. Наприклад, вони повинні виконати контракт на три роки або здійснити героїчний вчинок, що визнається державою. Три роки війни – це дуже довго.
Навіть якщо іноземний захисник отримує українське громадянство, він може лише тимчасово користуватися його правами, поки країна його попереднього громадянства не дозволить офіційний вихід.
На цей час діють норми національного законодавства, згідно з якими громадяни України, які раніше перебували у громадянстві росії, повинні виконувати зобов’язання перед країною-агресором щодо отримання дозволу на вихід із її громадянства. В іншому разі рішення про набуття українського громадянства скасовується (стаття 21 Закону України «Про громадянство України»). Таким чином, країна-агресор досі має вплив на громадян України та процедуру набуття українського громадянства. Комбатанти з російським або білоруським паспортом іронічно реагують на вимогу українського законодавства надати відповідні дозволи.
Діюче законодавство та законопроекти, які є на розгляді у парламенті, лише частково та вибірково вирішують проблему. Прийнятий у першому читанні проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності України (07.08.2023 р. № 9585), лише обмежено покращує ситуацію з повноцінним набуттям українського громадянства для іноземних комбатантів. Десять років знадобилося міграційній службі України для розуміння очевидного факту знущання через вимогу в отриманні захисниками дозволу на вихід із російського або білоруського громадянства.
Скільки років знадобиться для розуміння факту знущання над цивільними із цих країн – невідомо.
«Нирки не пережили Бахмута». Доля комбатантів після звільнення з ЗСУ
Гірша ситуація для колишніх захисників, які припинили воювати через суб’єктивні причини – психічні вади, пов’язані зі страхом за своє життя, проблеми із командирами чи співслужбовцями, інші життєві обставини. Навіть обмежений час перебування у лавах української армії є підставою для кримінального переслідування. Для таких людей звичайним явищем є винесення рішень з боку міграційної служби про примусове видворення а також оплата астрономічних штрафів. Із поблажок – 90 днів на виїзд з України, а не два тижні, як було раніше.
Але й у Європі вони не потрібні. Ряд комбатантів наголошує на проблемах з легалізацією в Європі. Країни просто побоюються приймати людей, які щойно повернулися з чужої війни. Наприклад, Литва та Польща – допомагають активістам опозиції Білорусі та Росії, які потрапили під репресії, протягом 6 місяців їм дають статус біженця чи додатковий захист. Але це не поширюється на добровольців, які воювали на боці України, адже де-юре вони не мають доказів переслідування на батьківщині. Один із сотень прикладів на цю тему — білорус Олександр Клочко. Повернувся з війни до Литви у грудні 2023 року. «Нирки не пережили Бахмут», — написав він про причину повернення. За 5 місяців ексдобровольцю в Литві не вдалося ні легалізуватися, ні пройти необхідну медичну реабілітацію, ні отримати страховку. Необхідні та дорогі ліки йому купують друзі: «добровольці не потрібні нікому, крім самих себе та вузького кола небайдужих людей».
Справедливе ставлення до іноземних захисників — авторитет держави
Іноземні комбатанти відіграють важливу роль у захисті України, тому їхні права повинні бути належним чином визнані і захищені. Держава має вдосконалювати законодавство для забезпечення справедливого і прозорого правового статусу цих людей, які ризикують своїм життям заради нашої країни.
Враховуючи вищезазначене, питання правового статусу іноземних комбатантів в Україні має бути предметом негайного та ретельного законодавчого регулювання. Поточне законодавство є застарілим і неадекватним для вирішення сучасних викликів та забезпечення прав і свобод іноземних захисників.
По-перше, необхідно створити чіткі та прозорі процедури для отримання українського громадянства іноземними комбатантами. Це передбачає скасування вимоги надання дозволу на вихід із громадянства країни-агресора, що є не тільки абсурдним, але й образливим для тих, хто ризикував своїм життям заради України.
По-друге, слід забезпечити належний соціальний та правовий захист іноземних комбатантів. Це включає в себе забезпечення рівних прав з українськими військовослужбовцями, надання доступу до медичної допомоги, соціальних пільг та можливостей для реабілітації.
По-третє, необхідно впровадити ефективні механізми для запобігання депортації та примусовому поверненню іноземних комбатантів до країн, де їм загрожує переслідування або небезпека. Україна повинна стати надійним прихистком для тих, хто відстоює її суверенітет і територіальну цілісність.
Всі ці висновки вказають на необхідність прийняття окремого закону, який би не тільки повністю окреслив та вирішив проблеми іноземних комбатанті актуальні на зараз а й створив чітку політику на майбутнє із перспективою існування в Україні такої категорії іноземців, як комбатантів, які свідомо будуть обирати шлях професійних військових в Україні. У кінцевому підсумку, ці зміни сприятимуть не лише захисту прав та законних інтересів іноземних захисників, але й зміцненню авторитету держави.
* Іноземні захисники, у т.ч. особи без громадянства. Фото на обкладинці: Bel.army.
Автори матеріалу:
- Олексій Скорбач, юрист, військовослужбовець ЗСУ
- Олександра Романцова, виконавчий директор Центру громадянських свобод
- Михайло Савва, експерт Центру громадянських свобод, доктор політичних наук
Посилання:
- У річницю створення Міжнародний Легіон ГУР закликає до своїх лав / Головне управління розвідки Міністерства оборони України
- Ім’я їм — Легіон: як іноземці за Україну воюють / Апостроф
- WHITE SUPREMACY EXTREMISM: The Transnational Rise of the Violent White Supremacist Movement THE SOUFAN CENTER SEPTEMBER 2019 / Report by The Soufan Center
- Ми й так знали. Західні юристи вважають незаконними показові суди над іноземними бійцями ЗСУ / NV
- Shannon Bosch, Edith Cowan University and University of Kwa-Zulu Natal Exploring the International Humanitarian Law Status of Foreign Fighters in the Ukrainian International Legion of Territorial Defence / PELJ/PER
- Іноземні добровольці в лавах ЗСУ: скільки їх в Україні та з яких вони країн / Одеське життя
- Комбатанти, найманці, добровольці. Хто це і яка між ними різниця? / BBC
- Нікому не потрібні. Білоруські екс-добровольці, які воювали на боці України, не можуть налагодити мирне життя у Литві / Новая газета. Балтия
- Відповідь Путіну? Зеленський дав громадянство іноземним добровольцям / BBC
