30.04.2024

«Катастрофи немає, певна небезпека урізання свобод — є». Олександра Романцова про частковий відступ України від дотримання Конвенції з прав людини

Виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова прокоментувала Радіо Свобода нещодавню інформацію щодо того, що Україна  подала до Ради Європи заяву про частковий відступ від дотримання Європейської Конвенції про захист прав і свобод людини. 

Як зазначає правозахисниця, це не свіжа новина, а до часткового відступлення від своїх зобов’язань (дерогації) наша країна вперше вдалася ще у 2015 році — після захоплення РФ Криму та частини Донбасу. Через те, що не могла забезпечувати, наприклад, свободу пересування та доступ до правосуддя на окупованих територіях не могла. У 2022 році Україна знову повідомила про дерогацію. У коментарі українській редакції RFI Олександра наголошує, що важливо слідкувати за пропорційністю запроваджених обмежень, аби вони дійсно співвідносилися із вимогами воєнного часу і сприяли обороні держави. 

«Хвиля у мережі підійнялася саме через те, що російські боти в це вклали гроші. Викладені статті відповідають закону про воєнний стан. Тобто катастрофи немає, певна небезпека урізання свобод — є. Та значно більший ризик, наголошую, це те, що в країні немає незалежної судової системи, ефективного розслідування і нормальної можливості використовувати центри експертизи.

Протидіяти тим чи іншим порушенням прав і свобод допоможе вчасна реакція суспільства. Неактивність громадян, які не слідкують за діями влади, завжди спричинятиме зловживання. Розслабитися і сподіватися на те, що система налагоджена і сама спрацює, на жаль, в Україні не можна. Тобто ситуація може стати ризикованою саме через те, що у нас немає інституцій, достатньо потужних, демократичних, очищених від корупціонерів. Все це робить більш небезпечними попередні проблеми наших систем», — розповідає правозахисниця. 

Олександра Романцова також зазначила, що деяким країнам вдається обходитися без відступів від міжнародних конвенцій навіть під час війни. Разом із тим, наприклад, Франція 2015 року також заявляла про дерогації, зважаючи на теракти в Парижі.  

«Ми, правозахисники, завжди з насторогою ставимось до будь-яких урізань прав людей, навіть під час війни. З одного боку, вже є воєнний стан, і все зрозуміло, наприклад, з майновими питаннями. Але все ж таки дерогація — можливе обмеження, і це “можливе” потрібно використовувати задля крайньої потреби, і пропорційно. Тобто не у всіх всі машини забрати, а конкретно в конкретному регіоні. Не всім заборонити свободу пересування, а скеровувати опікунів з дітьми з зони евакуації. Оце пропорція, і її може оцінювати Рада Європи, що є важливим запобіжником», — зазначає Романцова. 

Правозахисниця додала, що з 2014 року представники Ради Європи регулярно приїжджають в Україну і безпосередньо спостерігають за тим, як діє на практиці механізм дерогації, й оцінюють, наскільки пропорційними чи навпаки є дії на підставі цих обмежень. 

Читайте також:

Назад
Попередня Наступна
buttons