21.07.2023

«Чи може реформування міжнародного гуманітарного права зменшити ризик вчинення воєнних злочинів?», — найголовніше з дискусії

19 липня у межах Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя відбулася панельна дискусія на тему «Чи може реформування міжнародного гуманітарного права зменшити ризик вчинення воєнних злочинів?». Записали найцікавіше з розмови:

«Коли закони порушуються, проблема не стільки в самих законах, а в тому, щоб зробити їх робочими. Тобто проблема у їхньому недотриманні. Насправді міжнародне гуманітарне право — це живий механізм, який постійно реформується за допомогою судових рішень і практики суду. Проблема невиконання норм міжнародного гуманітарного права у тому, що ніхто їх не знає. Держави зобовʼязані поширювати ці знання серед своїх збройних сил. Але в нас існує проліферація участі недержавних акторів у збройних конфліктах», — кандидатка юридичних наук і доцентка кафедри міжнародного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Оксана Сенаторова.

«Одна з характеристик міжнародного гуманітарного права (МГП) — йому бракує сильних механізмів імплементації. Дійсний корпус норм МГП спроможний забезпечити цивілізоване ведення збройного конфлікту та військових дій, мінімізацію наслідків для жертв війни. Важливо розбудовувати національну спроможність щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права і щодо покарання осіб, які його порушують. Очевидно, що ми маємо розмовляти однією мовою з усім світом щодо переслідування порушень законів і звичаїв війни. Тому потрібно негайно, невідкладно ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Проблема полягає не в стані міжнародного гуманітарного права, а насамперед у тому, як його норми дотримуються кожною конкретною державою, особливо державою-стороною збройного конфлікту», — науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності ім. Сташиса Національної академії правових наук України та науковий радник АО «БАРРІСТЕРС» Микола Пашковський.

«Міжнародне гуманітарне право не є самоціллю, ці норми створені з конкретною метою — зменшити страждання. Хтось колись зібрався і зрозумів — треба воювати так, щоб люди вмирали менше або не так жорстоко. Мені здається, критично важливо це усвідомлювати. Адже так само як ми є жертвою збройної агресії, ми є зрілим і відповідальним суб’єктом, який знає, за що бореться, і дотримується цих норм. Можливість реалізації та дотримання норм міжнародного гуманітарного права залежить від того, чи усвідомлюють суб’єкти, які його мають дотримуватись, що за недотримання буде відповідальність. Рішення, які ми приймаємо для посилення системи правосуддя мають бути усвідомленими. Для того, щоб вони були усвідомленими, ми маємо оцінювати спроможність системи та виділяти, які ж саме є проблеми», — експерт Ukrainian Legal Advisory Group Арьє Мора.

«Я прихильник того, щоб дивитися, як вплинути на міжнародне гуманітарне право за допомогою додаткових документів. На мою думку, назріло питання щодо формування посібника — якщо не НАТО, то що щонайменше Європейського Союзу, — стосовно застосування санкцій. Тому що санкції — досить хороший інструмент для того, щоб впливати на країну, яка порушує міжнародне гуманітарне право. Якщо впорядкувати принципи в систему застосування санкцій з позиції міжнародного гуманітарного права — це був би просто чудовий підхід», — правознавець-кримінолог, правозахисник, доктор юридичних наук і професор Олег Мартиненко.

«В умовах сьогодення система стримування таких гравців, як Російська Федерація, взагалі не працює. Без реальної системи відповідальності та притягнення до відповідальності, мені здається, реформування міжнародного гуманітарного права неможливе», — керівник Департаменту документування воєнних злочинів в Українській Гельсінській спілці з прав людини (УГСПЛ) Сергій Мовчан.

«Я є палким прихильником реформування міжнародного гуманітарного права. Люди, які розробили ідею Женевських конвенцій, йшли на ризик, і це спрацювало. Ми маємо зараз хоча б цей інструмент. Перші кроки, на мою думку, щодо реформування МГП — практичне використання механізму, який у нас є зараз. Таким чином, ми не лише маємо шанс звільнити наших людей, ми ще й виявляємо проблеми, над розв’язанням яких треба буде працювати», — фахівець з експертизи політичних мотивів кримінального переслідування та оцінювання проєктів, постійний експерт Центру громадянських свобод Михайло Савва.

Назад
Попередня Наступна
buttons