«Фільтрація» громадян України окупантами: як припинити порушення прав людини?

Правозахисники Євразійського регіону обговорили проблему систематичного порушення прав людини під час про «фільтрації» громадян України. Цю ганебну практику принесли в Україну російські окупанти. Російська Федерація не хоче і не може позбавитися свого тоталітарного минулого, частиною якого є «фільтрації». Вони застосовувалися в Радянському Союзі з 1942 по 1949 роки для перевірок колишніх радянських військовополонених та репатріантів, які поверталися додому. Після цього «фільтрації» активно використовувалися під час воєн у Чеченській Республіці у дев’яності роки минулого століття та на початку нульових років.

Представники правозахисних організацій регіону спробували відповісти на цілий спектр питань, серед яких головними були такі: У чому полягає процедура «фільтрації», якими є її обов’язкові елементи, чи є регіональні особливості? Якими нормативними документами під час проведення «фільтрації» керуються окупанти? Чи існують взагалі такі норми? Які порушення міжнародного гуманітарного права та злочини російські військові, співробітники спецслужб здійснюють під час «фільтрації»? Як міжнародні організації, органи влади та громадянське суспільство зарубіжних країн можуть сприяти припиненню «фільтрації»?

Спікерами Solidarity були В’ячеслав Лихачов, експерт Центру громадянських свобод, та Тетяна Самодєрженкова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини.

В’ячеслав Лихачов наголосив на системному характері «фільтрації». Вона не зводиться лише до перевірки людей, які в’їжджають із України до Росії. Окупанти прагнуть зробити «фільтрацію» тотальною, пропустити через це сито всіх українців. Головними цілями цієї процедури, як можна припустити, є виявлення потенційно небезпечних для окупантів людей та впливу на громадян України. Тетяна Самодєрженкова не лише вивчає «фільтрацію», вона має власний досвід проходження перевірки при виїзді з Маріуполя. Тетяна наголосила на зміні формату «фільтрації» з часом. Цей процес примусової перевірки обростав новими елементами: дактилоскопія, роздягання людей пошуках татуювань.

Під час дискусії прозвучали різні думки про те, що саме треба вважати фільтрацією. Справді, правозахисникам треба домовитись про поняття, аби правильно розуміти одне одного. Головна проблема, яку несе «фільтрація» – ми не знаємо про долю людей, які не пройшли її та були затримані. Вони просто зникають.

Підбиваючи підсумки, модератор дискусії, експерт ЦГС Михайло Савва підкреслив, що необхідно використати всі можливості для міжнародного тиску на РФ з метою припинити порушення прав людини та злочини, пов’язані з «фільтрацією». Наприклад, Міжнародний комітет Червоного хреста веде складні переговори з РФ щодо порушення цією країною норм міжнародного гуманітарного права. «Фільтрація» має стати однією із тем цих переговорів.