Денис Монастирський: Рада може протягом цієї сесії ухвалити закон про воєнні злочини

Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності розгляне 5 лютого законопроєкт, який передбачає кримінально-правове переслідування за міжнародні злочини – геноцид, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини.

А у четвер парламентарії мають намір ухвалити його у першому читанні.

Про це під час пресконференції на тему “Закон про воєнних злочинців: прийняти – не можна зволікати” розповів голова Комітету ВР Денис Монастирський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У нас є законопроєкт (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєстраційний номер 2689) — ред.), який зареєстрований представниками чотирьох політичних фракцій в парламенті. Завтра буде розглядатись цей проєкт в комітеті до першого читання… У четвер цей законопроєкт стоїть до розгляду”, – сказав голова комітету.

Він також висловив переконання, що на поточній сесії цей законопроєкт буде ухвалений в цілому попри ймовірну затримку через розгляд питання про ринок землі.

Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич наголосив, що українське законодавство давно потребує урегулювання проблеми воєнних злочинів та злочинів проти людяності у зв’язку російською агресією.

“Кримінальний кодекс України, який на сьогодні існує у редакції 2001 року, не пристосований до часів збройного конфлікту, до часів окупації. Зокрема, не пристосована частина, яка стосується міжнародних злочинів, тобто найтяжчих злочинів проти міжнародного права, і українська правова, судова системи ніколи не працювали і не мають досвіду роботи з такими злочинами. Тому, щоб надати правовій спільноті України і правоохоронцям, суддям належний інструментарій, щоб нарешті належним чином переслідувати індивідів за скоєння злочинів і вершити правосуддя, цей законопроєкт дійсно є вкрай важливим”, – зазначив Кориневич.

Він наголосив, що наразі вкрай актуальним є введення поняття злочинів проти людяності та створення каталогу воєнних злочинів, з яким зможуть ефективно працювати і слідчі, і прокурори, і судді. Кориневич також відзначив, що згаданий законопроєкт є нагальним у контексті ситуації в Криму, оскільки з лютого 2014 року там систематично відбуваються воєнні злочині і злочини проти людяності.

“Переслідування кримських татар, переселення громадян Російської Федерації на тимчасово окуповану територію, злочини проти українців в Криму, катування, тортури, викрадення людей — це все ті найтяжчі воєнні злочини, які вчиняють представники окупаційної адміністрації Російської Федерації на території Криму. Із цим законом ми надаємо нашим правоохоронним органам якісний матеріал, якісний інструмент, щоб вони робили свою важливу роботу. Ми сподіваємось, що в національних судах України або у міжнародній юрисдикції так чи інакше ті особи, які вчиняють найтяжчі злочини, будуть притягнуті до відповідальності”, – заявив представник Президента в АР Крим.

Під час виступу експертка Українського інституту майбутнього Вікторія Мозгова розповіла, що в основу законопроєкту покладені норми міжнародного права.

“За базу бралися європейські норми міжнародного права, в яких прописані ці склади злочинів. Було максимально імплементовано весь комплект воєнних злочинів, він деталізований, кожен склад злочинів продуманий, виписаний з урахуванням нашої термінології Кримінального кодексу, з урахуванням практики міжнародних судів. Всім поняттям, які можуть викликати питання, надані тлумачення, щоб наші слідчі, прокурори максимально занурились у міжнародне гуманітарне, кримінальне право і на практиці могли б це використовувати”, – пояснила Мозгова.

 

Вона також відзначила важливість того, що воєнні злочини не мають терміну давності.

“Незалежно від того, коли особа вчинила злочин, скільки вона переховувалась від слідства, все одно строки давності не діють, людина повинна понести покарання”, – зазначила експертка.

 

Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права №2689 був зареєстрований у Верховній Раді 27.12.2019 року. Направлений на розгляд профільного парламентського комітету 28.12.2019. 2 січня 2020 року законопроєкт переданий на ознайомлення народних обранців.