Уже у цій сесії Ради можуть прийняти закон про воєнних злочинців

Про це розповів Денис Монастирський, голова комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради, під час сьогоднішнії прес-конференції, організванной ініціативою Правозахисний порядок денний

 

У це складно повірити, але на шостому році війни в Україні досі норма права не відповідає нормі життя. У пресі постійно пишуть про злочини проти людяності, але в Кримінальному кодексі України не передбачена за них відповідальність та відсутній повний перелік воєнних злочинів. Для вирішення цих законодавчих недоліків платформа “Правозахисний порядок денний”* ще кілька років тому зібрала найкращих українських науковців, іноземних експертів та правозахисників, які спільно розробили законопроект, що криміналізує “основні злочини” за міжнародним правом – геноцид, агресія, злочини проти людяності і воєнні злочини; забезпечує виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності у цих злочинах.

 

Прийняття законопроекту створить твердий фундамент для виконання Україною міжнародно-правових зобов’язань щодо запобігання безкарності діянням, які визнаються злочинами за міжнародним правом, та відкриє шлях до максимально точної правової оцінки подій, що відбуваються в Криму та на Донбасі. Це виглядає вкрай важливим в умовах “гібридної” війни, яка ведеться проти України Російською Федерацією. Крім того, законопроект важливо прийняти й із суто людських міркувань. Найперше, це важливо зробити в інтересах жертв воєнних злочинів. Вони заслуговують на чесну оцінку того, що з ними сталося, та невідворотнє покарання винних в їх стражданнях осіб, – підкреслює один з авторів законопроекту, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Костянтин Задоя

 

Наразі на опрацюванні у ВРУ перебуває проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права», зареєстрований наприкінці грудня 2019 року за номером 2689. Цей законопроект є результатом роботи з вдосконалення проекту Закону України про воєнних злочинців, що був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні минулого року, з врахуванням зауважень та пропозицій, що надійшли від практиків, науковців і міжнародних експертів. 

 

«На шостому році окупації, збройного конфлікту нам треба нарешті прийняти закон, який належним чином інкорпорує статті щодо міжнародних злочинів у Кримінальний кодекс України. Мова йде перш за все про те, що в Україні мають бути криміналізовані злочини проти людяності та належним чином виписані воєнні злочини з тим, щоб правоохоронці та судді могли належним чином працювати з відповідними статтями», – наполягає Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.

 

Закон про воєнних злочинців – це не тільки юридична процедура зі складними назвами, це в першу чергу надія на справедливість для тих, хто сам став жертвою воєнних злочинів, а також для їхніх родичів, деякі з яких борються за справедливість для своїх близьких, яких вже немає в живих.

 

«Загалом у полоні я знаходився майже півроку. За цей час я був свідком багатьох злочинів. Через мій підвал пройшли сотні людей і не всі змогли вийти з нього. А таких підвалів у Луганську було досить багато. Мені дуже пощастило, що я взагалі лишився живим, бо мені та більш ніж десятку інших в’язнів винесли смертний вирок, який бойовики повинні були виконати шляхом закидання гранат в той підвал, де ми перебували на той час. На жаль, більшість злочинців, які скоїли усі ці страшні злочини, на сьогодні є непокараними. Я глибоко переконаний, що так не повинно бути. Винні у скоєнні усіх цих злочинів ОБОВ’ЯЗКОВО повинні бути покарані, для чого необхідно прийняти закон про покарання воєнних злочинців» – говорить Олександр Грищенко, колишній полонений ОРДЛО.

 

Завдяки активній роботі Комітету з питань правоохоронної діяльності, у Парламенті зареєстрований новий допрацьований законопроект за номером 2689, який був поданий, за участю Голови Комітету Дениса Монастирського. На результативне проходження цього проекту  сподіваються правозахисні організації.

 

“У КК України досі не імплементовані норми щодо міжнародних злочинів, хоча це прямий обов’язок для кожної правової держави. Зважаючи на триваючий міжнародний конфлікт, ми просто не можемо собі дозволити подальшу відсутність у законі про кримінальну відповідальність злочинів проти людяності та усіх складів воєнних злочинів, що мають місце на тимчасово окупованих територіях України. Ми маємо надати нашим правоохоронним і судовим органам правові підстави для належної кваліфікації і кримінального переслідування винних у таких злочинах, забезпечуючи також дотримання права на справедливий суд потерпілих. Важливість прийняття законопроекту № 2689 ґрунтується виключно на практичній необхідності” – зазначив Голова Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

 

“Забезпечення повноти імплементації міжнародних злочинів до КК України це прояв поваги нашої держави до дотримання прав людини, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, на передовій міжнародного збройного конфлікту, це  відповідальне ставлення до державних зобов’язань із правового захисту своїх громадян. Прийняття законопроекту дозволить запобігти цьому жахливому, масовому фактичному та юридичному уникненню винними відповідальності за вчинення низки найтяжчих злочинів за міжнародним правом, передусім злочинів проти людяності” – зауважила експертка Українського інституту майбутнього Вікторія Мозгова.

 

 

Зараз ми як ніколи близько підійшли до ухвалення такого необхідного закону. Залишилося зробити важливий ривок і досягти прийняття закону в найближчий час. Терміни його прийняття – це не тільки питання вступу юридичних норм в дію, але і питання, коли жертви воєнних злочинів нарешті доб’ються справедливості, на яку вони так довго чекають.

 

“Ми дуже сподіваємося на відповідальне ставлення народних депутатів, які мають дати закону про воєнних злочинців “зелене світло”. Україна боргує його людям, які вижили у підвалах Донбасу чи стали жертвами міжнародних злочинів у Криму, вже більше шести років. Це безвідповідально до їхнього болю та прямий шлях до безкарності. Проблема ще в тому, що ці люди часто невидимі в українському суспільстві, вони не вийдуть перекривати дороги та голосно кричати про пережиті тортури. Тому правозахисники мусили стати їхнім голосом” – розповідає правозахисниця Олександра Матвійчук, Голова Центру громадянських свобод.

 

За додатковою інформацією звертатися до Центру громадянських свобод  за тел. +38 (068) 715 02 96 (Сергій) або поштою ccl.org.ua@gmail.com

 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Поділитися