ccl.org.ua@gmail.com Київ, вул. Басейна 9Г, офiс 25, 28 Пошук

Євромайдан

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ”Музей Івана Гончара”

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні” 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю “Несамовиті”

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Валентина Бондар, племінниця Героя Небесної Сотні Івана Наконечного

Володимир В’ятрович, народний депутат України, партія “Європейська солідарність”

Олена Гордієнко, страший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею

Ельвіра Босович, головний художник Львівського академічного театру “І люди, і ляльки”

Ігор Вертепа, солдат, 128 ОГШБр

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу, Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України

Наталія Буланова, директор Музею історії міста Кам’янське

Наталя Дякович, ФОП

Ярослава Поправка

Лілія Ходунай

Вероніка Максимець

Володимир Голоднюк, голова ГО Збразького штабу Національного спротиву

Олег Задорожний

Галина Полонець

Вікторія Кротова

Надія Смірнова, пенсіонерка

Світлана Свіщенко, дружина Героя Небесної Сотні

Михайло Румянцев, студент

Михайло Мартиненко, аспірант Українського католицького університету

Сергій Теліженко, науковий співробітник, Інститут археології НАН України

Наталія Міняйло, журналіст-фрілансер

Михайло Трушик, представник Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Юрій та Наталія Канівець, 

Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” ім.В.Кричевського

Михайло Хай, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор

Василь Андрусів, лікар Майдану, заступник головного лікаря по ПМСД Дрогобицького р-ну Пмсд ДРЛ

Наталя Кендзьор, медсестра

Владимир Ярославцев, КСПВ Вікінг

Галина Топілко, бухгалтер

Антоніна Линдова, мама тяжкопораненого учасника Революції Гідності

Світлана Федорчук

Петро Васьків, пенсіонер

Лариса Кузьмішина, економіст, Національний музей історії України

Сергій Єкельчик, президент Канадської асоціації українознавців

Ігор Павленко, ГС Всеукраїнська ветеранська спілка добровольців

Віктор Река, музикант, учасник Майдану, поранений 19.01.2014 р.

Алла Удод, економіст

Юлія Підіпригора, доцент кафедри романської філології т ап порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка

Людмила Слєсарєва, редактор, керівник проєктів, ГО Жіночий центр “Надія”

Ірина Єфіменко, вчителька

Сергій Савченко, заслужений художник України

Георгій Манчуленко, народний депутат України 2-4 скликань, політик, учасник Революції Гідності, підкорювач Північного полюсу

Людмила Рибченко, заступник генерального директора, Національний музей історії України у Другій світовій війні

Звернення Євромайдану SOS щодо зміни заступника генпрокурора, який курує Департамент у справах Майдану

30 Березня, 2020

Президенту України Володимиру Зеленському

Генеральному прокурору України Ірині Венедіктовій

 

30 березня 2020 року, Київ 

 

У п’ятницю 27 березня новий Генеральний прокурор Ірина Венедіктова, змінила заступника генпрокурора, який курирував  Департамент у справах Майдану Офісу Генерального прокурора, з Віктора Трепака на Андрія Любовича. 

 

Хоча прийняття кадрових рішень щодо посад своїх заступників лежить повністю у сфері її дискреційних повноважень, звертаємо увагу той факт, що жодних зауважень до роботи Віктора Трепака не було висунуто. Більше того, саме під його опікою  тільки за останні півтора місяці Генеральна прокуратура активізувала розслідування у справах Майдану та досягла цілої низки результатів, на що звертають увагу адвокати родин загиблих Небесної сотні.

 

Оскільки заступник Генерального прокурора не суто адміністративна посада, але й процесуальна фігура, яка наділена відповідними процесуальними повноваженнями у кримінальних провадженнях, то ми змушені звернути увагу на кандидатуру заступника Андрія Любовича, якого визначено куратором департаменту у справах Майдану.

 

Андрій Любович під час Майдану був начальником слідчого управління у прокуратурі Дніпропетровщини. Під час Революції Гідності на Дніпропетровщині відбулися незаконні арешти та затримання 24-х учасників мирного протесту 26 січня 2014 року після мітингу біля обласної державної адміністрації. Попри те, що затримання здійнювалися співробітниками поліції, незаконні підозри погоджували піднаглядні прокуратурі області прокурори прокуратури міста Дніпра, які також погоджували клопотання про тримання під вартою та переконували суд в необхідності арешту за відсутності законних підстав для цього. Тоді було арештовано було 22 особи, двом  обрано домашній арешт.

 

На жаль, кримінальні провадження по розслідуванню цих незаконних дій правоохоронних органів так і не були передані із прокуратури Дніпра до Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, що було створено для координації розслідування всіх злочинів, вчинених під час трьох місяців протесту. Тому  конкретній ролі Андрія Любовича та інших керівників прокуратури області у незаконних арештах та затриманнях учасників протесту на Дніпропетровщині досі не дана належна правова оцінка. 

 

Водночас, прокурорське слідство і нагляд у будь-якому випадку має реагувати на незаконні затримання і притягати правоохоронців до відповідальності. Практично у всіх провадженнях про незаконні арешти встановлено незаконний вплив на події керівництва прокуратур областей. Саме тому можна впевнено стверджувати, що Андрій Любович не міг не знати про події 26 січня 2014 року і не бути в тій чи іншій формі задіяним. Зокрема, він був зобов’язаний реагувати на незаконні дії міліціонерів та прокурорів нижчого рівня, чого на той час не зробив. Тому не виключено, що новий курируючий заступник справами Майдану може мати у зв’язку із цим прямий конфлікт інтересів, який неминуче вплине на розслідування справ і позицію прокурорів в суді.

 

Ми вважаємо, що у цій ситуації необхідно оприлюднити дані всіх, хто під час трьох місяців протесту займався у прокуратурі Дніпропетровської області та міста Дніпра слідством, наглядом, кураторством офіційним або фактичним щодо затримань та арештів майданівців згідно показань свідків, трафіків телефонних з’єднань тощо (у разі їх наявності) для прийняття справедливого рішення і щоб такі сумніви у доброчесності Андрія Любовича надалі не виникали. Розкриття таємниці слідства у даному випадку не буде протиправним, а є необхідністю для уникнення наступних можливих загроз розслідуванню. Також необхідно в стислі терміни забезпечити надання правової оцінки діям працівників прокуратури у цих справах.

 

Ми звертаємо увагу Генерального прокурора Ірини Венедіктової на викладене вище та просимо забезпечити процесуальну незалежність прокурорів включно із заступником Генерального прокурора у справах Майдану, а для цього продовжити кураторство Віктора Трепака Департаменту у справах Майдану.

 

Ми нагадуємо Президенту України про Вашу особисту відповідальність за роботу Генерального прокурора Ірини Венедіктової, запропонованої Вами та підтриманої Вашою політичною силою, яка складає монобільшість у парламенті, та про надану Вами родинам Небесної сотні обіцянку «не злити справи Майдану».

 

Звернення підписали:

– Центр Громадянських Свобод

– ZMINA. Центр прав людини

– ГО «Школа Громадсьчких проектів»

– БФ «Клуб Дивосвіт»

– ГО «Віра.Надія.Дія.»

– Фундація DEJURE

– Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

– ГО “Докудейз”

-Черкаський правозахисний центр

– ГО “Центр розвитку та демократії”

– ГО “Асоціація Політичних Наук”

– Центр української політики “Ексампей”

– ГО “Народний контроль Кіровоградщини”

– ГО “Волонтерське об’єднання учасників Майдану та бойових дій”

– ГО “Люстраційна рада Кіровоградщини”

– Фонд Відкритий Діалог

–  Група Культура Громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”

–  ГО “ІРЦ “Правовий простір” 

–  ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

–  ГО “Молода Черкащина”

– „Гельсінська ініціатива-ХХІ”

– ГО “Громадський захист Волині”

–  Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

– ГО “Музей Майдану”

– ГО “Разом із законом”

–  Молодіжна громадська організація “Ідейна варта”

–  ГО “Школа Медіапатріотів”

– ГО “Український центр європейської політики”

– ГО “Український центр європейської політики”

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник

26 Березня, 2020

Пішов з життя 78-річний учасник Майдану Микола Пасічник, що пройшов через побиття Беркутом і усі ці роки чекав на початок розгляду його справі у суді

Marina Lilichenko, наша колега, адвокатка Небесної сотні та Адвокатська дорадча група / Advocacy Advisory Panel, яка представляла в судах інтереси Миколи Даниловича як потерпілого, розповідає про те, яким вона знала і запам’ятала Пасічника:

«Я з дитинства не люблю сало.
А от цей старший чоловік завжди при зустрічі дарував мені своє фірмове сало, яке пахло часником (якого я теж не люблю). Я приймала дарунок, не казала, що не люблю. Бо дарунок був якось з теплотою та душевністю, від щирого серця.

Старший чоловік з козацьким чубом колись в січні 2014 року приїхав з Вінницької області подивитися, що ж то там коїться в центрі Києва. Був з маленькою сумочкою,в якій було сало і чорний хліб з чекушкою))

Його і в автозак запхали з тою сумочкою з салом. Але спочатку побили до втрати свідомості, непритомного затягли в автозак та повезли в Оболонське РУГУ, де недовго думаючи “склепали” підозру у скоєнні злочину за ч.2 ст.294 КК України (організація масових заворушень), відповідальність за який передбачена позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
І обрали запобіжний захід за такий тяжкий злочин відповідний – тримання під вартою.

І все це за те, що людина просто перебувала у тому місці, де хотіла бути в силу своєї волі та права. А от міліція, прокурори та судді ненавиділи тих людей лише за те, що вони були там! НА МАЙДАНІ.

Для міліції, прокурорів , суддей люди з Майдану були ворогами, бо влада грала в жорстоку гру. А правоохоронці були руками тієї влади, яка карала беспощадно та вбивала без сумніву лише за те, що люди хотіли волі і поваги до власної гідності.

На щастя старший чоловік пережив те страхіття.
Майдан переміг.
От тільки дуже багато здоров’я забрав.
Бо травми були тяжкі, старший чоловік поступово втрачав пам’ять.

Та він був прекрасною людиною, з добрим серцем, з відчуттям справедливості. Був прикладом гідності, мудрості та людяності. Філософ і жартівник.

От такого я запам’ятала Миколу Даниловича Пасічника.
Мені дуже сумно, що ви не дочекалися своєї справедливості. Пробачте!
Спочивайте з миром, Миколо Даниловичу…

А ми поборемося за Вас! Я обіцяю!!!»

Окремо відзначимо, що останні роки свого життя пан Микола очікував справедливості у кримінальній справі, в якій він проходив як потерпілий. За даними адвокатів, журналістів і незалежних спостерігачів – справа затягувалася більше двох років. Справедливого вироку для винних Пасічник вже не дочекався …

Координаторка Євромайдан SOS Матвійчук до річниці розстрілів на Істітутской

20 Лютого, 2020

Рівно шість років тому в центрі Києва розстрілювали мирних протестувальників. Ініціатива Євромайдан SOS добре пам’ятає ці дні: нам надходили сотні дзвінків з повідомленнями про стрілянину на Інститутській і не тільки. Через 2 191 день ми все ще чекаємо об’єктивного і всебічного розслідування тих подій. Не просто чекаємо – а добиваємося.

Про події шестирічної давнини, а також про те, чому винні досі не понесли покарання розповідає координаторка нашої ініціативи Олександра Матвійчук

Відбулася пресконференція “Непокарані за кров Майдану: що нам із цим робити?”

20 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми із розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та системного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці. Адже коли ми говоримо про ефективне розслідування, то маємо на увазі таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності. Звичайно, що це не означає обов’язок у будь-якому разі знайти винних, мова йде про те, що слідство повинно вжити усі доступні їм доступні заходи для збору доказів у цих справах.

Олександра Матвійчук

На думку правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів, як попередня команда Петра Порошенка, так і нинішня команда Володимира Зеленського, не приділяє належної уваги організації розслідування справ Майдану. А без цього вагомих результатів, на які чекає українське суспільство, просто не буде.

“Потрібно надати правову оцінку не тільки діям Януковича та його оточення, але й усім посадовим особам, які створили таку ситуацію, за якою масовий розстріл людей, “озброєних” щитами та касками, лишався просто питанням часу. Почати від суддів Конституційного суду, які за кілька років до цього узаконили державний переворот. Не забути про народних депутатів, які проголосували за “диктаторські закони” та винесли мирний протест за правові рамки. І нарешті дібратися до суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення” – переконана Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод, яка під час Майдану координувала роботу ініціативи Євромайдан SOS. Протягом усіх трьох місяців протестів волонтери Євромайдан SOS у цілодобовому режимі надавали правову та іншу допомогу переслідуваним учасникам протесту по всій країні.

У листопаді 2019 року прокуратура втратила повноваження розслідувати справи Майдану, які стали підслідні Державному бюро розслідувань (надалі – ДБР).  Але тільки після протестів громадськості та голодування адвокатки Євгенії Закревської парламент вніс зміни до законодавства, що дозволяли зберегти інституційну пам’ять усіх цих років розслідування при передачі до ДБР понад 4,5 тисячі томів. Попри створення спеціального відділу із розслідування справ Майдану без жодних консультацій із адвокатами постраждалих у січні 2020 року у державному органі відбулися досить дивні кадрові призначення. 

“Тимчасово виконуюча обов’язки директора Державного бюро розслідування пані Венедіктова призначила своїм заступником колишнього адвоката Віктора Януковича Олександра Бабікова. Без сумніву, таке призначення, то знакова подія для усіх “справ Майдану”. І вона очікувано викликала відповідну реакцію в суспільстві. Принаймні в тій його частині, яка поділяє ідеї Майдану. Своїм письмовим наказом Венедіктова має право обмежити повноваження свого заступника керувати слідчими підрозділами ДБР. Причому таке обмеження має бути безумовним: пан Бабіков не повинен мати права керувати слідчими навіть за відсутності директора ДБР та інших заступників” – коментує ситуацію Віталій ТИТИЧ, адвокат родин загиблих Небесної сотні.

Віталій Титич – адвокат родин Небесної сотні

Критично оцінюють результати розслідування і представники міжнародних організацій.  “Правосуддя не забезпечене, розслідування не завершені, прогрес в судових процесах або повільний, або взагалі відсутній” – констатує Ева Катінка ШМІДТ, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка представила результати дослідження місії щодо ефективності розслідування розстрілів учасників масових протестів 20 лютого 2014 року. (http://www.un.org.ua/images/documents/4812/Maidan%2020.02.20%20UKR.pdf)

Ева Катінка Шмідт – Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Із оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні погоджується авторитетна міжнародна правозахисна організація Amnesty International Україна.  “Вже протягом 6 років ми спостерігаємо системну неефективність у розслідуванні справ Майдану. Правосуддя, на яке чекають постраждалі, їхні родичі  і суспільство загалом, як і раніше більше схоже на міраж, аніж на реальну перспективу. Саме тому ми будемо продовжувати слідкувати за перебігом справ та привертати  до цього питання увагу української та міжнародної спільноти. Ми продовжуємо закликати до того, щоб розслідування було ефективним, прозорим та неупередженим”, – зазначила Оксана ПОКАЛЬЧУК, директорка Amnesty International Україна.

Оксана Покальчук – директорка Amnesty International в Україні

Ситуація ускладнюється зменшенням уваги суспільства до справ Майдану, яке починає цікавитися результатами розслідування тільки напередодні річниці розстрілів. За винятком хіба що процесу над колишніми співробітниками “Беркуту”, яких звинувачують у розстрілі учасників масових протестів 20 лютого 2014 року та які були обміняні  у грудні 2019 року на полонених із ОРДЛО, решта судових процесів просто випадають із фокусу громадськості.

“Попри те, що справи Майдану, розслідування та судові процеси  по них є одним із найбільш принципових питань для відновлення справедливості та чесної відповіді на те, що відбувалося взимку 2013-14 років – суспільна увага та громадський контроль за ними є доволі слабкими. Навіть резонанс останніх кількох місяців не збільшує кількість людей, які здійснюють активні дії, а у судових залах залишаються одиниці журналістів та громадських активістів. Ефективний громадський контроль та підвищення уваги до справ має бути тим мінімальним кроком, яке має зробити зараз громадянське суспільство в час турбулентності та ситуації, коли питання досягнення справедливості суттєво підважене” – говорить Любов ГАЛАН, координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН”, що була створена Центром громадянських свобод.  

Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ЦГС)

Волонтери ОЗОНу вже багато місяців проводять громадський моніторинг справ Майдану у судах та закликають долучитися до цієї ініціативи усіх небайдужих. Детальніше як це зробити за посиланням: http://bit.ly/3bSA2sw

Фото: УКМЦ.

Пресконференція: “Непокарані за кров на Майдані: що нам із цим робити?”

18 Лютого, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному
розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року
мирно вийшли на вулиці. Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Про це та інші перешкоди, із якими зіштовхнулося слідство та на якому етапі зараз знаходиться розслідування окремих категорій справ
Майдану за оцінками міжнародних місій, правозахисників, постраждалих та їхніх адвокатів поговоримо 20 лютого о 10:00 на пресконференції
в Українському кризовому медіа-центрі (за адресою Хрещатик, 2).

Учасники пресконференції:
Олександра Матвійчук – голова правління Центру громадянських свобод
Ева Катінка Шмідт – керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Віталій Титич – адвокат родин загиблих Небесної сотні
Оксана Покальчук – директорка Amnesty International Україна
Любов Галан – координаторка групи громадського спостереження “ОЗОН” (ініціатива Центру громадянських свобод)

Контактна особа: Сергій Зайченко, комунікаційний менеджер Центру громадянських свобод, ccl.org.ua@gmail.com, +38 067 103 2046

Як Зеленський та його команда виконують обіцянку “не злити справи Майдану”

22 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Продовження матеріалу:

Голова нашого Центру розповіла про виконання обіцянок Зеленського “Не злити Справи Майдану”

21 Січня, 2020

Усі ці роки ми чули про проблеми з розслідуванням справ Майдану. Але мало хто розуміє, що насправді заважає ефективному розслідуванню понад 4700 злочинних епізодів в рамках масштабного та cистемного наступу влади на людей, які у листопаді 2013 року мирно вийшли на вулиці.

Шукати відповіді слід починати з того, як це розслідування було організоване.

Бо коли ми говоримо про ефективне розслідування, то це не значить, що у всіх 100% випадках правоохоронці мають обов’язково встановити винних. Але слідство повинно вжити усіх необхідних та доступних заходів для збору доказів.

Тому без правильної організації розслідування жодного результату просто не буде.

Повну версію статті читайте на Українській правді

Результаты поиска:

Заява щодо призначення заступником голови Офісу Президента близького соратника Віталія Захарченка

8 Серпня, 2020

Ми, представники правозахисних та інших громадських організацій, висловлюємо глибоку стурбованість щодо призначення на керівні посади в органах державної влади, які відповідають за формування політики в правоохоронній сфері та її реформування, осіб, що дискредитували себе під час Революції Гідності і, працюючи на керівних посадах в правоохоронній системі, були прямо або опосередковано причетні до масових порушень прав людини в той час. 

 

Мова йде про призначення колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Олега Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Як зазначено на офіційному сайті Президента, “до компетенції Олега Татарова буде входити формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичне забезпечення роботи Офісу Президента України, забезпечення гарантій національної безпеки держави у сферах правоохоронної діяльності, протидії корупції, захисту прав людини”.

 

Нагадуємо, що за часів Віктора Януковича та під час Євромайдану Олег Татаров працював заступником начальника головного слідчого управління МВС.

 

У 2014 році Олег Татаров відверто вводив в оману журналістів щодо подій, які сталися в ніч на 23 січня 2014 року на Кріпосному провулку та вулиці Коновальця у Києві, коли представники спецпідрозділу “Беркут” побили активістів “Автомайдану” та розтрощили їхні автомобілі. За версією Татарова, це автомайданівці в ту ніч “переслідували 4 автобуси “Беркуту” та “намагалися завдати їм тілесних ушкоджень”. 

 

Адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська  зазначає, що брехня, поширена Татаровим, леглітимізує “звіряче побиття, тортури, знищення автомобілів протестувальників в ході спецоперації (організованих злочинних дій), яку планували і в якій брали участь “беркути”, бнонівці, кримінальна міліція, тітушки, керівництво київського главку і МВС”. Побитих протестувальників тоді затримали, більшість кинули під варту, інкримінувавши їм, як і заявляв Татаров, “хуліганські дії і масові заворушення”.

 

До того ж, у часи Януковича Татаров на посаді заступника керівника Головного слідчого управління МВС України неодноразово публічно заявляв про непричетність міліції до насильницьких дій та вбивств, що сталися під час Євромайдану. Зокрема, він робив заяви, що міліція не використовувала вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер поранень деяких убитих може свідчити про те, що в них стріляли самі протестувальники.

 

Після Революції Гідності Татарова хотіли призначити заступником голови Херсонської ОДА. Але після резонансу в ЗМІ херсонський голова ОДА відмовився від цієї ідеї. Проти його призначення виступала і покійна Катерина Гандзюк. 

 

З огляду на вищевикладене закликаємо Президента України звільнити Олега Татарова з посади заступника керівника Офісу Президента України та в майбутньому не допускати призначень на відповідальні високі політичні посади осіб, які виправдовували та покривали масові злочини та порушення прав людини і самі уособлюють авторитарний режим Януковича, оскільки обіймали керівні посади в правоохоронних органах того часу.

 

 

Асоціація УМДПЛ 

Правозахисна Ініціатива

сайт zovzakona.org

ГО Аналітична Платформа

ГО “Народна Рада”

Громадянська позиція

ГО Інститут масової інформації

Восток SOS

Правозахисний центр “Поступ”

Фундація DEJURE

Медійний проект “Watchers”

Лабораторія законодавчих ініціатив 

Українська школа політичних студій

Медійна ініціатива за права людини

ГО “Центр розвитку і демократії”
Рух ЧЕСНО

ГО Truth Hounds

Харківський антикорупційний центр

Автомайдан

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Протидії Корупції

Центр прав людини ZMINA

Центр громадянських свобод

Платформа прав людини

Адвокатська дорадча група 

Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Рух опору капітуляції

Інститут розвитку суспільних інновацій

Інститут демократії імені Пилипа Орлика 

Освітній дім прав людини – Чернігів

Черкаський правозахисний центр

ГНДО Група стратегічних та безпекових студій

Центр політико-правових реформ

ГО “Ініціатива Е+

ГО ВО “Коло.медіа – “Труханівська Січ”

Медіа-центр “Одеська політична платформа”

Східноукраїнський центр громадських ініціатив

ЦГС приєднується до відкритого звернення Музею Революції Гідності

6 Квітня, 2020

Президенту України

Володимирові Зеленському

Голові Верховної Ради України 

Дмитрові Разумкову

Прем’єр-міністру України 

Денисові Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

  • ♦️ Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

  • ♦️ Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

  • ♦️ Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”

Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”

Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”

Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”

Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”

Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”

Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”

Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”

Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО “ЛІРОС”

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Об