19.05.2022

Засідання ОБСЄ Supplementary Human Dimension Meetings II

«Доповідь Московського механізму про Україну. Наступні кроки для ОБСЄ».

(16 травня 2022 року, 9:00 – 11:30 CET у Haus der Musik, Seilerstätte 30, 1010 Відень, Австрія)

Рекомендації щодо наступної доповіді Московського механізму про стан прав людини і громадянина в контексті війни Росії проти України

• Правозахисники наголошують на важливості звіту Московського механізму та інших міжнародних місій та організацій, який є важливим для прийняття рішень різними інституціями та є потужним джерелом інформації.
• Ми наголошуємо на необхідності регулярного випуску таких звітів.
• Попри те, що Московський механізм не розслідує злочини, майбутні звіти мають давати більш чіткі висновки, а також аналізувати взаємозв’язок подій та описувати це.

• Майбутня звітність повинна також торкнутися :

o Розумінні того, що збройний конфлікт в Україні розпочався у 2014 році, коли Росія вже порушила норми МГП (міжнародного гуманітарного права) в окупованому Криму.
o Зосередитися на поводженні з тілами українських військових Росією.
o Розв’язувати проблеми навколо гуманітарних коридорів, евакуації та постачання населення продовольством та водою, які систематично порушувалися російськими військовими. Росія заперечує відповідальність за ці зриви, хоча докази є і вони перевірені.
o Звернути увагу на російські «фільтраційні табори».
o Зосередьтеся на «мародерстві» російських солдатів, а також на захопленні державного та приватного майна без будь-якої очевидної військової необхідності. Дані свідчать, що такі захоплення є масовими і що російські військові не відшкодовують конфісковану власність.
o Розв’язувати питання щодо незаконного захоплення та затримання медичного персоналу та духовенства російськими військовими.

Олександра Романцова (Центр громадянських свобод та Євромайдан SOS)

• Звіт місії ОБСЄ має стати приводом для оновлення процедур прийняття рішень щодо відправлення їх місій в Україну.
• Метою має бути зміна наявні структури таким чином, щоб спеціальні доповідачі мали достатньо часу, забезпечення та кваліфікованих спеціалістів для повноцінного моніторингу ситуації в рамках воєнних дій в Україні.
• Оперативна робота Московського механізму щодо ситуації в Україні також має слугувати планом для роботи з іншими країнами, такими як Білорусь.

Марія Курінна (Правозахисний центр ЗМІНА, член Будинку прав людини Крим та Освітнього будинку прав людини Чернігів)

• Враховуючи масштаби проблеми, необхідно забезпечити громадянам України можливість виїзду з Росії.
Тому необхідно задокументувати примусову депортацію як один із міжнародних злочинів за Римським статутом, який систематично та цілеспрямовано вчиняється Росією проти українців.
• Подальша підтримка дипломатичних зусиль Канади в Росії щодо видачі тимчасових документів, які дозволять громадянам України, які опинилися в Росії проти своєї волі та не мають документів, що посвідчують особу, виїхати з Росії.
• Потрібне подальше розслідування щодо кількості дітей, депортованих з України; кількість українців, затриманих на окупованих територіях для «фільтраційних заходів»; кількість, розташування та рівень заповнюваності «TAC»; і важливість міжнародного доступу до TAC;
• Беручи до уваги, що експерти Московського механізму не змогли відвідати Україну, оскільки безпечний доступ до місць потенційних порушень не міг бути гарантований на момент підготовки звіту Московського механізму, рекомендується продовжити використання Московського механізму для документування потенційні порушення на місцях у населених пунктах, де наразі може бути забезпечений безпечний доступ.

Антаніна Маслика (Гельсінський комітет Нідерландів)

• Звіт Московського механізму охоплює події, які відбулися в період з 24 лютого по 1 квітня 2022 року, але війна триває, а нові порушення продовжують відбуватися щодня. Рекомендується продовжити ініціювання Московського механізму як інструменту, що дозволяє документувати порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини в рамках ОБСЄ.
• Поточний звіт та будь-які наступні звіти мають сприяти забезпеченню відповідальності за злочини, скоєні в Україні. Така звітність має сприяти розслідуванням, якщо держава вирішить використовувати механізм універсальної юрисдикції або взяти їх до уваги в рамках інших механізмів розслідування, які вже були запущені або будуть розпочаті в інших міжнародних організаціях (наприклад, ініціатива COI, започаткована UNHRC).
• У розслідуванні та документуванні військових злочинів і злочинів проти людства також дуже важливо зберегти активність українських організацій та установ, залучених до цих процесів. Тому держави-учасниці ОБСЄ мають забезпечити, щоб представники українського громадянського суспільства, які вже мають багаторічний досвід у документуванні військових злочинів на території своєї країни, залучалися в розслідуваннях, що проводяться на міжнародному рівні.
• Спостереження звіту вказують на те, що, незважаючи на те, що Білорусь дозволяє “використовувати свою територію для здійснення російських нападів на Україну, Місія вважає, що станом на 1 квітня Білорусь не є стороною міжнародного збройного конфлікту, доки вона сама не вчиняє дій насильства чи інших дій, які становили б безпосередню участь у військових діях осіб, які належать Білорусі”. Це негативно впливає на зусилля, спрямовані на припинення безкарності за порушення вчинені білоруською владою. Навпаки, резолюція Генеральної Асамблеї ООН про агресію проти України, прийнята 1 березня 2022 року, засуджує причетність Білорусі до незаконного застосування сили проти України та закликає Білорусь дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань.

Назад
Попередня Наступна