23.05.2023

Основи моніторингу захисних споруд цивільного захисту

Центр громадянських свобод (ЦГС) був створений у 2007 році за ініціативи гельсінських комітетів регіону ОБСЄ. Просуває реформи у сфері верховенства права, адаптує законодавство відповідно до стандартів прав людини, документує воєнні злочини у ході російської збройної агресії, проводить навчання правам людини та демократії, моніторить діяльність поліції, судів та місцевого самоврядування.

Організація відома тим, що системно залучає звичайних людей до правозахисної роботи через створені нею ініціативи та кампанії. Бере активну участь у міжнародних мережах та солідарних діях для захисту прав людини в регіоні ОБСЄ.

Група громадського спостереження ОЗОН – ініціатива Центру Громадянських Свобод, яка здійснює громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів, судів, місцевого самоврядування у різних регіонах України. Волонтери стежать за забезпеченням свободи мирних зібрань та готують рекомендації для органів державної влади і міжнародних організацій.

Громадські спостерігачі – незалежна сторона, вони завжди залишаються поза межами процесу. За результатами проведених моніторингів «ОЗОНівці» оприлюднюють висновки та рекомендації.

З початком повномасштабного вторгнення ОЗОН започаткував національну кампанію моніторингу укриттів, аби виявити системні проблеми та допомогти відповідальним органам забезпечити цивільний захист усім громадянам.

Ініціатива об’єднує звичайних людей незалежно від наявності юридичних знань чи спеціального досвіду. Адже громадський контроль над владою може здійснювати кожен громадянин України.

Методологія перевірки укриттів

План:

Група громадського спостереження ОЗОН як система контролю за діями влади.
Нормативно-правове підґрунтя моніторингу захисних споруд цивільного захисту, укриттів.
Фонд захисних споруд цивільного захисту.
Технологія перевірки доступності та базової якості укриттів.
Основні безпекові правила моніторингу.
Оцінка результатів та комунікація з відповідальними органами.

1. Група громадського спостереження ОЗОН як система контролю за діями влади.

Олександра Матвійчук,
Голова правління Центру громадянських свобод, організації-засновниці ініціативи ОЗОН

Група громадського спостереження ОЗОН – добровільне об’єднання небайдужих громадян/ок, які усвідомлюють важливість якісного громадського контролю за діями влади, а також за ключовими процесами, які відбуваються на лінії зіткнення суспільства або людини та держави. Роботу ініціативи координує правозахисна організація Центр громадянських свобод.

Громадські спостерігачі/ки – незалежна сторона, вони завжди залишаються НАД процесом. Метою діяльності є удосконалення роботи органів влади у сфері забезпечення прав людини через організовану систему незалежного контролю за ними. Своєю роботою група спостерігачі/ки групи популяризують концепцію влади як найманого менеджера, де оцінку ефективності роботи державних органів дають безпосередньо самі люди.

Особливістю діяльності групи є широке залучення до участі в громадському контролі “звичайних” громадян/ок незалежно від їх попередньої спеціалізації та досвіду.

Що ми обіцяємо?

Ми навчимо вас юридичних та практичних інструментів громадського контролю. Це прості речі, які наділять вас суперсилою: ваш вплив матиме результати, які потішать вас та будуть корисні суспільству.

Чим ми відрізняємося від інших ініціатив?

Ми даємо прості та доступні інструменти, які роблять звичайних небайдужих людей учасниками змін у державі. Наша спільнота – це не відчайдушні активісти, а люди, які також прагнуть робити щось корисне для суспільства. Ми долучаємо таких простих громадян до реальної роботи над змінами в країні, чого не роблять багато інших організацій.

Наші принципи

Присутність. Сам факт присутності спостерігача ОЗОНу на мирних зібраннях чи судовому засіданні має стримуючий ефект для здійснення порушень прав людини представниками влади та сприяє збереженню правового порядку. Під час виконання завдання волонтери (окрім виключних випадків) є видимими для суспільства через використання ними спеціальних жовтих жилеток, строкових чи тимчасових посвідчень члена/ки ОЗОНу.

Моніторинг (об’єктивність та незалежність). Завдання волонтера ОЗОНу полягає в здійсненні спостереження за ситуацією та фіксації порушень, які відбулись, незалежно від суб’єкта їх вчинення. Метафорично можна сказати, що ОЗОН виступає в ролі дзеркала: він не підтримує жодну сторону та намагається об’єктивно та неупереджено документувати те, що відбувається. У разі, якщо волонтер ОЗОНу починає втручатися у ситуацію, він повинен розуміти, що з цього моменту він перестає бути спостерігачем, а стає її безпосереднім учасником.

Медіація. У разі виникнення конфліктної ситуації волонтер ОЗОНу має бути готовий виступити посередником між громадськістю та представниками влади. Для того, щоб відповідати даному принципу волонтер ОЗОНу постійно підкреслено ввічливо та спокійно ставиться до представників усіх зацікавлених сторін, за будь-яких обставин зберігає нейтральність та демонструє достатній рівень комунікативних навичок для виконання цієї функції. ОЗОН не використовує жодної політичної атрибутики і знаходиться між сторонами і над процесом.

На даний час ОЗОН має досвід здійснення моніторингу за діяльністю поліції, суддів та органів місцевого самоврядування. ОЗОН аналізує відповідність їх дій як національному законодавству, так і міжнародним стандартам права на доступ до публічної інформації, свободи мирних зібрань та права на справедливий суд. Водночас цим мандат ОЗОНу не вичерпується, тож стратегічно група буде розширювати свою діяльність.

Членство в ОЗОНі. Кожна людина може приєднатися до спільноти ОЗОНу. Волонтери, які взяли участь у навчанні першого ступеню, яке відбувається у різній формі (інформаційна зустріч, базовий семінар тощо), отримують практичне завдання відповідно до обраного ними об’єкту моніторингу. Виконання завдання передбачає здійснення спостереження, оперативне заповнення анкети та надсилання її Центру Громадянських Свобод. У разі позитивної оцінки експертів щодо повноти та правильності заповнення анкети, волонтери підписують декларацію про принципи, після чого отримують від Центру Громадянських Свобод посвідчення та жилетку спостерігача. Усі волонтери, які взяли участь у спостереженнях, приєднуються до закритої розсилки спільноти, яка слугує комунікаційним майданчиком для спостерігачів із різних регіонів.

Навчання. Центр Громадянських Свобод постійно організовує різного роду навчання для поглиблення знань та відпрацювання певних навиків членів спільноти ОЗОНу. Навчання проходять у різних формах — семінари, лекції, практичні зустірчі, вебінари, індивідуальні консультації тощо. Вагома увага приділяється правилам роботи ОЗОНу, зокрема, психологічній та індивідуальній безпеці людини. Волонтер ОЗОНу, який опиняється перед вибором отримання інформації та реальної прямої загрози, має віддати пріоритет особистій безпеці.

Спостереження. Волонтери ОЗОНу здійснюють спостереження за мирними зібраннями, діями поліції на вулицях, перебігом судових засідань у важливих для суспільства справах, відкритістю та прозорістю дій органів місцевого самоврядування. Для дослідження системних проблем, які присутні в кожному регіоні, ОЗОН організовує всеукраїнські кампанії. Після кожного спостереження волонтери ОЗОНу заповнюють анкету та направляють до Центру Громадянських Свобод.

Узагальнені матеріали по певному мирному зібранню, резонансній події, всеукраїнській кампанії, триваючим судовим справам викладається у публічних звітах разом із рекомендаціями.

Інформаційна політика. Для оперативного інформування про діяльність ОЗОНу та новини у сфері громадського контролю група веде сторінку у соціальних мережах — Facebook, Twitter та на сайті ініціативи. Прес-релізи, публічні звіти та рекомендації розсилаються адресно органам влади, міжнародним міждержавним організаціям, ЗМІ. Публічна позиція ОЗОНу оприлюднюється після вивчення усіх отриманих матеріалів. У разі необхідності надання оперативних коментарів пресі волонтери ОЗОНу представляють журналістам виключно факти, які мали місце, та, у разі видимого порушення прав людини,— їх оцінку.

Адвокація. Результати моніторингу оформлюються у різних формах — звіти, презентації, відеоролики тощо; і надалі використовуються для стратегічної зміни ситуації та вирішення виявлених системних проблем. Виходячи із конкретних обставин, ОЗОН здійснює правові та інформаційні дії, планує та проводить адвокаційні кампанії. Для організації тиску на владу ОЗОН здійснює постійне інформування таких міжнародних міждержавних організацій як ООН, ЄС, РЄ, ОБСЄ. Крім того, ОЗОН практикує спільні міжнародні дії по захисту міжнародних стандартів прав та свобод людини разом із партнерами з інших країн.

2. Нормативно-правове підґрунтя Національної кампанії моніторингу захисних споруд цивільного захисту.

Для розуміння ситуації з правовим регулюванням перевірки укриттів пропонуємо ознайомитися з основними документами, що регулюють дану сферу під час воєнного стану.

Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” запровадив воєнний стан по всій території України.

Цим документом Президент також наказав відповідальним органам привести у готовність єдину державну систему цивільного захисту (в тому числі укриття).

Питання цивільного захисту громадян України, зокрема захисту під час воєнного чи надзвичайного стану регулюється Кодексом цивільного захисту (КЦЗУ), який описує, що входить в обовʼязки по цивільному захисту, хто за це відповідальний та як власне має виглядати цивільний захист.

Важливо, що за Цивільним кодексом, відповідальнмии за організацію цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Серед принципів здійснення цивільного захисту є (Стаття 7, Розділ 1, глава 1):

1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров’я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права;

2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

Відповідно до всіх вищезгаданих документів можемо визначити, що до цивільного захисту населення мають відношення Міністерство внутрішніх справ України, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Національна поліція та районні, міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та власне балансоутримувачі.

Постанова КМУ від 10 березня 2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту” затверджує основні документи що стосуються створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, а також їхнє використання у мирний час:

Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку;
Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб;
Типовий договір оренди захисних споруд цивільного захисту. У типовому договорі зазначено, що він розривається в односторонньому порядку у разі невиконання орендарем вимог КЦЗУ щодо приведення в готовність захисних споруд, що перебувають у державній або комунальній власності, до прийому населення в разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період;

Основний документ, у якому йдеться про те, у якому стані мають бути укриття під час воєнного стану – це Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579.

У Вимогах щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту досить чітко описано у якому стані мають утримуватися та експлуатуватися захисні споруди, прилади та засоби всередині них, комунікації (електропостачання, каналізація, водопостачання, звʼязок тощо).

У розділі 5, пункт 1 зазначено, що дані Вимоги стосуються, не тільки захисних споруд цивільного захисту, а всіх типів укриттів.

3. Фонд захисних споруд цивільного захисту.

Розділ 1, глава 1, стаття 2 КЦЗУ дає таке визначення захисних споруд цивільного захисту:

захисні споруди цивільного захисту – інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів;

Згідно Статті 32, Глави 7, 4 Роздулу КЦЗУ, до захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення – наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів.

Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

4. Технологія перевірки доступності та базової якості укриттів.

Перевірка укриттів має базуватися на Вимогах щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579.

Ці Вимоги чітко описують різні аспекти утримання, експлуатації та стану укриттів, а також приладів та комунікацій всередені.

Під час воєнного стану та постійної ракетної загрози пріоритетними в плані вимог до укриттів є їхня доступність для випадкових перехожих та базова якість.

Під базовою якістю ОЗОНом прийнято вважати те, що обовʼязково має бути, аби вижити в укритті протягом 3 годин перебування.

Для моніторингу стану укриттів ОЗОН зосереджується на двох напрямках – доступність та базова якість, – які включають в себе конкретні речі, наявність та якість яких можна оцінити чи виміряти.

Доступність укриттів.

Оцінка доступності укриття розпочинається з моменту його пошуку.

Позначка на онлайн-мапі має збігатися з фактичним розташуванням укриття.
До зазначеного на онлайн-мапі укриття мають вести вказівні знаки.

Вимогу щодо вказівних знаків, що ведуть до укриття описано у Вимогах щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту; Розділ 2, пункт 3-4.

Підхід до укриття має бути відкритий. Важливо, що ніякий шлагбаум, огорожа, ворота чи місцевий житель не мають бути на заваді підходу до укриття.
Укриття має бути відкрите. Неприпустима ситуація, коли двері закриті, обмотані ланцюгом із замками чи заварені.

УВАГА! Бувають випадки, коли вхід до укриття знаходиться у підʼїзді будинку, куди аби зайти, потрібно знати код домофону. У таких випадках потрібно, аби підʼзд відмикали на час тривоги. Якщо цього не відбувається, необхідно телефонувати у квартири та просити відкрити двері, аби потрапити в укритя.

Важливо розуміти, що справді, є укриття до яких доступ для звичайних перехожих є закритим: це укриття спеціалізованих державних підприємств, оборонної промисловості, які призначені лише для персоналу.

Також, укриття садочків та навчальних закладів призначені лише для учнів/студентів та персоналу. Таке рішення повʼязане з потребою забезпечити безпеку навчального процесу. ВІдповідно на період навчання укриття школи чи іншого навчального закладу має гарантувати безпеку усім учасникам навчального процесу.

Усі інші укриття мають бути доступні для усіх громадян, які під час тривоги виявилися поруч та хочуть заховатися.

Базова якість укриттів.

Базовою якістю укриттів ОЗОН пропонує вважати основні та критичні речі для виживання в укритті. До таких ми відносимо:

Справне електропостачання.

9. Експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок.
Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається.
Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.
Під час використання споруд фонду захисних споруд за призначенням з метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроєктованих для мирного часу, підлягає відключенню.
Усі розетки, установлені в спорудах фонду захисних споруд, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», «220 В» (на стіні або у вигляді табличок).

Справна каналізація.

10. Системи водопостачання, каналізації та опалення споруд фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у справному стані та захищатися від корозії.

Справна вентиляція повітря.
Справне водопостачання, або запас питної води.

Місце для сидіння.

2. Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин. З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:

місцями для сидіння (лежання) – лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо;

Оцінювання всіх цих критеріїв має відбуватися безпосередньо під час огляду укриття. За відсутності можливості оглянути укриття зсредини, варто опитати місцевих, які живуть поряд з укриттям і можуть розповісти власні спостереження.

5.Основні безпекові правила моніторингу.

Безпекові правила моніторів укриттів – це базові і обовʼязкові правила, які дозволяють моніторам перебувати у безпеці та уникати загрози життю та здоровʼю.

ОЗОН визначає наступні безпекові правила:

Здійснювати моніторинг укриттів ЛИШЕ за відсутності повітряної тривоги. У разі початку повітряної тривоги монітори мають обовʼязково завершити моніторинг та прослідувати в укриття.
Здійснювати моніторинг дві + особи. У цілях безпеки забороняється самостійно здійснювати моніторингову діяльність.
Виходити на моніторинг з повністю зарядженим телефон та мати з собою павер банк та зарядку.
Ви ніколи не знаєте, що може трапитися під час моінторингу та скільки часу це займе. Тому у воєнний стан обовʼязково ходити з зарядкою, або за наявності – павер банком.
Мати при собі посвідчення волонтера та документ, що посвідчує особу (паспорт/ посвідку на проживання/ водійські права).
Не грубіянити та не розігрівати конфліктів.
Якщо укриття, або біля нього є небезпечна ситуація (в укритті валиться стеля/ у підʼїзді біля входу група небезпечних на вигляд людей), тоді моніторинг даного укриття не проводиться.
Монітори в цілях безпеки мають здійснювати свою діяльність у здоровому стані, що не перешкоджає їм бути мобільними та швидко реагувати під час критичних ситуацій.

6. Оцінка результатів та комунікація з відповідальними органами.

Будь-який громадський контроль має на меті покращення та позитивні зміни щодо обʼєкту моінторингу.

Так, наприклад, здійснюючи моніторингову діяльність мирних зібрань, ОЗОН намагається слідкувати за діями поліції та їхнім належним виглядом (носіння засобів персональної ідентифікації).

Моніторинг укриттів має на меті покращення ситуації з системою захисних споруд цивільного захисту. Тому власне дуже важливо дотримуватися всіх вище згаданих правил та інструкцій, аби результати моніторингу не піддавалися сумніву і були надійними аргументами для влади щодо покращення ситуації.

За період діяльності Національної моніторингової кампанії укриттів ОЗОН самостійно перевірив близько 100 укриттів Києва, після чого розпочав співпрацю з Департаментом муніципальної безпеки КМДА, який відповідає зокрема за захисні споруди цивільного захисту у місті Києві.

Разом з Департаментом ОЗОН відпрацювали спільно 25 адрес укриттів, де були виявлені серйозні проблеми. Серед них, було затоплене укриття, звідки відкачали воду та планують ремонтні роботи.

Ця історія є доказом того, що прості люди мають набагато більше сили і впливу, ніж їм може здаватися. І цю силу і вплив можна і треба використовувати для забезпечення державою якісного цивільного захисту.

ЯКЩО ВИ САМОСТІЙНО ХОЧЕТЕ ПРОКОМУНІКУВАТИ З ВЛАДОЮ ПРО ПОГАНЕ УКРИТТЯ, АБО Ж ЙОГО ВІДСУТНІСТЬ:

у такому разі вам необхідно звернутися до державної адміністрації вашого міста, або райдержадміністрації вашого міста (наприклад, до Голосіївської райдержадміністрації у м.Київ).

ВАЖЛИВО: у своєму звернені (на гарячу лінію телефоном, або ж електронним чи паперовим листом) чітко опишіть пробелему, вкажіть адресу укриття, а також додайте фото чи відео (якщо у вас є).

Попередня Наступна