Згуртованість – наша зброя проти Росії для захисту вразливих груп, – Олександра Романцова

Згуртованість і співпраця державних органів, громадянського суспільства задля забезпечення прав вразливих груп населення є наріжним каменем зміцнення українського суспільства у боротьбі з російською агресією. Про це виконавча директорка “Центру Громадянських Свобод” (ЦГС) Олександра Романцова заявила під час експертного обговорення ситуації, в якій опинилися вразливі групи населення після початку повномасштабної агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року “Вразливі групи на тлі повномасштабної війни: як врахувати специфіку потреб?”. 

“Згуртованість – наша зброя проти Росії, яка проводить агресивну політику, спрямовану на знищення різноманіття. Тому для України зараз надзвичайно важливо, щоб над розробкою стратегії для забезпечення прав вразливих груп населення в умовах війни та після неї, разом працювали і державний і громадський сектор”, – наголосила вона.

Загалом, під час заходу, який відбувся в межах проєкту «Пункт 7» (офіційна назва «Сприяння соціальній згуртованості в Україні») у партнерстві з “Восток-SOS” та Центром Громадянських Свобод за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи верховенства права в Україні (ABA ROLI Ukraine), обговорювалися різноманітні питання, які стосуються забезпечення прав вразливих груп населення під час широкомасштабної війни РФ проти України.

Зокрема, В’ячеслав Ліхачов, експерт Центру Громадянських Свобод, виокремив специфіку, в якій опинилися україньскі євреї, кримські татари та представники ЛГБТ-спільноти. Так, головними проблемами та викликами, які визначають особливості ситуації, в якій опинилася єврейська спільнота, є те, що її культурна та історична спадщина постраждала від бойових дій. Також впливає на нинішній стан і перспективу євреїв в Україні соціо-демографічна структура єврейської спільноти має власну специфіку, адже єврейська громада дуже «стара» за складом. Понад те, особливість розвитку єврейської громади України визначається ставленням до євреїв-біженців з боку єврейської держави. 

“На відміну від українських біженців в країнах Європи, в Ізраїлі вони відразу отримають громадянство та додаткову допомогу. Понад те, Ізраїль та єврейська спільнота розвинули інфраструктуру з допомоги єврейським біженцям у переїзді до Ізраїлю безпосередньо від кордонів України, а часто й всередині країни. На відміну від більшості українських біженців в Європу, ці люди, найбільш ймовірно, вже не повернуться в Україну”, – зазначив В’ячеслав Ліхачов. 

Характеризуючи ситуацію, в якій опинилися кримські татари, правозахисник наголосив на тому, що кримські татари – спільнота, яка вже вісім років зазнає цілеспрямованих переслідувань на території тимчасово окупованого Криму. 

“Після 24 лютого тиск на кримськотатарську громаду ще більше посилився … Саме в цьому напрямі особливо необхідна підтримка міжнародного співтовариства, оскільки йдеться про дії, спрямовані на примусову асиміляцію та характер культурного геноциду. Непропорційно великий тиск на кримських татар, на межі етнічної дискримінації – це ще одне порушення Росією міжнародних стандартів”, – додав він. 

Торкнувся В’ячеслав Ліхачов і питання гендерної рівності, що гостро постало в ситуації масштабної російської агресії. 

“Видається, саме зараз (зокрема, у зв’язку з перспективою набуття кандидатського статусу в ЄС) виникають обставини, що сприяють адвокатуванню низки конкретних питань, які, перш за все, стосуються зрівнювання у правах партнерів в одностатевих парах”, – зазначив експерт ЦГС. 

Анастасія Горпінченко, комунікаційна менеджерка ГО “Восток-SOS”, окреслила проблеми, які постають перед державою у забезпеченні прав внутрішньо-переміщених осіб (ВПО).  

“ВПО відчувають дві головні нагальні потреби – забезпечення житлом і гуманітарною допомогою. Потік людей, що хочуть виїхати не припиняється, він збільшується. Особливо це стосується Донбасу – там кількість людей збільшилася вдвічі. Щодо забезпечення житлом, то у цьому контексті держава має напрацювати довгострокову стратегію забезпечення ВПО житлом. Іноземні партнери готові відбудовувати колишні бази відпочинку, санаторії, колишні гуртожитки, школи, дитячі садочки, але має бути розуміння, яким чином у цьому питання взаємодіяти з державою”,  – зазначила представниця “Восток-SOS”.

Юліан Кондур, координатор Ромського жіночого фонду “Чіріклі”, наголосив на тому, що нині ромська громада активно долучається до волонтерства та ЗСУ, власне, як і представники інших вразливих груп. Втім, є певний набір питань, які вимагають втручання держави, йдеться, зокрема, про те, що на побутовому рівні фіксувалися випадки упередженого ставлення до ромів.

“У перші дні повномасштабних бойових дій фіксувалися скарги на перешкоду в евакуації, з якими стикалися роми у різних регіонах, а також надання гуманітарної допомоги переселенцям. Зустрічалися також ганебні випадки самосуду над ймовірними мародерами з боку, ймовірно, представників територіальної оборони, в яких наголошувалося на реальній або уявній приналежності до ромської громади гіпотетичних правопорушників”, – зазначив він.

Представники державних органів влади також підняли низку інших питань, що стосуються захисту прав вразливих груп населення. Йдеться, зокрема, про необхідність створення представницького органу корінних народів. Під час зустрічі також обговорювалися питання процесуальних труднощів, які виникають, зокрема, перед прокуратурою Криму, під час розслідування випадків тиску та переслідування українських громадян з боку російських окупантів.   

Представник Харківської правозахисної групи, Андрій Діденко, наголосив, зокрема, на тому, що послідовного захисту потребують ті особи, які перебувають у місцях позбавлення волі на окупованих територіях, адже вони стали фактично заручниками російських окупантів.