15.03.2023

Закон про медіа: експерти обговорили переваги та недоліки документа на правозахисному клубі

У середу, 15 березня, в Києві відбувся правозахисний клуб на тему «Закон про медіа: чого чекати українським ЗМІ». Організувала захід громадська організація «Центр громадянських свобод», яка є лауреатом Нобелівської премії миру у 2022 році.

Правозахисний клуб – це експертне обговорення, участь у якому беруть правозахисники, активісти, представники влади та правоохоронних органів, люди, для яких тема обговорення є близькою.

Модерувала зустріч виконавча директорка «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова, яка на початку розмови зазначила, що її мета – обговорити сильні сторони, ризики і  дискусійні питання у документі.

Першим виступив заступник директорки ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, який долучився до появи закону. Він розповів про необхідність створення такого документу, адже інші закони, які є в україні щодо медіа, здебільшого застарілі. «Ми ніколи не матимемо нормального медіаринку, якщо ми не дамо регулятору нормальний функціонал і не контролюватимемо його, чи він не зловживає повноваженнями», – зазначив Розкладай. 

Народний депутат України Микола Княжицький звернув уваги на ризики. Зокрема, на те, що немає запобіжників тому, що регулятор буде справді незалежний.  «Питання в тому, чи закон буде захищати медіа чи навпаки обмежувати свободу», – резюмував Княжицький.

Перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ окреслила переваги та недоліки закону. Серед плюсів вона, зокрема, назвала те, що закон регулює роботу ЗМІ в умовах воєнного стану, а серед мінусів – неврахування пропозиції НСЖУ щодо друкованих та онлайнмедіа. Йдеться, зокрема, про реєстрацію ЗМІ, засновник яких або живе на окупованих територіях або помер на непідконтрольній частині України.

Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова зазначила, що важливо, що закон регулює всіх видів медіа, частина з яких раніше була поза правовим полем.

На тому, що ухвалення закону – це лише початок реформи медіа, наголосив програмний директор «Детектора медіа» Вадим Міський. Він зазначив, що попереду багато роботи, зокрема щодо перетворення комунальних ТРК у медіа громад та створенню органів співрегулювання. Також експерт зауважив на ризику повернення у законодавче поле державних мовників, що суперечитиме стандартам Ради Європи. «Стандарти Ради Європи не передбачають державних мовників, а в нас закон тепер передбачає наявність окремого каналу “Рада”, який наразі є державним. Є три варіанти його подальшої долі: закрити канал, залишивши трансляції на сайті ВРУ, зробити частиною суспільного мовника або реформувати, створивши незалежну наглядову і редакційну раду та надавши гарантію невтручання в редполітику, але навіть такі законодавчі зміни не гарантують незалежність мовника», – зазначив Міський.

Директорка Директорату з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики України Ганна Красноступ наголосила, що законопроект є великим кроком до євроінтеграції.

«Це закон запрацює, лише якщо регулятор буде незалежним», – зауважив очільник Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Також він зазначив, що закон має бути передбачуваним, чітким і виконуваним. 

Член Національної ради з питань теле- і радіомовлення Олександр Бурмагін нагадав, що закон ще з 2019-го був у фокусі уваги громадськості і до нього внесли понад дві тисячі правок, більшість з яких врахували. А протягом останнього року над ним працювали, щоб привести у відповідність до європейського законодавства. «Це була важка праця, і якщо почитати висновок Ради Європи,  то можна побачити, як робоча група протягом всього 2022-року працювала над помилками», – зазначив Бурмагін.

«У 1990-му Революція на граніті показала, що ми хочемо говорити. Смерть Гонгадзе – що ми хочемо говорити правду. В 2004-му, що наше слово має визначати долю цієї держави, в 2014-му, що наше слово визначатиме цілі і плани на майбутнє. А зараз ми говоримо про те, як саме ми працюватимуть наші ЗМІ. Це еволюція і ми на правильному шляху», – резюмувала Олександра Романцова.

Нагадаємо, 31 березня 2023 року в Україні набере чинності закон про медіа. Навколо закону, що є одним з обов’язкових для вступу в ЄС, точилося багато дискусій впродовж останніх років. Підготовка закону – це процес, який зайняв 10 років роботи юристів, медіаспеціалістів, стейкхолдерів з залученням громадянського суспільства.

Подія відбулася у рамках спільного проекту Центру громадянських свобод та ABA ROLI “Сприяння свободі Інтернету в Україні”.

Ініціатива з верховенства права Американської асоціації юристів (ABA ROLI) працює в різних країнах світу над питаннями сприяння справедливості, верховенству закону та вільного доступу до правосуддя, розширенню економічних можливостей громадян та людській гідності через верховенство права. Це міжнародна некомерційна правозахисна організація яка активна в Україні з 1996 року.

Довідкова інформація:

Дізнайтеся більше про роботу ABA ROLI в Україні на веб-сайті Програми свободи Інтернету та на сторінці Facebook.

Назад
Попередня Наступна