Врахування потреб всіх вразливих груп, забезпечення представництва корінних народів – запорука відновлення України

Держава має ухвалити вже напрацьовані документи щодо формування та забезпечення діяльності представницьких органів корінних народів. Також потрібно максимально враховувати специфіку потреб вразливих груп населення на тлі повномасштабної війни РФ проти України задля майбутнього відновлення України.

Про це йшлося під час експертного обговорення ситуації, в якій опинилися вразливі групи населення після початку повномасштабної агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року “Вразливі групи на тлі повномасштабної війни: як врахувати специфіку потреб?”.

Так, начальник відділу забезпечення діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Андрій Гнаповський розповів про участь Держслужби в підготовці пропозиції для Робочої групи з прав людини Національної Ради з відновлення України.

За його словами, позиція ДЕСС багато в чому збігається з рекомендаціям експертів ЦГС (які були представлені під час зустрічі). Зокрема, йдеться про необхідність найближчим часом затвердити нормативні акти, спрямовані на забезпечення прав корінних народів. Перш за все – це постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України» та «Про затвердження Порядку проведення консультацій органів виконавчої влади з представницькими органами корінних народів України». Проєкти цих постанов зараз розробляє ДЕСС.

Загалом, під час заходу, який відбувся в межах проєкту «Пункт 7» (офіційна назва «Сприяння соціальній згуртованості в Україні») у партнерстві з Восток SOS та Центром Громадянських Свобод за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи верховенства права в Україні (ABA ROLI Ukraine), обговорювалися різноманітні питання, які стосуються забезпечення прав вразливих груп населення під час широкомасштабної війни РФ проти України.

Зокрема, В’ячеслав Ліхачов, експерт “Центру Громадянських Свобод”, виокремив специфіку, в якій опинилися українські євреї, кримські татари та представники ЛГБТ-спільноти.

Головними проблемами та викликами, які визначають особливості ситуації, в якій опинилася єврейська спільнота, є те, що її культурна та історична спадщина постраждала від бойових дій. Також впливає на нинішній стан і перспективу євреїв в Україні соціо-демографічна структура єврейської спільноти має власну специфіку, адже єврейська громада дуже «стара» за складом. Понад те, особливість розвитку єврейської громади України визначається ставленням до євреїв-біженців з боку єврейської держави.

Характеризуючи ситуацію, в якій опинилися кримські татари, правозахисник наголосив на тому, що кримські татари – спільнота, яка вже вісім років зазнає цілеспрямованих переслідувань на території тимчасово окупованого Криму.

“Після 24 лютого на самому півострові тиск на кримськотатарську громаду ще більше посилився. Це вже не кажучи про нові території, яких було окуповано з початку повномасштабної агресії. Саме в цьому напрямі особливо необхідна підтримка міжнародного співтовариства. Непропорційно великий тиск на кримських татар, на межі етнічної дискримінації – це ще одне порушення Росією міжнародних стандартів”, – додав він.

Торкнувся В’ячеслав Ліхачов і питання гендерної рівності, що гостро постало в ситуації масштабної російської агресії.
“Видається, саме зараз (зокрема, у зв’язку з перспективою набуття кандидатського статусу в ЄС) виникають обставини, що сприяють адвокатуванню низки конкретних питань, які, перш за все, впровадження офіційного інститута цивільних партнерств для одностатевих пар”, – зазначив експерт ЦГС.

Своєю чергою, Анастасія Горпінченко, комунікаційна менеджерка ГО “Восток-SOS” тезово окреслила проблеми і виклики, які постають перед державою у контексті забезпечення прав внутрішньо-переміщених осіб (ВПО).

“ВПО відчувають дві головні нагальні потреби – забезпечення житлом і гуманітарною допомогою. Потік людей, що хочуть виїхати не припиняється, він збільшується”, – наголосила вона. Також предстаниця “Восток-SOS” зазначила, що зараз держава вже має напрацьовувати довгострокові стратегії забезпечення потреб ВПО.

Виступив під час дискусії і Юліан Кондур, координатор Ромського жіночого фонду “Чіріклі”. Він наголосив на тому, що нині ромська громада активно долучається до волонтерства та ЗСУ, власне, як і представники інших вразливих груп. Втім, є певний набір питань, які вимагають втручання держави, йдеться, зокрема, про те, що на побутовому рівні фіксувалися випадки упередженого ставлення до ромів.

Вікторія Халанчук, фахівчиня відділу аналітики та стратегічного планування Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, звернула увагу на стан дотримання прав деяких етнічних спільнот, шо не потрапили в фокус дослідження.

Серед іншого, йшлося про катастрофічні наслідки бойових дії та окупації для греків Приазов’я. Унікальні спільноти румеїв (еллінофонів) та урумів (тюрофонів) з самобутньою культурою опинилися внаслідок повномасштабної російської агресії та примусової «евакуації» з ареалу компактного проживання під загрозою прискореної асиміляції та навіть зникнення.

Представники інших державних органів влади також підняли низку інших питань, що стосуються захисту прав вразливих груп населення. Під час зустрічі обговорювалися питання процесуальних труднощів, які виникають, зокрема, перед прокуратурою Криму, під час розслідування випадків тиску та переслідування українських громадян з боку російських окупантів.

Представник Харківської правозахисної групи, Андрій Діденко, наголосив, зокрема, на тому, що послідовного захисту потребують ті особи, які перебувають у місцях позбавлення волі на окупованих територіях, адже вони стали фактично заручниками російських окупантів.

З повним текстом рекомендацій щодо забезпечення потреб вразливих груп населення можна ознайомитися тут.