Умеров і Чийгоз продовжать боротьбу за звільнення Криму

Двоє звільнених 25 жовтня заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз одразу після прибуття до України з Туреччини заявили, що не мають жодних зобов’язань перед Росією і невдовзі відбудуть до Криму. Вони не виключили, що їх можуть знову піддати репресіям. Але лідери кримських татар сказали, що все одно збираються домагатися звільнення Криму від “російських окупантів” та відновлення територіальної цілісності України.

Тепла зустріч

У міжнародному аеропорту “Бориспіль” Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза зустрічали депутати Верховної Ради, урядовці, активісти Меджлісу кримськотатарського народу, рідні і близькі. Після їхньої появи зала вибухнула аплодисментами, а потім лідери кримських татар разом із дитячим хором у національних строях виконали гімн України.

Звільнених лідерів кримських татар привітали виконанням гімну України

Тяжкохворий Ільмі Умеров заявив, що завдячує своєму звільненню не російській владі, а цілій низці міжнародних організацій та багатьом активістам, політикам і державним діячам, що всі ці роки невпинно вимагали припинення репресій проти нього та його однодумця Ахтема Чийгоза. “Доля двох конкретних людей – це дуже маленький епізод у великій боротьбі. Боротьба йде за звільнення нас, не тільки за визволення інших заручників і політв’язнів, боротьба йде за визволення української території, за відновлення територіальної цілісності України, за деокупацію Криму і звільнення частини Донецької і Луганської областей”, – заявив Умеров.

Своєю чергою, Ахтем Чийгоз розповів, що впізнав у людях у балаклавах і без жодних знаків розрізнення, які супроводжували його на території Росії, тих самих осіб, які затримували його три роки тому. Він вважає своє звільнення спецоперацією, про яку він нічого не знав і зрозумів, що відбувається, лише коли опинився в Туреччині. “Це звільнення – це символізм. Я відчув, що за мною стоять ті, хто не дасть нас розірвати”, – зазначив Чийгоз.

Ціна звільнення

Ільмі Умерова російський суд в анексованому Росією Криму засудив до двох років колонії-поселення, а також до заборони публічної діяльності й виступів у ЗМІ на два роки за звинуваченням у “прилюдних закликах до сепаратизму”. Ахтема Чийгоза два роки утримували в СІЗО, а у вересні 2017 року засудили до восьми років позбавлення волі за звинуваченням в “організації масових заворушень” у лютому 2014 року. Проте лідери Меджлісу заперечили, що мають якісь зобов’язання чи домовленості з російською владою, і заявили, що неодмінно повернуться до Криму, аби продовжити боротьбу за права кримських татар і звільнення півострова “від окупації”.

Останнє слово у звільненні лідерів Меджлісу, на їхню думку, сказав президент Туреччини Реджеп Ердоган. Присутній на зустрічі в аеропорту лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що він упевнений, що президент Росії Володимир Путін був припертий до стіни Ердоганом. “Імена Чийгоза і Умерова дуже відомі в світі, для Росії теж дуже неприємно, що їхні імена звучали на Генасамблеї ООН. І у світі не так багато залишилося президентів, які подають руку Путіну. Втрачати Ердогана Путіну було б дуже дорого”, – заявив Джемілєв.

Публічна активність чи таємна дипломатія?

У звільненні лідерів Меджлісу відіграли свою роль і постійне порушення цієї проблеми на міжнародному рівні, і залаштункові дипломатичні зусилля, вважає голова “Центру громадянських свобод” Олександра Матвійчук. Вона нагадала, що імена обох репресованих згадувалися в останніх резолюціях Європарламенту, а в різних країнах відбувалися мітинги з вимогами їхнього звільнення та звільнення інших в’язнів Кремля. А паралельно тривали складні перемовини на найвищому рівні, “про які ми мало що знаємо”.

Проте правозахисниця вважає показовим те, що Чийгоз і Умеров вийшли на волю не завдяки зусиллям міжнародних організацій чи лідерів демократичних країн, а внаслідок особистого клопотання ще одного авторитарного лідера. “За його керівництва в Туреччині кількість ув’язнених з політичних мотивів стала вимірюватися тисячами. І навряд чи на виконання укладеної домовленості Путін попросив взамін відпустити правозахисницю Іділь Есер, яку якраз у той же день звільнили з-під варти”, – зазначила Матвійчук в інтерв’ю DW.

Раніше Надія Савченко була звільнена з російського полону завдяки міжнародному інформаційному тиску, а Геннадій Афанасьєв – завдяки активності міжнародних організацій, нагадав експерт центру політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов. Отже, на його думку, у справі звільнення в’язнів Кремля добрі й ефективні всі способи. Але у випадку з лідерами Меджлісу на президента Ердогана впливали не лише заклики і вірогідні домовленості з президентом України Порошенком, а й тиск із боку активної кримськотатарської діаспори в Туреччині. “Путін також не міг відмовити Ердоганові, бо є залежність у спільних енергетичних проектах та військовій співпраці з Анкарою”, – вважає експерт.

Джерело, 27/10/2017