«Український парламент фактично закритий для громадськості». Олександра Романцова під час сайд-івенту Додаткової наради ОБСЄ з людського виміру у Відні
16-17 березня в Гофбурзі у Відні відбулася Додаткова нарада ОБСЄ з людського виміру. Центр uромадянських cвобод на заході представляла виконавча директорка Олександра Романцова. Вона виступила з промовою на пленарному засіданні, де її почули представники 57 держав-учасниць, інституції та структур ОБСЄ, а також представники міжнародних установ, організацій громадянського суспільства, ЗМІ.
Подібні надають платформу для обміну думками між державами-учасницями та інституціями ОБСЄ, міжнародними організаціями, громадянським суспільством та іншими зацікавленими сторонами щодо виконання конкретних зобов’язань ОБСЄ у сфері людського виміру.
У 2026 році ОБСЄ проведе три додаткові зустрічі з питань людського виміру. Перша, 16–17 березня, була зосереджена на демократичній законодавчій діяльності для забезпечення стійкості. Друга, 11–12 травня, розгляне нові технології, права людини та громадянський простір. Третя, 29–30 червня, буде зосереджена на запобіганні катуванням та багатосторонності.
Додаткові зустрічі з питань людського виміру – це мандатні зустрічі, організовані в рамках Постійної ради чинним головою ОБСЄ за підтримки БДІПЛ та інших інституцій ОБСЄ.
17 березня Олександра Романцова виступила як доповідачка на сайд-івенті «Kazakhstan: The effectiveness, legitimacy and sustainability of legislation in the light of the space for civil participation». Захід був присвячений якості законотворчості в Казахстані, ролі громадянського суспільства та значенню незалежного нагляду в демократичних процесах. З вітальним словом до учасників звернулася Ану Ювонен, Спеціальна представниця ОБСЄ з питань громадянського суспільства.
У дискусії взяли участь Анара Ібраєва (Kadyr-Kassiyet), Євген Жовтіс (KIBHR), Аїда Айдаркулова (CAPS Unlock), Саша Романцова (Center for Civil Liberties) та Алішер Кожагулов (Nomad Rights).
«На практиці український парламент фактично закритий для громадськості, журналістів та організацій громадянського суспільства; розклади пленарних засідань та засідань комітетів або не публікуються, або публікуються зі значною затримкою; плани розгляду законодавчих актів перестали служити інструментом комунікації з громадськістю; а участь громадськості у підготовці законопроєктів до другого читання суттєво зменшилася — слухання в комітетах часто проводяться за зачиненими дверима, а терміни подання поправок занадто короткі», – наголосила пані Романцова про ситуацію в Україні.
Під час заходу представники громадянського суспільства висловили серйозне занепокоєння через брак реальної участі громадськості в нещодавній конституційній реформі в Казахстані. Учасники наголосили, що нова редакція Конституції, схвалена на референдумі 16 березня, містить положення, які можуть впливати на права людини, систему стримувань і противаг, а також незалежність механізмів нагляду.
Окрему увагу приділили необхідності забезпечення інклюзивного, прозорого й правозахисного підходу до законотворення. Спікери також обговорили регіональний досвід та практичні кроки, які можуть посилити змістовну участь громадських організацій у законодавчих процесах.
У межах події також була представлена дорожня карта за результатами Другого індексу захисту правозахисників за 2024 рік у 16 країнах ОБСЄ.
Проведений у Відні сайд-івент став важливою платформою для обговорення демократичної стійкості, ролі громадянського суспільства та необхідності забезпечення справді учасницького законодавчого процесу.
