Україна має забезпечити права осіб з інвалідністю згідно з міжнародними зобов’язаннями, – ООН

Українська влада має забезпечити права осіб з інвалідністю, визначені Конвенцією про права осіб з інвалідністю (КПОІ – ред.) та іншими універсальними міжнародними документами в сфері прав людини, що набули чинності в Україні. Про це йдеться в Інформаційній записці щодо ситуації з правами людини осіб з інтелектуальними та психосоціальними формами інвалідності в Україні, яку представила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ – ред.).

«Після ратифікації Україною КПОІ минуло десять років, але жодних заходів для ініціації виконання умов статті 12 про рівність перед законом вжито не було», – йдеться у документу.

Місія наголошує на тому, що в Україні все ще поширене тяжіння до практики позбавлення та обмеження дієздатності. «Наразі понад 40 000 осіб не мають можливості приймати рішення щодо власного життя», – акцентують увагу експерти ООН.

У документі також наголошується, що:

–       Відмова у визнанні правосуб’єктними осіб з інтелектуальними та психосоціальними формами інвалідності є безпосереднім порушенням, що впливає на інші права людини.

–       Закон (в Україні – ред.) прямо забороняє недієздатним особам голосувати під час проведення виборів і референдумів, створювати чи вступати до складу громадських організацій і політичних партій, розпоряджатися власним майном і соціальними виплатами.

–       Процес відмови від інституціоналізації осіб з інтелектуальними та психосоціальними формами інвалідності та внесення змін до законодавчих актів, що регулюють питання правосуб’єктності, може тривати роками чи десятиріччями.

Важливим першим етапом цього процесу є кроки Уряду України щодо забезпечення доступу до соціальних послуг у громаді.

«Особи з інтелектуальними та психосоціальними формами інвалідності складають групу з найвищим відсотком представників у інтернатних закладах, які все ще лишаються фактично єдиним доступним форматом організації проживання та надання соціальних послуг. У багатьох закладах мешкають понад сто осіб – це унеможливлює надання індивідуалізованих соціальних послуг і підтримки. Особи, які проживають у вказаних закладах, є ізольованими від місцевих громад, відповідних соціальних і медичних послуг, а також можливостей офіційного працевлаштування», – наголошується у доповіді.

Фахівці місії ООН наголошують, що особи з інвалідністю «украй рідко можуть реінтегруватися у громаду. Більшість потрапляє у «пастку» таких закладів до кінця життя». Також вони привертають увагу до того, що в таких установах «відбуваються тяжкі порушення прав людини, як-от катування, жорстоке поводження, недобровільне лікування, примусова праця, позбавлення особистої свободи».

Докладніше з рекомендаціями, які містяться в інформаційній записці можна ознайомитися тут.