«Треба використати всю політичну та економічну владу щодо РФ, щоб звільнити цивільно ув’язнених українців». В межах 56-ї сесії Ради ООН поговорили про насильницькі зникнення в Україні

4 липня в межах 56-ї сесії Ради ООН з прав людини Центр громадянських свобод у співпраці з Фундацією Катерини Осадчої та Міжнародною федерацією прав людини провів паралельний захід «Насильницькі зникнення в Україні: метод війни Російської Федерації» в Женеві. На подію запросили всі країни-учасниці ООН, щоб привернути увагу до насильницьких зникнень, зокрема до цивільних, яких утримують в неволі.

Хоча міжнародне гуманітарне право суворо забороняє захоплення заручників, щонайменше 7 000 українських цивільних осіб свавільно позбавлені волі в Росії. Відповідно до Четвертої Женевської конвенції, цивільні особи повинні розглядатися як «особи, які перебувають під захистом», що гарантує їх безумовне звільнення. Проте, в полоні українці піддаються тортурам і жорстокому поводженню, позбавлені доступу до світла, їжі, води та медикаментів, необхідних для підтримання життя, а також можливості зв’язатися зі своїми близькими. Через приховування Росією інформації про місцезнаходження та стан незаконно утримуваних цивільних осіб, а також навмисну відмову в доступі до них МКЧХ та відповідних агентств ООН, процес їхнього звільнення є вкрай повільним і складним.

На події міжнародна аудиторія почула дві історії від людей, які безпосередньо постраждали від російського воєнного злочину насильницького зникнення: від жінки, яка пережила всі жахи російського полону, та дівчини, яка вже понад два роки відчайдушно домагається звільнення свого цивільного батька з інвалідністю.

Такі історії не можуть залишатися непочутими, адже за кожною незаконно утримуваною особою стоять численні зламані долі. Світова спільнота має зрозуміти серйозність ситуації та мобілізувати зусилля для того, щоб усі українці, які утримуються без зв’язку з зовнішнім світом, були звільнені без жодних додаткових умов, а винні — притягнуті до відповідальності. 

«Захоплення цивільних людей РФ — це унікальна ситуація і виклик для міжнародного гуманітарного права, адже воно не вказує, що робити у такому випадку. Так само як і не має відповіді, що робити, коли одна зі сторін абсолютно нехтує нормами міжнародного права. Ми потребуємо нових норм МГП і нових механізмів, що б дозволили притягти агресора до міжнародного правосуддя. Використати всю політичну та економічну владу щодо РФ, щоб звільнити цивільно ув’язнених українців. Адже без перемоги правосуддя ця ситуація буде ширитися», — зауважила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

Центр громадянських свобод запропонував потенційні рішення для усунення чинних правових прогалин та посилення тиску на Росію, а також наголосив на необхідності забезпечення дотримання Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

«Історії з перших вуст, ми сподіваємося, підштовхнуть ООН і країни-учасниці діяти швидше. Тиснути, запроваджувати більше санкцій, запроваджувати персональні санкції проти росіян, які чинять тортури та порушують права людей в України вже понад 10 років. 

Тиждень тому відбулася важлива подія — за допомогою Ватикану до України повернули цивільних, які утримувалися РФ ще з 2014 року. Такими маленькими кроками можна діяти й ми на це сподіваємося. Звичайно, повернути одним обміном — абсолютна мрія. 

На зустрічі в межах 56-ї сесії Ради ООН люди дивувалися — в чому сенс? Чому Росія заповнює тюрми людьми, яких вона ж не може обмінювати. Це загадка для світу, чому Росія забирає цивільних прямо з вулиць. Зараз в ООН зокрема говорять про те, що на території РФ будують нові тюрми. Ті, хто зокрема знаходяться на окупованих територіях повинні розуміти, що в будь-який момент можуть прийти будь за ким. Це потрібно зупинити й повертати людей», — розповідає Катерина Осадча.