«Свобода має історію»: онлайн-лекції до 50-річчя Української Гельсінської групи

Центр громадянських свобод та Київська школа прав людини запрошують на онлайн-курс «Свобода має історію», присвячений 50-річчю заснування Української Гельсінської групи.

Як міжнародні домовленості стали підґрунтям для правозахисного руху в СРСР? Як народжувалися документи Української Гельсінської групи? Як дисиденти з Донеччини й Луганщини виборювали право на власну ідентичність? І як українські та єврейські дисиденти знаходили солідарність у спільній боротьбі?

Цим темам присвячені чотири лекції за участі Віри Курико, Євгена Захарова, Юлії Кравченко та Йосифа Зісельса.

«Група. Купка відступників». Як УГГ формував свої меморандуми у чернігівській квартирі Лук’яненка

• 26 жовтня 2026 року, 17:00–19:00
• Лекторка: Віра Курико, авторка книжки «Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка».

У серпні 1976 року двоє письменників піднімаються на сьомий поверх дев’ятиповерхівки на вулиці Рокоссовського в Чернігові. Двері відчиняє електрик обласної дитячої лікарні Левко Лук’яненко, який лише кілька місяців тому повернувся з п’ятнадцятирічного ув’язнення. Микола Руденко помічає на стелі відколоту лусочку тинькування — таку саму він уже бачив у себе вдома. Під нею був мікрофон. Тому про головне говорять на вулиці.

Так у звичайній чернігівській квартирі почалася Українська гельсінська група, перший відкритий правозахисний рух в Україні. Тут на друкарській машинці «Москва» Лук’яненко правив Декларацію й Меморандум групи, дописував абзаци, ставив підпис. Копії ховав у подвійне дно тумбочки під телевізором. Група діяла відкрито, а квартиру прослуховували з горішнього поверху.

Віра Курико розповість, як народжувалися документи групи й майже одночасно з ними — таємні доповідні КДБ Щербицькому, пояснювальні записки та заяви «як істинного вірянина». Йтиметься про те, чому Лук’яненко вважав, що «органи своє відтанцювали», і чому помилявся; як щонайменше тричі пропонував приставленим до нього агентам вступити до групи; про «горища», з яких відселяли сусідів, і день народження, де розмова надто наполегливо поверталася до політики.

Це також історія про місто, яке, за словами колишнього слідчого, було «задрібним» для такої справи, як «ціла Гельсінська група», але все ж знайшло для неї досить людей, — і про те, що причетні до «викриття» УГГ говорять нині.

Від Гельсінських угод до Української Гельсінської групи: як народжувався правозахисний рух

• 3 листопада 2026 року, 15:00–17:00
• Лектор: Євген Захаров, правозахисник, директор Харківської правозахисної групи.

У серпні 1975 року в Гельсінкі 35 держав, серед яких був і Радянський Союз, підписали Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі. Серед іншого, країни зобов’язалися поважати права людини та основоположні свободи. Для радянської влади це була передусім дипломатична угода, але для дисидентів вона відкрила нові можливості вимагати дотримання прав людини, посилаючись на міжнародні зобов’язання самого СРСР.

У травні 1976 року виникла Московська Гельсінська група, а вже 9 листопада — Українська. Десятеро її засновників, серед яких Микола Руденко, Оксана Мешко, Левко Лук’яненко, Петро Григоренко та Олекса Тихий, відкрито заявили про намір документувати порушення прав людини та повідомляти про них міжнародну спільноту.

У своїй Декларації вони наголошували, що керуються не політичними, а гуманітарно-правовими мотивами. Учасники групи збирали свідчення про політичні переслідування, порушення національних і релігійних прав, готували меморандуми та звернення до урядів країн, що підписали Гельсінські угоди. За цю діяльність радянська влада відповідала обшуками, арештами та тривалими термінами ув’язнення.

Євген Захаров розповість про виникнення міжнародного Гельсінського руху та місце Української Гельсінської групи в ньому. На лекції розглянемо обставини її створення, принципи й методи роботи, діяльність засновників та переслідування, яких вони зазнали, а також вплив досвіду УГГ на подальший розвиток правозахисного руху в Україні.

Право бути собою: як дисиденти з Донеччини й Луганщини його виборювали

• 5 листопада 2026 року, 16:00–18:00
• Лекторка: Юлія Кравченко, дослідниця дисидентського руху, керівниця ГО «Філософія для дітей та дорослих».

У радянські часи Донеччина й Луганщина зазнавали системної русифікації. Українську мову поступово витісняли з освіти, публічного та культурного життя, а тих, хто відкрито виступав на її захист, могли звільнити з роботи, позбавити можливості публікуватися або ув’язнити.

Саме з цими регіонами пов’язані життя Василя Стуса, Олекси Тихого, Миколи Руденка та Надії Світличної. Вони мали різні професії, життєві обставини та шляхи до правозахисної діяльності, але кожен із них зіткнувся з репресивною політикою радянської влади.

Юлія Кравченко розповість про ключові події в біографіях цих чотирьох людей: як формувалися їхні погляди, що спонукало до відкритого спротиву радянській системі та яким був їхній особистий внесок у діяльність Української гельсінської групи.

Окремо поговоримо про те, як боротьба за українську мову, культуру та право на власну ідентичність стала частиною ширшого правозахисного руху, що об’єднував дисидентів у різних країнах Центральної та Східної Європи.

Українські та єврейські дисиденти: від спільної боротьби до державності

• 10 листопада 2026 року, 17:00–19:00
• Лектор: Йосиф Зісельс, правозахисник, український громадський діяч, дисидент і колишній політичний в’язень.

Лекція присвячена історії українсько-єврейських взаємин у дисидентському русі 1960–1980-х років. Це буде погляд без «рожевих окулярів» на складні, місцями трагічні історичні події, що формували різний досвід та спогади у представників обох народів і зрештою звели разом цвіт інтелігенції у радянських таборах та психлікарнях.

Йосиф Зісельс розповість, як гельсінський рух об’єднав українських та єврейських діячів навколо акцій протесту, взаємодопомоги й опору свавіллю табірних адміністрацій. Згодом ця солідарність переросла у взаємодію діаспор на Заході та вплинула на розбудову двох відновлених національних держав — України та Ізраїлю.

Як приєднатися

Лекції поєднують історію міжнародного Гельсінського руху, обставини створення УГГ та особисті історії дисидентів. Це нагода дізнатися більше про те, як документування порушень, боротьба за власну ідентичність і взаємна підтримка ставали частиною захисту прав людини.

Усі лекції проходять онлайн у Zoom. Для участі необхідно заповнити аплікаційну форму. Посилання на зустрічі надішлемо зареєстрованим учасникам і учасницям.

Захід організовано за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключно відповідальністю Центру громадянських свобод і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.