Сотні правозахисників та громадських діячів у відкритому листі союзникам просять більше ППО. Серед підписантів — Центр громадянських свобод

Понад дві сотні правозахисників та громадських діячів звернулися до союзників України, подякували за непохитну підтримку та наголосили — нам потрібно більше засобів протиповітряної оборони, щоб захистити українське цивільне населення та критичну інфраструктуру. А також нагадали, що російська економіка продовжує підтримувати повномасштабне вторгнення в Україну, зокрема виробляти зброю. 

Зокрема лист підписали голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, режисер Олег Сенцов, колишній командувач Армії США в Європі Бен Ходжес, колишній президент Європейського парламенту Пет Кокс, український та американський історик Сергій Плохій, журналістка, письменниця, перекладачка Оксана Форостина, керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська, директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталія Гуменюк та багато інших. 

Далі — текст листа:

Ми, підписанти і підписантки цього звернення, висловлюємо нашу щиру вдячність союзникам за непохитну підтримку України в екзистенційній боротьбі проти загрози існуванню української нації через російську агресію.

Останні події підсвітили нагальну потребу в комплексному підході та термінових кроках для посилення протиповітряної оборони України.

8 липня, напередодні 75-го саміту НАТО, Росія завдала удару по Україні десятками ракет. 44 людини загинули, майже 200 отримали поранення. Серед мішеней Кремля того дня була лікарня Охматдит у центрі Києва, де лікували дітей зі складними захворюваннями. Цей медичний заклад називають “лікарнею останньої надії”. Він спеціалізувався на дитячій онкології, нейрохірургії та генетичних захворюваннях і проводив тисячі життєво важливих операцій щорічно.

Рішення націлитися на Охматдит було свідомим. З моменту повномасштабного вторгнення 2022 року російська армія здійснила 1 442 атаки на українські лікарні. Як і в Сирії, де Росія вдосконалювала тактику руйнування медичних закладів, такі дії – ще один спосіб тероризувати цивільне населення.

Ці атаки є відвертим терористичним актом і явним порушенням міжнародних договорів, які захищають цивільне населення в зонах бойових дій – Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Женевських конвенцій, Римського статуту та інших норм міжнародного гуманітарного права.

З початку повномасштабного вторгнення Росія випустила по Україні понад 5 000 стратегічних і оперативно-тактичних ракет, стільки ж безпілотних літальних апаратів (БпЛА), а також приблизно 29 000 плануючих бомб, завдаючи шкоди цивільному населенню та життєво важливій інфраструктурі.

Попри санкції, які короткостроково перешкоджали російському ракетному виробництву, оборонна промисловість РФ швидко відновилася та розширилася. Виробництво ракет, включно з балістичними та крилатими, зросло на 50 відсотків 2024-го порівняно з минулим роком. Удвічі збільшилося виробництво іранських безпілотників “Герань-2”, а обсяг виробництва плануючих бомб зріс на приголомшливі 260 процентів.

На додаток до атаки, жертвами якої стали медичний персонал та пацієнти, Росія продовжує удари по критичній інфраструктурі. Приблизно дві третини енергетичних потужностей України знищено, пошкоджено або захоплено. Така жорстока тактика вимагає термінової та жорсткої міжнародної реакції.

Тому ми терміново закликаємо наших союзників вжити довгоочікуваних заходів для захисту повітряного простору України.

Хоча поставки винищувачів F-16 мають велике значення, ми закликаємо міжнародних партнерів України відреагувати на нашу нагальну потребу в додаткових системах Patriot, NASAMS, IRIS-T та інших критичних системах протиповітряної оборони, включно з достатньою кількістю зенітних керованих ракет. Це важливо для створення надійного захисту від ударів крилатими і балістичними ракетами по всій території України.

Ми також заохочуємо дискусії щодо перехоплення російських ракет над Україною системами, розташованими в країнах-сусідах, що є членами НАТО. Цей підхід відображає нещодавню двосторонню угоду між Україною та Польщею, створюючи прецедент для регіональної співпраці. І ми закликаємо вас розглянути можливість збільшення військової підтримки України з боку західних демократій до 0,25% ВВП.

Як громадянське суспільство, інтелектуали та лідери громадської думки ми залишаємося стійкими та згуртованими перед викликами. Ми закликаємо союзників підтримувати Україну, захищати демократію та невинних жертв безглуздої агресії. Разом ми зміцнимо цінності справедливості та свободи, які об’єднують нас як глобальну спільноту.

З глибокою вдячністю та непохитною надією, з повагою

• Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод
• Леся Оробець, засновниця ініціативи “Safe Sky for Ukraine”
• Бен Ходжес, колишній командувач Армії США в Європі
• Олена Давліканова, докторка філософії, політичний аналітик, Сумський Державний Університет
• Вероніка Вельч, юристка, експертка з комунікацій
• Пет Кокс, колишній президент Європейського парламенту
• Микола Рябчук, почесний президент Українського ПЕН-клубу
• Сергій Плохій, український та американський історик
• Мирослав Маринович, член-засновник Української Гельсінської Групи, філософ, релігієзнавець
• Андрій Павлишин, історик, перекладач, член Українського PEN
• Олег Сенцов, режисер
• Оксана Форостина, українська журналістка, письменниця, перекладачка 
• Даціан Чолош, колишній прем’єр-міністр Румунії
• Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру
• Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету
• Альона Гетьманчук, директорка Центру “Нова Європа”
• Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру “Нова Європа”
• Ігор Пошивайло, директор Національного меморіалу Небесної Сотні — Музею Революції Гідності 
• Любов Шипович, директорка Фонду Dignitas
• Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones
• Наталія Гуменюк, директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу
• Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги
• Сергій Сумленний, директор ініціативи “Центр європейської стійкості”
• Оля Гнатюк, професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія”, професорка-емерита Варшавського університету
• Андреас Умланд, німецький політолог
• Олександр Мотиль, американський історик, письменник
• Костянтин Сігов, директор науково-видавничого об’єднання “Дух і Літера”
• Проф. Олексій Гарань, науковий директор Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва
• Едвін Бендик, голова правління Фонду ім. Стефана Баторія
• Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту “Ткума”
• Зенон Коваль, дипломат, колишній посол франкомовних урядів Бельгії
• Геерт Камі, співзасновник і генеральний секретар організації Friends of Europe
• Олександра Супрун, керівниця програми у Friends of Europe
• Пол Ревай, член Ради опікунів Friends of Europe
• Штефан Фюле, член Ради опікунів Friends of Europe
• Ігор Хохоляк, президент Асоціації українців у Бельгії
• Анн-Солен Роллан, наукова директорка Французького музею
• Ясмінко Халілович, засновник і генеральний директор Музею воєнного дитинства
• Пламен Панцев, засновник і директор Інституту безпеки та міжнародних досліджень, Софія
• Юрай Майцин, аналітик Європейського політичного центру
• Лінас Лінкявічус, колишній міністр закордонних справ та оборони Литви
• Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Маріетте Шааке, колишня депутатка Європарламенту від Нідерландів
• Ольга Бєлькова, колишня депутатка Верховної Ради України
• Андріс Пієбалґс, латвійський політик і дипломат
• Дарія Михайлишина, економістка
• Рікардо Баптіста Лейте, засновник і президент Глобальної мережі парламентарів у боротьбі з ВІЛ/СНІДом, вірусними гепатитами та іншими інфекційними захворюваннями UNITED
• Ліндсі Н. Кларк, засновниця і директорка Women’s WorldWide Web (W4)
• Арі-Пекка Люкконен, олімпійський плавець, Фінляндія
• Доріка Дан, президент Румунського національного альянсу з рідкісних захворювань (RONARD)
• Вікторія Вдовиченко, програмна директорка з безпекових студій Центру оборонних стратегій 
• Тетяна Кулеша, член Ради директорів EURORDIS і Голова спілки “Орфанні захворювання України”
• Олена Шершун, асоційована партнерка CIVITTA Ukraine
• Дмитро Баранов, директор Фонду Justice For Ukraine
• Катаржина Анна Наврот, професорка Познанського університету економіки та бізнесу
• Клен Яяратс, естонський діяч
• Алекс Темпель, радник GIZ
• Керстін Дюме, експертка в галузі стратегічних комунікацій, Брюссель
• Жорж Даллеман, бельгійський політик і лікар
• Назар Бобицький, дипломат
• Майкл Вілбур, головний операційний директор EURORDIS
• Дора Хом’як, очільниця благодійного фонду Razom for Ukraine
• Лілія Пустовіт, власниця та арт-директорка модного дому Poustovit ltd
• Олена Цибульська, музикантка гурту DakhaBrakha
• Ольга Духніч, українська журналістка
• Дженгіз Актар, турецький журналіст, письменник
• Зоряна Рибчинська, завідувачка кафедри культурології Українського католицького університету
• Юрій Головач, професор Інституту фізики конденсованих систем НАН України
• Мартін Шульце Вессель, німецький історик
• Кай Штруве, німецький історик
• Богдан Новосядлий, український астрофізик
• Юрій Козіцький, польський математик
• Олена Джеджора, історикиня
• Кшиштоф Чижевський, президент Фонду “Пограниччя”
• Томаш Камуселла, польський історик і публіцист
• Вікторія Лавриненко, продюсерка подкастів
• Олів’є Дюпюї, колишній депутат Європейського парламенту
• Петро Долганов, історик
• Інета Дабашинскієне, литовська лінгвістка
• Андреа Ґраціозі, італійський історик
• Вольфґанґ Мюллер, австрійський історик 
• Малгожата Горчинська, польська лінгвістка
• Міхаель Мозер, австрійський філолог, славіст
• Гвідо Хаусманн, німецький історик 
• Олександр Круглов, історик
• Марія Донська, науковиця-славістка, Австрія
• Руслан Кавацюк, президент громадської організації DreamKyiv
• Оксана Міхеєва, професорка Українського католицького університету
• Алті Родал, канадська історикиня, співдиректорка ініціативи “Українсько-Єврейська Зустріч” (UJE)
• отець Юрій Козловський, директор Колегіуму Українського католицького університету
• Елізабет Халл, експертка в галузі американського урядування, конституційного права та цивільних свобод
• Оксана Башук, активістка
• Андреас Каппелер, австрійський історик
• Юрій Добчанський, бібліотекар у Бібліотеці Конгресу США
• Галина Гринь, президентка Наукового товариства імені Шевченка у США
• Олег Воловина, член Наукового товариства імені Шевченка
• Орест Дейчаківський, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
• Рорі Фіннін, американський україніст 
• Оксана Пясецька, голова Референтури з питань культури Союзу Українок Америки
• Галина Траверса, Союз Українок Америки
• Інія Тунстолл, членкиня Союзу Українок Америки
• Пітер Дж. Пясецький, член організації “Українські Американські Ветерани”
• Ніколас Адам Туринський, канадський держслужбовець у відставці 
• Роман Д. Гриців, професор цивільної інженерії, США
• Геннадій Побережний, професор Українського вільного університету
• Мирослав Шкандрій, канадський літературознавець та мистецтвознавець 
• Професор Любомир Луцюк, канадський історик
• Мартіна Вінклер, німецька історикиня
• Проф. Томаш Галік, чеський філософ і теолог
• Ендрю Ріпецький, колишній президент Українського лікарського товариства Північної Америки
• Доктор Людмила Підкуймуха, мовознавиця
• Інгріда Унікайте-Якунтавічене, литовська політологиня 
• Майкл Найдан, американський славіст
• Михайло Гончар, доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти Херсонської академії неперервної освіти
• Олег Третяк, професор-емерит Дрексельського університету, США
• NAFO Bremen
• Аскольд Мельничук, американський письменник, редактор, видавець Arrowsmith Press
• Ніна Цибулько, волонтерка некомерційної організації Misto Syly
• Олександр Кузьма, керівник відділу розвитку Фундації Українського католицького університету 
• Мартін Йоахім Куммель, німецький лінгвіст
• Александер Ебнер, німецький соціолог
• Богдан Клід, український та канадський історик
• Пол Міцевич, нейробіолог, США
• Маркус Фульмек, професор Віденського університету
• Девід Р. Марплз, канадський історик
• Александра Стефанишин, членкиня Республіканської партії
• Барбара Деш, бібліотекарка Бібліотеки Конгресу США
• Петро Гевка, президент філії Товариства українських інженерів Америки в Філадельфії
• Ярс Балан, науковий співробітник в Університеті Альберти
• Юлія Ільчук, професорка, завідувачка кафедри славістики в Стенфордському університеті
• Тарас Кознарський, канадський літературний критик та історик
• Богдан Вітвицький, американський юрист та громадський діяч
• Вікторія Карп’як, членкиня Української національної федерації в Оттаві-Гатіно 
• Анні Бек, член Nafo HB 
• Владислав Яценко, головний редактор Youtube-каналу “Історичний вебінар\ Historical webinar”
• Джон-Пол Химка, канадський історик
• Максим Вакуленко, мовознавець
• Віолета Гжесяк, менеджерка проєктів в UA Future
• Доктор Ігор Цегельський, довічний член UIA 
• Тільман Айхштедт, COO в Hellofresh, Німеччина
• Тарас Банах, професор математики Львівського національного університету імені Івана Франка
• Тетяна Рад, членкиня Союзу Українок Америки
• Катя Кольцьо, доцентка Весліанського університету, США
• Бруно Гайдльбергер, доцент Вільного університету Берліна
• Волтер Клеменс, почесний професор Бостонського університету
• Ірена Забитко, американська письменниця
• Ельжбета Квєцінська, доцентка Польської академії наук
• Марта Фаріон, віце-президентка Світового конгресу українців
• Олег Ільницький, професор-емерит Альбертського університету
• Ольга Бертельсен, історикиня, дослідниця глобальної безпеки та розвідки
• Юрій Вовчук, американський підприємець, директор Vovk Foundation
• Джошуа Ціммерман, історик, професор кафедри Голокосту в Єшива університеті
• Френсіс Флаерті, письменник, США
• Олена Зотова, професорка в Університеті Пенсильванії
• Томаш Стриєк, польський історик
• Ярина Федус, лікарка
• Надійка Гербіш, письменниця, журналістка, перекладачка
• Пйотр Осенка, польський історик
• Маріанна Єлейко, директорка Фонду родини Богдана Гаврилишина
• Тетяна Бринзак, HR в Dragon Capital
• Микола Грицьков’ян, президент Організації оборони чотирьох свобід України (ODFFU)
• Уляна Головач, доцентка Українського католицького університету
• Даніель Катчер, аспірант Віденського університету
• Джоанна Конєчна-Саламатін, професорка Варшавського університету
• Проф. Йоахім фон Путткамер, німецький історик
• Холлі Кейз, американська історикиня
• Богдан Геруляк, член Американського інституту архітекторів (AIA)
• Богдан Трояновський, директор видавництва “Свічадо”
• Христина Чолач, менеджерка ліцензійних прав видавництва “Свічадо”
• Валерія Колінчасік, асистентка директора видавництва “Левит”
• Сергій Яковенко, професор Університету Західної Вірджинії, США
• Микола Рудницький, декан академічної служби католицького коледжу Manor College в Пенсильванії, США
• Людмила Воронченко, директорка видавництва “Тюльпан”
• Павло Бандрівський, президент філії Організації оборони чотирьох свобід України (ODFFU) в Чикаго
• Домас Богушевічюс, литовський історик
• Роман Андричик, член Української Федерації Америки
• Віра М. Андричик, колишня президентка Української Федерації Америки
• Ейджі Фурукава, запрошений професор Мміжнародного університетіу Акіта 
• Даріуш Стола, польський історик
• Аріель Роуз, редактор ініціативи Both Sides of the Border Face East
• Дмитро Берднік, голова Фонду розвитку ринків
• Гаральд Біндер, засновник Центру міської історії центрально-східної Європи
• Доктор Наталія Пилипюк, професорка-емерита в Університеті Альберти
• Віра Юзиk, членкиня Українського Національного Об’єднання Канади в Оттаві
• Марія Флінн, Союз українок Америки
• Джером П. Флінн, професор Ратґерського університету
• Лада Рослицька, засновниця компанії Black Trident LLC
• Юрій Герасін, студент Технічного університету Ільменау
• Гжегож Скруква, польський історик
• Рінгайле Тракімайте, литовська лінгвістка
• Фйоральба Чака, викладачка факультету права Університету Тирани
• Жозефін Губ, CEO Sistech
• Тіяна Тамбуріч, співзасновниця Female Narratives
• Лукаш Дзеконський, CEO Montis Capital
• Марія Вірчикова, співзасновниця та генеральна директорка MATSUKO
• Каміла Султанова, засновниця ConnectUz
• Пол Еймс, письменник
• Філіп Маз-Сенсьєр, президент Teneo France
• Павел Радзішевський, головний інженер Nevomo, Польща