Росія розпочала війну не в лютому 2022, а в лютому 2014, — Олександра Матвійчук

Росія розпочала війну не в лютому 2022, а в лютому 2014 року, коли Україна отримала шанс на демократичну трансформацію після Революції Гідності. Усі роки багато людей могли «виключити війну» та не бачити страждання в окупації, не читати зведень із лінії зіткнення. Після 24 лютого це більше неможливо, бо російська агресія стала частиною нашого життя.  

Росія використовує біль цивільного населення, щоб зламати спротив та окупувати країну. Росія вбила Сергія Подлянова, якому було лише два дні, у пологовому будинку у Вільнянську та 74-річного агропідприємця Олексія Ватадруського, поціливши в його дім у Миколаєві.

Війна перетворює людей на цифри. Але за кожною з цих цифр стоїть реальна людська доля. 

Ми разом із партнерами створили ініціативу «Трибунал для Путіна» та документуємо кожен злочинний епізод, який стався в найменшому селі кожної області. Бо тільки правосуддя може повернути людям їхні імена, а із ними – і людську гідність. Бо життя кожної людини має значення.

Та попри весь той жах, з яким зіштовхуються українці, вони розвивають в собі найкраще.

Креативність. Ми навчилися грітися вдома за допомогою цеглини, освітлювати квартиру одним діодом та куховарити на туристичній грілці. Ми винайшли нові слова, як-от «бавовнятко» чи «чорнобаїти». Наші військові освоюють нову зброю із швидкістю, що викликає подив міжнародних партнерів. Люди, які ніколи не мали відношення до мілітарної справи, знають все про тепловізори, а ті, хто лише краєм вуха чув про міжнародне право, тепер говорять про спеціальний трибунал, щоб притягнути Путіна, Лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності.

Єдність. Коли міжнародні організації евакуювали свій штат, то звичайні люди взялися робити надзвичайні речі. Звичайні люди вивозили населення оточених міст під постійними обстрілами та пробивалися туди із гуманітарною допомогою. Тисячі родин відкрили двері своїх будинків, щоб  прихистити людей, які втратили дім через російську агресію. Ми підтримували один одного у бомбосховищах і під час відключень електроенергії. Росія вирішила знищити цивільну інфраструктуру, у відповідь люди у будинкових чатах запрошували сусідів готувати на їхній газовій плиті.

Допомога. Волонтерство стало нашою національною релігією. Ми допомагаємо країні та людям вистояти – грошима, речами та багатьма добрими справами. Волонтери стали надійним тилом для бійців на передовій. 

Сила.  Я нікому не бажаю пройти те, що проходять нині українці. Росія веде брудну війну, порушуючи усі міжнародні правила. Але цей драматичний час дає нам можливість розкрити свої найкращі риси – боротися за свободу, бути сміливими, робити складний, але правильний вибір, допомагати один одному. Зараз, як ніколи раніше, ми гостро відчуваємо, що значить бути людьми.