Обстріли цивільного населення: ініціатива Т4P підготувала подання до МКС

22-го серпня ініціатива Т4P презентувала подання до Міжнародного кримінального суду. Документ стосується обстрілів цивільного населення України російською армією.

Від початку повномасштабного вторгнення ініціатива “Трибунал для Путіна” зафіксувала близько 48 тисяч воєнних злочинів. Левова частка від цієї кількості — понад 80% — атаки на цивільні об’єкти та цивільних. Щоб привернути увагу Офісу Прокурора МКС до кричущих масштабів таких злочинів та ініціювати притягнення винних до відповідальності ініціатива “Трибунал для Путіна” зібрала та структурувала дані про обстріли цивільних у великому поданні до Міжнародного кримінального суду.

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи: “Цих злочинів так багато, що їх розслідування може розтягнутися на десятиліття. Але де за цей час будуть свідки, жертви, докази? Саме тому ми і намагаємося узагальнювати найбільш масові і жорстокі злочини, що найбільш потребують притягнення винних до відповідальності”.

Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Засновниками ініціативи є Харківська правозахисна група, Українська спілка з прав людини та Центр громадянських свобод. До складу T4P входить 24 правозахисні громадські організації. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України.

Статистика

З 24.02.2022 по 30.04.2023 ініціатива Трибунал для Путіна задокументувала 32 451 обстріл цивільних об’єктів та цивільного населення із різних видів озброєння, найбільше — в Харківській області: 7800. Можна сказати, що Росія обстрілює цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. Детальніше про статистику обстрілів можна прочитати в аналітичному матеріалі на сайті T4P.

Крім того, станом на 30.04.2023 у базі даних T4P зафіксовано 24 637 жертв серед цивільних (вбитих, поранених і зниклих безвісти). У більшості випадків (приблизно 90%) ці жертви були спричинені обстрілами. Найбільше цивільне населення страждало і страждає у прикордонних областях, де російській армії вдавалося просуватися. Із повною статистикою цивільних втрат за цей період, яку вдалося зібрати документаторам ініціативи, можна ознайомитися тут.

База даних глобальної ініціативи “Трибунал для Путіна” була розроблена спеціально для збору, обробки, аналізу інформації про воєнні злочини у 2016-2017 рр., а з початком повномасштабної війни значно удосконалена. Її наповненням займалися близько 50 документаторів. Від перших тижнів війни вони почали фіксувати ймовірно вчинені міжнародні злочини з відкритих джерел. З травня 2022 року моніторингові групи ХПГ почали виїжджати безпосередньо до постраждалих від обстрілів населених пунктів у Харківській, Сумській, Київській, Чернігівській областях, а також до місць компактного проживання внутрішньо переміщених осіб із окупованих територій. Крім того, ХПГ документує військові злочини за допомогою цивільних квадрокоптерів (дронів).

У Сумській області документаторам T4P доводиться працювати в небезпечних районах, навіть під обстрілами. Серед іншого вони бувають і на єдиному діючому пункті перетину на кордоні з Росією. Через нього щодня повертаються на українську територію до сотні наших співгромадян. 

Наталія Єсіна, документаторка воєнних злочинів у Сумській області, представниця Північної правозахисної групи: “Люди збентежені, вони в стресі. Люди не йдуть особливо на контакт. вони працюють із психологами, а перед тим їх перевіряють українські спецслужби. Після цього на документування вони не дуже охоче йдуть, але тим не менш надалі, у більш спокійному оточенні, в безпеці, сподіваюся, вони зможуть розказати про те, що їм довелося пережити”.

Кількість цивільних, які постраждали внаслідок обстрілів, постійно збільшується. Наталія Єсіна впевнена: йдеться про навмисні обстріли цивільної інфраструктури і цивільних осіб.

Наразі навіть найповніша статистика не відбиває реального стану речей, адже деякі райони довго не були доступними для документування.

Ігор Бринош, документатор воєнних злочинів в Одеській області, представник одеського “Комітету виборців України” розповів, що громади перебувають під артобстрілом: “По Миколаєву у нас було більше даних з відкритих джерел, був більший доступ до міста, і відповідно у цьому місті ми зафіксували більше пошкоджень і руйнацій цивільних об’єктів. В інших громадах, які перебували під постійними обстрілами військових РФ, це переважно громади між Миколаївською і Херсонською областями, фактично повністю знищені цілі села. Саме тут ми бачимо напрямок для документування у польовому режимі”.

Суть злочину

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.

Багато російських атак мають в собі елементи та об’єктивну складову всіх цих злочинів — особливо коли росіяни використовують неточне озброєння, реактивні системи залпового вогню, протикорабельні ракети.

Максим Ревякін, експерт Харківської правозахисної групи, співавтор подання: “Це напевно найважчий з точки зору розслідування злочин, адже обстріли вчиняються або з території Російської Федерації, або з окупованої території. Навіть на етапі збору доказів у наших правоохоронних органів обмежені ресурси, вони не мають доступу до свідків, не мають доступу до матеріальних доказів. Навіть якщо певний злочин розслідуваний, вони позбавлені можливості притягнути винних до відповідальності, адже ці люди перебувають на території російської федерації. Станом на червень 2023 року відомо лише про п’ять вироків відносно виконавців обстрілів. Йдеться про військовополонених. Тобто наші правоохоронні органи можуть притягнути до відповідальності винуватців лише у поодиноких випадках, коли особа, яка виконувала обстріл або віддавала наказ, потрапила в полон”.

Чи знали російські військові, що атакують цивільні об’єкти?

Згідно з Римським статутом, злочин має бути вчинений умисно та свідомо. Чи мали окупаційні війська намір нападу на цивільне населення?

“Ми проаналізували дані з відкритих джерел щодо російських військових формувань, які були на українській території, і знайшли інформацію про керівний склад цих підрозділів. Ми вважаємо, що через суб’єктивні зовнішні обставини вони повинні були усвідомлювати, що такі напади завдадуть шкоди цивільному населенню та цивільним об’єктам. Через прямий намір, байдужість чи нерозсудливість. Коли особа віддає наказ стріляти із системи залпового вогню по густонаселеному пункту, де мешкає багато людей, він має усвідомлювати, що радіус ураження перевищує 400-500 метрів і окрім ураження військової цілі постраждає і цивільне населення”, каже Максим Ревякін.

Неточне озброєння широко використовується російськими військовими. Вони знають технічні характеристики такого озброєння і усвідомлюють масштаби шкоди, яку завдають. Щобільше, часто жодних військових цілей поблизу місця влучання не було, тож росіяни атакували саме цивільне населення.

Подальший шлях подання

Максим Ревякін: “Для того, щоб подати заяву до МКС, ми маємо зібрати певний масив інформації, який відповідає усім стандартам, розробленим МКС разом з Євроюстом щодо документування воєнних злочинів, щодо методології, зберігання інформації тощо. Після цього ми все аналізуємо, представляємо це Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Заявляємо, що в нас є масив інформації щодо воєнних злочинів. Передаємо до МКС як приклад анонімізовані кейси, де персональні дані зашифровані. У випадку, якщо Офіс прокурора МКС зацікавить той чи інший кейс, ми надаємо доступ до нашої бази даних або до окремих кейсів, які їх цікавлять.Тільки сам МКС обирає, що розслідувати. Ніяких важелів впливу немає”.

Євген Захаров: “На попередній стадії війни Харківська правозахисна група вже відправляла до МКС подання про російські злочини. У нашій базі даних тоді було 16800 цивільних жертв злочинів. Ми написали три подання: про насильницькі злочини, що були вчинені під час збройного конфлікту, про зниклих безвісти, а також щодо українців, що залишилися в установах виконання покарань на непідконтрольній Україні території. Зараз ми будемо подавати подання і синхронно подаватимемо кейси. Кожне подання супроводжується повним набором випадків, кейсів, які дають уявлення про масштаб, характер, географію злочину. Це буде відбуватися буквально з кінця серпня і протягом кількох наступних місяців. Наша головна мета — притягнути до відповідальності тих, хто скоїв ці злочини, і дати захист і допомогу жертвам цих злочинів”.

Повний текст подання розміщено в онлайн-бібліотеці Харківської правозахисної групи.

Цей захід — перший із серії представлень подань до Міжнародного кримінального суду від ініціативи “Трибунал для Путіна”. Наступний захід відбудеться 28-го серпня об 11:00 у Києві, за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 8/16 (Медіацентр Україна / Укрінформ). Тема заходу: Геноцид у Маріуполі. Юридичне обґрунтування міжнародного злочину.

Подання підготовлено за підтримки Посольства США в Україні.