На літературній події від Lines of Resistance у Лондоні відбулася акція-перформанс «Люди – ключові»

18 червня в Лондоні відбулася презентація ініціативи Lines of Resistance,  заснованої українською поеткою й перекладачкою Юлією Мусаковською та професором університету Гʼю Робертсом. Подія пройшла в царині перекладу та промоції української літератури під егідою Ексетерського університету. Зокрема організатори запросили учасників до акції-перформансу «Люди – ключові».

Раніше в межах ініціативи вже вийшли перекладні книжки Артура Дроня та Ярини Чорногуз. Цього ж разу, під час події  «Описуючи війну – вижити, записати, повторити» (Writing War – Survive, Record, Repeat), спікерки Юлія Мусаковська та Олена Гусейнова запропонували британській аудиторії вірші інших поетів-військових, зокрема тих, які зникли безвісти – Бориса Гуменюка та Миколи Леоновича. А також розмову про українську поезію як форму спротиву, свідчення та адвокації.

«Ми говорили про те, що дає нам силу писати в довгі темні часи, як і чому автор(к)и переходять в нові жанри, чому поезія завжди політична і як важливо завжди й усюди нести з собою голоси інших», – ділиться Юлія Мусаковська.

Під час зустрічі авторки дискутували про те, як письмо триває в умовах повторюваних трагедій,  вимушеного переселення і втрат; аналізували зміни в українській літературі з 2022 року та нову роль української поезії в культурній дипломатії, адвокації та формуванні світового розуміння цієї війни. Наприкінці представили новий проєкт – майбутню поетичну антологію, в якій половина голосів належатиме українським захисникам та ветеранам.

Під час події поетки та культурні діячки також запросили присутніх приєднатися до акції-перформансу «Люди – ключові», яка адвокує звільнення й повернення додому всіх бранців Кремля: військовополонених, незаконно ув’язнених цивільних, політичних бранців і депортованих українських дітей. 

За даними Національного інформаційного бюро України, відомо про щонайменше 12 210 підтверджених випадків депортації дітей. Також правозахисники, які документують воєнні злочини з 2014 року, зазначають, що станом на зараз Росія утримує щонайменше 7 тисяч українських військовополонених, 16 тисяч незаконно ув’язнених цивільних і понад 1,5 тисячі політичних бранців. До утримуваних застосовуються тортури, жорстоке поводження, їм не надають можливості контактувати з близькими та не надають необхідної медичної допомоги. 

«Звільнення всіх незаконно ув’язнених і військовополонених має бути абсолютним пріоритетом. Поневолені можуть не дожити до завершення війни», – каже голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Центр громадянських свобод спільно з партнерами адвокує звільнення людей з російської неволі, і запрошує до організації акції-перформансу «Люди – ключові» в різних куточках світу. Ініціативу вже підтримали спільноти у 80 містах 32 країн, а загалом відбулося понад 110 таких перформансів.

Юлія Мусаковська – українська поетеса та перекладачка, чия творчість здобула міжнародне визнання. Авторка шести поетичних збірок, найновіша з яких – «Каміння і цвяхи» (2024). Її книжка The God of Freedom («Бог свободи») в англійському перекладі увійшла до десятки найкращих книжок про Україну 2024 року за версією The Kyiv Independent. Її твори перекладено більш ніж на 30 мов. Лауреатка Азійської премії з поезії 2025 року та премії імені Діани Дер-Гованесян 2025 року за поетичний переклад. У 2023 році залишила двадцятирічну кар’єру в ІТ та міжнародному бізнесі, щоб присвятити себе культурній адвокації України. Членкиня PEN Ukraine.

Олена Гусейнова – українська письменниця, радіоведуча та радіопродюсерка. Авторка трьох поетичних збірок: «Відкритий Райдер» (2012), «Супергерої» (2016) та «Нічний ефір» (2024). Також пише прозу малої форми й есеї. До січня 2025 року була головною редакторкою редакції радіотеатру та літературних програм на UA: Радіо Культура (Суспільне). З 26 лютого 2022 року була одним з голосів цілодобового інформаційного мовлення Українського радіо. У 2024 році була письменницею-резиденткою Міжнародної письменницької програми Університету Айови. У січні 2025 року стала креативною продюсеркою «Радіо Хартія» – проєкту Сергія Жадана, який став голосом прифронтового Харкова.