«Ми платимо найвищу ціну лише за шанс побудувати вільну та демократичну країну». Олександра Матвійчук стала доповідачкою головного заходу конференції «Helsinki+50»
31 липня до 50-ї річниці Гельсінського заключного акта Фінляндія провела конференцію високого рівня «Helsinki+50». Захід не лише вшанував спадщину цього важливого документу, а й нагадав, що принципи ОБСЄ мають залишатися орієнтиром і в нинішні непрості часи. Особливу увагу на події приділили ролі громадянського суспільства у підтримці цих принципів і зобов’язань. А учасницею і доповідачкою основного заходу стала голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
У 1975 році, попри глибокий поділ Європи, 35 держав змогли домовитися про спільні принципи, підписавши Гельсінський заключний акт. Він заклав основи європейської безпеки — повагу до суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності кордонів, а також прав людини. Цей акт не лише започаткував віру в діалог замість конфлікту, а й надихнув цілі покоління, зокрема правозахисні рухи в Східній Європі. Його вплив відчувався у подіях, які згодом призвели до падіння Берлінської стіни та завершення Холодної війни.
Тож конференція 31 липня у залі «Фінляндія», де 50 років тому був підписаний акт, стала важливою частиною фінського головування в ОБСЄ та символічним нагадуванням про необхідність залишатися вірними принципам, що нині зазнають безпрецедентних викликів. Водночас подія спрямована в майбутнє — на обговорення шляхів зміцнення безпеки, прав людини та ролі ОБСЄ в сучасному світі. Під час заходу також офіційно представили Фонд Гельсінкі+50 — ініціативу Фінського головування для на посилення добровільної фінансової підтримки діяльності ОБСЄ.
Фінське головування запросило до участі держави-учасниці ОБСЄ, її партнерів зі співробітництва, виконавчі структури, Парламентську асамблею ОБСЄ, представників громадянського суспільства та міжнародних організацій. Так серед поважних спікерів були: голова ОБСЄ, Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен; президент Фінляндської Республіки Александр Стубб; генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш; Верховний комісар Організації Об’єднаних Націй з прав людини Фолькер Тюрк; тимчасовий виконавчий директор Human Rights Watch Федеріко Борелло; Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга; державний міністр у справах Європи, Північної Америки та заморських територій Сполученого Королівства Стівен Дауті та багато інших впливових учасників і учасниць. Онлайн приєднався також Президент України Володимир Зеленський.
Пані Олександра Матвійчук брала участь у панельній дискусії «Як держави та громадянське суспільство можуть спільно протидіяти загрозам миру, правам людини та демократії?».
«Я не знаю, як історики в майбутньому називатимуть цей історичний період, але ми живемо у дуже бурхливі часи. Світовий порядок, який базується на Статуті ООН та міжнародному праві, руйнується на наших очах. Робота Ради Безпеки паралізована. Зараз легко передбачити, що такі “пожежі”, як війни, можуть виникати все частіше в різних частинах земної кулі, тому що міжнародна проводка несправна, а іскри всюди. Проблема не лише в тому, що в авторитарних країнах простір для свободи зменшується до розмірів тюремної камери. Проблема полягає в тому, що навіть у розвинених демократіях люди починають ставити під сумнів Загальну декларацію прав людини, і для цього є причини.
Сучасне покоління успадкувало демократію від своїх бабусь і дідусів. Вони ніколи за неї не боролися. Вони починають сприймати свободу та права людини як належне. Вони стали споживачами демократії та розглядають свободу як можливість вибирати між різними сирами в супермаркетах.
Але проблема в тому, що свобода дуже крихка. Не можна досягти її та безпеки раз і назавжди. Ми робимо свій власний вибір щодня, і ми, українці, це знаємо, бо для нас боротьба за свободу не є одноразовою. Ми платимо найвищу ціну лише за шанс побудувати вільну та демократичну країну.
Проте коли ми не можемо покладатися на правові інструменти та на міжнародну систему миру та безпеки, ми все ще можемо покладатися на людей. Ми звикли мислити категоріями держав та міждержавних організацій, але звичайні люди мають набагато більшу владу, ніж вони можуть собі навіть уявити.
Оскільки я з країни, яка протистоїть російській агресії, я знаю, що війна має не лише військовий, а й інформаційний вимір. А сучасні авторитарні режими атакують правду — це один із головних викликів для сучасних демократій. Наш світ швидко змінився. Ми проводимо все більше часу в цифровій реальності, яка перевантажена фейками, ненавистю, дезінформацією, пропагандою. Це призводить до ситуації, коли люди починають втрачати здатність розрізняти правду та брехню.
Але без спільного відчуття реальності люди не мають спільних дій. А без спільних дій ми втратимо свою свободу та демократію. Тому ми повинні подолати цей виклик. Ми повинні повернутися до того, що факти, правда та свобода мають значення», — під час дискусії поділилася пані Олександра.
Також під час конференції Олександра Матвійчук зустрілася з Президентом Фінляндії — країни, яка приймала подію. Правозахисниця подарувала Александру Стуббу книгу Орелі Брос «Жінки і війна: Листи з України до вільного світу». Книга містить історії 38 жінок, які у листах розповіли про те, як вони живуть в умовах війни Росії проти України. А ще під час візиту до Фінляндії Олександра також зустрілася з представниками Уряду Фінляндії, Міністеркою закордонних справ Фінляндії Еліною Валтонен та представникам різних органів ОБСЄ.
