Культура як безпека: українські експертки розповіли міжнародним партнерам про виклики та реформи у сфері культури під час війни

1 грудня, на завершальному у 2025 році брифінгу Центру громадянських свобод, експертки культурного та медійного секторів обговорили головні виклики війни для української культури – від евакуації музейних колекцій до освіти молоді та ролі медіа у збереженні культурної спадщини. Подія відбулася за підтримки Європейської комісії та зібрала представників міжнародних інституцій, дипломатів та партнерів України.

Від початку повномасштабного вторгнення Росія системно знищує, викрадає та привласнює українську культурну спадщину. На тимчасово окупованих територіях уже 40 українських музеїв незаконно оголошені частиною «російського культурного фонду».

Водночас українське громадянське суспільство сьогодні виконує критично важливу роль у контролі, реформуванні та розвитку культурної політики — навіть під час війни.

Евакуація та санкції: що вдалося у 2025 році

Співзасновницям Коаліції дієвців культури та голова DOFA Fund Ольга Сагайдак представила аналіз ситуації у сфері культурної спадщини.

«На початку року евакуйовано близько півмільйона музейних предметів. Тепер — 670 тисяч. Це лише трохи понад сто тисяч нових евакуйованих одиниць за рік, і цей процес усе ще надто повільний», — сказала вона.

Причина — різні рішення місцевої влади, брак регуляції та ресурсів.

Водночас за словами Сагайдак, у 2025 році:

• завершено розробку нового порядку евакуації, створеного за участі експертних організацій;
• оголошено про запуск Українського фонду культурної спадщини, що базуватиметься у Брюсселі;
• ухвалено першу в історії України Стратегію розвитку культури, яка містить конкретні KPI до 2027 року.

Окремо вона наголосила на важливому результаті міжнародного тиску:

«15 російських директорів музеїв внесені до українського санкційного списку за причетність до використання викрадених українських предметів. Кожне ім’я підтверджене документами», — пояснила вона.

Майбутнє молоді: надія на еміграцію чи віра в краще?

Про стан освіти та настрої українських підлітків розповіла керівниця напрямку організації «Змінотворці» Інна Дзиндра.

Її команда опитала 7 300 підлітків у селах та містечках України та створила інтерактивний аналітичний дашборд.

Тривожні висновки:

• Лише 40% підлітків впевнені, що бачать своє майбутнє в Україні.
• Більшість вірить, що «чесно заробити великі гроші в Україні неможливо».
• Значна частина вважає, що держслужбовці йдуть у владу заради грошей.
• Поширене переконання, що «менш забезпечені люди — моральніші за заможних».

«Попри четвертий рік війни, молодь усе ще оптимістично мислить про майбутнє України. Але міграційні настрої та переконання щодо корупції — серйозний виклик для держави і суспільства», — сказала Дзиндра.

Вона також зазначила, що підлітки з малих громад менше прагнуть емігрувати, ніж підлітки з великих міст, але водночас мають значно гірші освітні можливості.

Як медіа захищають культурну спадщину

Директорка «Детектора медіа» Галина Петренко розповіла, що українські журналісти системно документують та висвітлюють злочини проти культурної спадщини.

Вона навела кілька ключових прикладів:

• Радіо Свобода відстежило шлях викрадених росіянами колекцій з музеїв Мелітополя, Бердянська, Маріуполя та Херсона. Це розслідування цитують науковці та міжнародні установи.
• Журналісти викрили незаконне знесення історичної садиби у Києві, що призвело до кримінального провадження і внесення будівлі до  відповідного реєстру.
• Медіа пильно стежать за призначеннями у сфері культури та інформаційної безпеки — зокрема, після уваги журналістів Мінкульт звільнив чиновника з проросійським бекграундом.

«Медіа змушують політиків реагувати. Бувають випадки, коли після нашої публікації рішення змінюються вже наступного дня», — зазначила Петренко.

1000 годин контенту: шанс чи ризик?

Окрема частина дискусії стосувалася нової масштабної державної програми створення 1000 годин українського культурного контенту — з бюджетом у 4 млрд грн.

Експертки погоджуються: програма може зміцнити культурну стійкість, але тільки за умови прозорості, інклюзивності та сучасних форматів.

«Це величезні гроші, але цього недостатньо, щоб навіть замінити лише одну російську “Машу і Ведмедя”, один сезон якої коштує шість мільйонів доларів», — підкреслила Сагайдак.

Петренко й Дзиндра наголосили, що без залучення молоді, TikTok-форматів і якісних сценаристів програма ризикує втратити ефективність.

Учасниці брифінгу одностайні: культурна політика вже стала частиною національної безпеки України, але бюджетна та управлінська реальність поки цьому не відповідає.

«Україна — демократія. Поки немає іншої системи — відповідальність лежить на громадянському суспільстві, журналістах і молоді. Ми зберігаємо культуру, бо це й означає зберігати майбутнє», — підсумувала модераторка заходу Олександра Романцова, виконавча директорка Центру Громадянських Свобод.