Круглий стіл Центру громадянських свобод «Трибунал для Путіна та Голос полонених». Додаткове засідання ОБСЄ – 24 квітня 2023 року, Відень, Австрія
У понеділок, 24 квітня, Центр Громадських Свобод (ЦГС) провів круглий стіл, присвячений обговоренню ініціативи щодо документування російських воєнних злочинів та порушень прав людини в Україні – Ініціативи “Трибунал для Путіна” (T4P). Ця дискусія була паралельним заходом на конференції Альянсу проти торгівлі людьми Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), що проходила цього тижня у Відні. У круглому столі взяли участь представники різних організацій, що займаються моніторингом прав людини в Україні, а також цивільна військовополонена, яка розповіла про свій досвід насильницького захоплення та депортації російськими солдатами. Модератором круглого столу була наша виконавча директорка Олександра Романцова.
Концептуальна нота
З 2014 року практика катувань та жорстокого поводження з цивільними в’язнями, а також військовополоненими з боку російських сил поширилася на всі окуповані території України. Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року збільшило кількість жертв таких порушень міжнародного гуманітарного права в сотні разів, наразі тисячі українців страждають у в’язницях та незаконних місцях позбавлення волі від дій російської армії та парамілітарних угруповань.
Цільовими групами для викрадень, безпідставних затримань та депортацій серед цивільних осіб були, в першу чергу, журналісти, активісти, представники місцевої влади, волонтери та звичайні цивільні особи, які намагалися самостійно або примусово евакуюватися з місць активних бойових дій.
Кампанія #PrisonersVoice (Голос полонених) вже понад 8 років веде облік цивільних жертв незаконного позбавлення волі в Російській Федерації і має свідчення як родичів таких в’язнів, так і звільнених цивільних осіб про жахливі умови утримання та поводження з ними.
Водночас правозахисні організації, які входять до ініціативи “Трибунал для Путіна”, а також державний Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, зафіксували численні порушення норм Женевського права з боку російської сторони, що стосуються стандартів утримання військовополонених, як військових, так і невійськових.
Під час заходу було представлено та запропоновано до обговорення загальний огляд становища полонених внаслідок російської агресії всіх вищезазначених груп, а також особисті свідчення жертв з числа цивільного населення.
Порядок денний
Олександра Романцова – модераторка, виконавча директорка Центру громадських свобод, 8 років досвіду документування воєнних злочинів на території України
Виступи учасників дискусії:
Владислав Должко – адвокат, юридичний радник Харківської правозахисної групи (ХПГ)
Тема: Жорстоке позбавлення волі та катування українців, депортованих до Росії
Маргарита Тарасова – координаторка проєктів Української Гельсінської спілки з прав людини, заступниця керівника Програми USAID “Права людини в дії”, експертка з питань місць позбавлення волі.
Тема: Катування, задокументовані Ініціативою T4P у місцях позбавлення волі в умовах російської окупації.
Вікторія Андруша – цивільна українка, вчителька, яка була затримана та викрадена росіянами, свідчення свідка: Докази безпідставного затримання, примусової депортації та незаконного позбавлення волі цивільних осіб, катувань та жорстокого поводження з боку росіян.
Андрій Кривцов – голова громадської організації “Військові медики України”
Тема: Умови утримання Російською Федерацією військових медиків та тяжкопоранених військовополонених.
Вікторія Цимбалюк – Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Тема: Жорстоке поводження та катування військовополонених Російською Федерацією
Тема дискусії була зосереджена на темі засідання ОБСЄ щодо торгівлі людьми, зокрема, в контексті України. Олександра Романцова відкрила дискусію графікою T4P щодо воєнних злочинів та випадків зникнення, захоплення в полон або торгівлі людьми з України, переважна більшість з яких походить із зон конфлікту та тимчасово окупованих територій на сході та півдні України. Владислав Должко, юрист Харківської правозахисної групи, погодився із заявами та графіками Олександри і зазначив, що його організація також знайшла подібні докази численних воєнних злочинів, катувань, захоплення та депортації українських цивільних осіб та військовополонених. Їхні свідчення вказують на те, що такі злочини були скоєні озброєними солдатами без жодних юридичних чи процесуальних прав чи розгляду. Російські солдати широко застосовували тортури до українських цивільних осіб і військовополонених, переважно під час допитів для отримання інформації, шляхом побиття, ураження електричним струмом і розчленування тіла. Він виявив, що сім’ї обманом депортували в Російську Федерацію, і багато сімей залишилися з питанням, чи живі їхні захоплені близькі.
Маргарита Тарсова з Української Гельсінської спілки з прав людини продовжила і продемонструвала подібні докази катувань і злочинів проти українців. Вона розповіла про досвід жінок у Херсоні, яких насильно утримували в міліцейському відділку. На всіх рівнях відділку і навіть за його межами українців били, нападали зі зброєю, били струмом або електрошокером, тривалий час утримували в камерах, інсценували розстріли, позбавляли їжі та медичної допомоги, а також піддавали сексуальному насильству в якості покарання. Російські солдати примусово вивезли близько 2000 існуючих ув’язнених і новозахоплених українців до Росії для можливого (але не підтвердженого) призову в російську армію. Потім Маргарита запросила Вікторію Андрушу, вчительку математики і жертву, яку утримували в полоні протягом п’яти місяців, розповісти про її досвід насильницького вивезення до Курської області в Росії, просто через кордон. Вікторія розповіла, як її та інших жінок називали “бандерівцями” і “націоналістами”, і що російські солдати сказали, що їм вже розповіли все, що потрібно знати про українців. Вікторію та інших полонених також били, застосовували шоковий струм і електрошокер, і навіть змушували співати російські пісні, говорити “Слава Росії”, проклинати Зеленського і просити пробачення у російських солдатів. Зрештою Вікторію повернули в Україну через білоруський кордон у вересні 2022 року.
Кілька фахівців розповіли про лікування захищених осіб на війні. Андрій Кривцов, голова організації “Військові медики України”, розповів про умови утримання Російською Федерацією військових медиків і тяжкопоранених військовополонених. Його організація має докази того, що понад 800 військовополонених були захоплені та депортовані до Росії, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Він повідомив, що під час штурму комбінату імені Ілліча в Маріуполі у квітні 2022 року було захоплено понад 82 жінки, деякі з яких були військовими медиками. Деяких полонених медиків повернули в Україну, де вони змогли надати докази свого полону. Під час ув’язнення цих жінок тримали в одиночних камерах, піддавали тортурам електричним струмом і використовували як бойові мішені або для тренувань. Станом на серпень 2022 року в російському полоні перебувають щонайменше 90 українських військових медиків, ще щонайменше 67 вважаються зниклими безвісти. Вікторія Цимбалюк працює в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, займається питаннями гуманного обміну військовополоненими, роботою з сім’ями військовополонених, а також адвокатує європейські та національні правові системи щодо правосуддя для військовополонених. Її оцінка та моніторинг показали, що Російська Федерація не дотримується законодавства про поводження з військовополоненими та обмін полоненими. Вона зазначає, що російські солдати скоюють доведені військові злочини і поводяться з військовополоненими, незважаючи на міжнародне право, тому що вони вважають, що не понесуть відповідальності за свої дії, і що існує спільна бездіяльність щодо дотримання міжнародного права і практики в галузі прав людини. Вона згадує два вірусних інциденти з українськими солдатами – одного з них російські солдати розстріляли після того, як він промовив “Слава Україні” в якості останніх слів, а також жорстоке, графічне відео, на якому російський солдат відрізає ножем голову українському солдату. Ці два нелюдські акти підтверджують її твердження про те, що російські солдати вірять і діють так, ніби їхні дії не матимуть наслідків.
Значення Трибуналу для Путіна
Глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) була створена у відповідь на повномасштабну війну, розпочату Росією проти України в лютому 2022 року.
В усіх регіонах України організації-учасниці документують події, що мають ознаки злочинів, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.
Під час процесу документування до ініціативи долучилися сотні волонтерів, що документують події по всій Україні.
Процес складався з первинного інтерв’ю з волонтерами, інформування їх про систему, мету, методи документування, а потім з’ясування, чи мають вони необхідну юридичну, психологічну (принцип “не нашкодь”, травмо-інформоване інтерв’ю) підготовку, психічні та фізичні можливості для виконання цієї досить складної роботи, пов’язаної з ризиком отримати травму.
Потім обраний волонтер мав пройти тренінг з документування воєнних злочинів і поїхати з тренером на проведення інтерв’ю з жертвами.
Щодо навчання:
Ми обрали систему документування воєнних злочинів за Римським статутом і навчали волонтерів, як ідентифікувати злочини за нею. Це було дуже важливо, оскільки система дозволяла кваліфікувати вид злочину, визначати мету і методи збору інформації.
Ми проводимо роботу з документування на основі загальноприйнятих політик і практик, запропонованих Міжнародним кримінальним судом (ICC), Європейською організацією юстиції (EUROJUST), Групою міжнародного публічного права та політики (PILPG) та іншими організаціями.
Процес документування ЦГС починається з дослідження відкритих джерел, за яким слідують слідчі місії на місцях, верифікація, перевірка та комплексна юридична експертиза.
Отже, ми підготували і створили команду професіоналів, відповідальних за опитування людей, збір інформації від свідків і візуальних даних. У випадках, коли щось трапляється, команда безпосередньо виїжджає на місце події. Документування воєнного злочину – це дуже детальний процес, він також включає в себе пошук зв’язків між випадками, відстеження злочинців, а з’ясування низки подій, що відбувалися, дозволяє відновити повну картину події і зрозуміти, хто саме несе відповідальність за ці звірства.
Процес документування здійснювався лише за особистої згоди жертви. Документування проводиться за допомогою відео- або диктофонного запису лише за особистої згоди жертви. Під час інтерв’ю ми намагаємося з’ясувати точний час і місце скоєння злочину та деталі, якщо це можливо.
Ми також врахували кількість інформації, яку отримують документатори, тому домовилися про період відновлення для збереження їхнього психічного здоров’я. Також є окрема група психологів, до яких документатори можуть звернутися за допомогою.
На сьогодні ми зафіксували понад 37606 воєнних злочинів. І це лише верхівка айсберга. У той час як Генеральна прокуратура розслідує 67 000 воєнних злочинів.
“Трибунал для Путіна” виступає за дотримання та повагу обох сторін війни норм міжнародного гуманітарного права.
Ініціатива активно працює на міжнародному рівні з метою використання існуючих механізмів в ООН, Раді Європи, ОБСЄ (включаючи Московський механізм), ЄС та Міжнародному кримінальному суді, щоб зупинити жорстокість цих порушень.
Крім того, наша робота з документування допомагає висвітлити проблеми, які потребують негайного вирішення, щоб запобігти подальшим масовим порушенням прав людини. Наприклад, примусове переселення сотень тисяч українських громадян на територію Російської Федерації.
Кожен учасник з кожної організації та ініціативи має історії, свідчення та досвід російських воєнних злочинів, звірств та порушень прав людини. Весь український народ та організації підтримують один одного та розділяють біль, заподіяний Російською Федерацією, як у Москві, так і на тимчасово окупованій території України. Центр громадських свобод продовжуватиме співпрацювати з такими фахівцями та збирати якомога більше доказів у рамках нашої ініціативи “Трибунал для Путіна”, щоб захистити українців та притягнути окупантів і злочинців до відповідальності.
