«Громадянське суспільство — хребет демократичної стійкості». Центр громадянських свобод на Паралельній конференції громадянського суспільства ОБСЄ
Паралельна конференція громадянського суспільства ОБСЄ, яка традиційно проходить напередодні Міністерської ради, цього року відбулася 3 грудня 2025 року у Відні — в Австрійській національній бібліотеці в палацовому комплексі Гофбург. Організатором виступила Платформа громадянської солідарності (Civic Solidarity Platform) — найбільша коаліція незалежних громадських організацій регіону ОБСЄ, що об’єднує понад 90 організацій із понад ніж 30 держав. До конференції долучилося понад 200 учасників: правозахисники, журналісти, експерти, дипломати, а також керівники ключових інституцій ОБСЄ.
Захід проходив за підтримки Фінляндії та став кульмінацією ініціативи Helsinki+50 — процесу осмислення 50-річчя Гельсінського заключного акта 1975 року. Центральною тезою року стала формула «громадянське суспільство — хребет демократичної стійкості». Ця теза особливо гостро звучить на тлі невтішної статистики: за даними CIVICUS Monitor 2024, де лише 35 % держав-учасниць ОБСЄ мають «відкритий» громадянський простір, тоді як 11 % вже класифікуються як «закриті», а в багатьох інших держав простір швидко звужується через закони про «іноземних агентів», переслідування активістів і скорочення фінансування.
Програма конференції була насиченою й чітко структурованою. Після урочистого відкриття, де з вітальними словами виступили виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, посол Фінляндії Веса Хяккінен та представники Австрії, відбулася презентація ключового документа — «Карта майбутнього: Гельсінські рекомендації щодо змістовної взаємодії з громадянським суспільством в ОБСЄ». Цей документ, підготовлений на основі консультацій із десятками організацій та експертів, містить понад 20 конкретних, практичних пропозицій: від створення загально організаційної стратегії ОБСЄ щодо ОГС і механізму швидкого реагування на репресалії до екстрених грантів для правозахисників під загрозою, регулярних консультативних груп при всіх інституціях ОБСЄ та обов’язкового залучення молоді, жінок, ЛГБТ+, корінних народів і осіб з інвалідністю.
Далі відбулися тематичні панелі: про реальну участь ОГС у Гельсінському процесі, про голоси жінок у всіх трьох вимірах безпеки ОБСЄ, про термінові ситуації в окремих державах (паралельні дискусійні групи) та оцінку виконання Фінляндією медійних зобов’язань ОБСЄ. Увечері настала кульмінація — заключна сесія за участі найвищого керівництва ОБСЄ та безпрецедентний діалог двох міністрів закордонних справ: Еліни Валтонен (МЗС Фінляндії, чинна Голова ОБСЄ-2025) та Ігнаціо Кассіса (МЗС Швейцарії, Голова ОБСЄ-2026).
Нинішня голова ОБСЄ, Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у своїй промові чітко заявила: «Вільне та незалежне громадянське суспільство — це основа стійкої демократії. Там, де всередині держави придушують свободи, часто незабаром починається агресія зовні». Також вона закликала всі держави-члени «робити більше і діяти сміливіше», підкресливши, що принципи Гельсінського Заключного акта залишаються фундаментом ОБСЄ і що організація повинна бути модернізована, щоб відповідати викликам сьогодення. Майбутній голова ОБСЄ-2026 Ігнасіо Кассіс, міністр закордонних справ Швейцарії, пообіцяв, що Швейцарія наступного року поставить громадян і громадянське суспільство в самий центр політики безпеки і підкреслив, що Швейцарія має намір просувати «діалог, довіру і безпеку» через інклюзивну багатосторонню дипломатію, спираючись на досвід медіації та нейтралітет країни.
Представники Civic Solidarity Platform Олександра Романцова та Юрій Джибладзе у своїх виступах особливо наголосили, що одним із центральних викликів для ОБСЄ залишається необхідність зупинити війну в Україні, відновити повагу до міжнародного права та забезпечити відповідальність за тяжкі міжнародні злочини. Вони також закликали держави-учасниці та громадський сектор розробити спільну стратегію дій, спрямовану на захист миру, підтримку стійкої безпеки та посилення ролі громадянського суспільства в регіоні.
Саме під час цієї сесії відбулася символічна церемонія передачі двох підсумкових документів: акт Віденської декларації 2025 року під назвою Відродження Гельсінських принципів, зміцнення всебічної безпеки та забезпечення змістовної участі громадянського суспільства та згаданої Ки майбутнього. Міністри отримали їх особисто з рук представників Платформи.
Ану Ювонен, спеціальна представниця чинного голови ОБСЄ з питань громадянського суспільства, оприлюднила Гельсінські рекомендації щодо значущої взаємодії з громадянським суспільством в ОБСЄ (коротко Карта майбутнього).
Метою рекомендацій є надихнути ОБСЄ, держави-учасниці та представників громадянського суспільства об’єднати зусилля, встановити високі стандарти та стати більш амбітними у співпраці з представниками громадянського суспільства.
Ці документи негайно було передано на розгляд 32-ї Міністерської ради ОБСЄ 4-5 грудня 2025 року і вони вже визначені як один із пріоритетів швейцарського головування 2026 року.
Таким чином, конференція 3 грудня 2025 року стала однією з найрезультативніших за всю 15-річну історію паралельних заходів громадянського суспільства при ОБСЄ. Вона не просто озвучила наявні проблеми, а запропонувала чітку дорожню карту інституційних змін і забезпечила пряму передачу рекомендацій на найвищий політичний рівень — безпосередньо чинний (Фінляндія) та майбутній (Швейцарія) головам ОБСЄ.
У часи системного демократичного відкату, гібридних загроз і звуження громадянського простору ця конференція ще раз підтвердила: без сильного, вільного та інклюзивного громадянського суспільства неможливі ні стійка демократія, ні довготривала безпека в усьому регіоні ОБСЄ.
Автор: Євген Романенко, стажер Центру громадянських свобод
