Центр громадянських свобод взяв участь у Першому Всесвітньому конгресі щодо насильницьких зникнень

15 -16 січня відбувся Перший Всесвітній конгрес щодо насильницьких зникнень, об’єднавши учасників з усього світу у спільній рішучості боротися з цим серйозним порушенням прав людини. Всесвітній конгрес зібрав сотні учасників з усіх регіонів, включаючи жертв і членів їхніх родин, високопоставлених представників урядів, правозахисних організацій, експертів у галузі права, що підкреслює універсальність цієї критично важливої проблеми. Від Центру громадянських свобод Конгрес відвідала старша менеджерка з напрямку подолання наслідків війни Наталія Ящук.

Під час урочистої церемонії відкриття Конгресу в центрі уваги були члени родин жертв насильницьких зникнень, які поділилися своїми розповідями про глибокий вплив цих злочинів на окремих людей та громади. Їхні голоси підкреслювали страждання від незнання долі своїх близьких, а також вирішальну роль, яку вони відіграють у пошуках правди та справедливості. Протягом двох днів учасники взяли  участь у панельних дискусіях та семінарах, спрямованих на пошук рішень, обмін найкращими практиками та посилення голосу тих, хто безпосередньо постраждав від насильницьких зникнень.

Пані Нада ан-Нашіф, заступниця Верховного комісара ООН з прав людини, виступила з переконливою промовою, підкресливши нагальну потребу в скоординованих міжнародних діях. Пані ан-Нашіф закликала всіх учасників «об’єднати зусилля, обмінюватися знаннями та досвідом, зміцнювати співпрацю та політичну прихильність для боротьби з цим жахливим злочином».

Однією зі спікерок була Аксінья Бобруйка, донька українки, яку російські військові заарештували у 2024 році й сфабрикували проти неї кримінальну справу. Дівчина розповіла про те, як РФ грубо порушує права людей на окупованих територіях і увʼязнює цивільних. Подібна ситуація на окупованих територіях трапляється майже щодня, станом на сьогодні жертв насильницьких зникнень та свавільних затримань на окупованих територіях України критично погіршується. 

«До повномасштабного вторгнення мама працювала в дитячому садочку  і під час окупації відмовилась співпрацювати з окупаційною владою. Мама залишилась в окупації задля того, щоб доглядати своїх батьків похилого віку, що потребували опіки. 15 травня 2024 року вона перестала виходити на звʼязок. За декілька днів маму привезли додому невідомі особи, вона була в пригніченому стані та вкрита синцями. 26 червня її з мішком на голові вивезли в поле, дали пакети  з вибухівкою і викликали поліцію, наказавши говорити представникам тієї, що це вона знайшла в полі. Таким чином проти мами відкрили кримінальну справу — вона досі перебуває в місцях неволі на окупованій території», — розповіла Аксінья Бобруйко.

Своїм досвідом поділилися також представники Аргентини, Колумбії, Сирії, Афганістану, Індії, Марокко, Єгипту, Бурунді, Бангладешу, Судану, Таїланду, Сенегалу,  які зіштовхнулися з проблемою насильницьких зникнень. В роботі Конгресу взяли участь учасники зі 120 країн, які обмінялися знаннями та вели діалог про зміцнення міжнародної співпраці.

Представниця Центру громадянських свобод Наталія Ящук взяла участь у світовому конгресі, де провела ряд зустрічей, зокрема  з представниками робочої групи з насильницьких зникнень і неурядовими міжнародними організаціями. 

Після завершення Конгресу визначили  ключові подальші заходи: підтримка створення регіональної мережі на чолі з жертвами в Африці на південь від Сахари; організація регулярних зустрічей жінок-пошукачів; моніторинг сесій CED; сприяння ратифікації Міжнародної конвенції; посилення спроможності ОГС взаємодіяти з механізмами ООН; підтримка створення глобальної молодіжної мережі проти насильницьких зникнень. Кожна ініціатива була запропонована під час регіональних консультацій, що передували Конгресу, і являє собою зобов’язання боротися з насильницькими зникненнями.