Центр громадянських свобод прийняв делегацію південнокорейських правозахисників і активістів. Як пройшов візит

7-10 травня в Україну завітала делегація південнокорейських правозахисників та активістів – колишніх військових і державних службовців КНДР, яким вдалося втекти з тоталітарної Північної Кореї до Республіки Корея. Візит став важливою подією для української та міжнародної правозахисної спільноти на тлі участі військовослужбовців КНДР у війні Росії проти України.

Зустріч із Координаційним штабом

7 травня делегація провела робочу зустріч із Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Секретар Координаційного штабу Дмитро Усов ознайомив активістів із результатами роботи щодо повернення українських військовополонених і цивільних, проведення обмінів та репатріаційних заходів. Сторони обговорили питання дотримання міжнародного гуманітарного права, незаконного залучення військовослужбовців КНДР до війни Росії проти України, а також механізми міжнародного тиску на державу-агресорку.

Також учасники зустрічі обговорили проєкт «Хочу жить», створений для військовослужбовців армії РФ, які бажають добровільно здатися в полон. Делегацію з Республіки Корея очолював Джанг Се Юл – колишній офіцер армії КНДР, який утік із Північної Кореї та нині займається адвокацією прав людини й підтримкою північнокорейських перебіжчиків. Він наголосив на смертельних ризиках, які очікують північнокорейських військових у разі повернення до КНДР, та висловив підтримку українському досвіду гуманного поводження з полоненими. 

Усі члени делегації, які відвідали Координаційний штаб, є підписантами «Спільної резолюції 166 правозахисних організацій із закликом до міжнародного захисного втручання для забезпечення перевірки вільного волевиявлення та недопущення примусового повернення північнокорейських військовополонених». 

Українсько-корейський семінар

8 травня Центр громадянських свобод провів закритий семінар для делегації за участі провідних українських правозахисних організацій, експертів і представників громадянського суспільства. Учасники обговорили нові виклики для міжнародного гуманітарного права та системи міжнародної безпеки, пов’язані із залученням Північною Кореєю своїх військових до війни проти України. 

Під час семінару Джанг Се Юл представив доповідь «Корейсько-український діалог: координація зусиль громадянського суспільства проти воєнних злочинів». Окремо обговорили щодо статусу військовополонених: закордонне розгортання військ КНДР та нові виклики для міжнародної спільноти. 

Джанг Се Юл наголосив, що сьогодні світ стикається з новою моделлю загрози – «тоталітаризмом експедиційного типу», коли тоталітарна держава використовує внутрішній репресивний апарат і мобілізовані людські ресурси для участі у зовнішніх війнах. За його словами, війна Росії проти України стала не лише прикладом міжнародної агресії, а й майданчиком, на якому КНДР отримує реальний бойовий досвід, розширює військову співпрацю та зміцнює власний репресивний режим. 

Особливу увагу учасники приділили ризикам для північнокорейських військовополонених, які у разі повернення до КНДР можуть зазнати катувань, переслідувань, довічного ув’язнення або страти. Однією з найемоційніших стала промова Лі Бьон Рім – матері зниклого політичного в’язня КНДР. Вона розповіла про власний досвід втрати сина після його примусового повернення до Північної Кореї та закликала міжнародну спільноту не допустити насильницької репатріації північнокорейських військовополонених. Лі Бьон Рім також поділилася листами, які північнокорейські військовополонені надсилали перебіжчикам у Південній Кореї, називаючи їх «родиною» та висловлюючи надію на нове життя у свободі. Окрему увагу під час семінару приділили аналізу системи політичних репресій у КНДР. 

Правозахисниця Ян Сі Йон представила доповідь про механізми покарання в Північній Кореї та ризики переслідування для військовополонених у разі їх повернення. Вона наголосила, що північнокорейські військові, які потрапили в полон, контактували із зовнішнім світом або заявили про бажання виїхати до Південної Кореї, можуть бути звинувачені у «зраді батьківщини» та стати жертвами колективного покарання разом із членами своїх родин. 

Наостанок учасники семінару обговорили можливості створення міжнародних механізмів документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, пов’язаних із діями КНДР, а також перспективи українсько-корейської співпраці у сфері прав людини та міжнародної адвокації. 

Меморандум про співпрацю

10 травня делегація підписала меморандум про співпрацю з Центром громадянських свобод та головою організації Олександрою Матвійчук. Документ передбачає посилення співпраці у сфері документування порушень прав людини, міжнародної адвокації та захисту осіб, які можуть зазнати переслідувань у разі примусового повернення до КНДР.

Під час перебування в Україні делегація також відвідала визначні місця Києва, вшанувала пам’ять загиблих українців та ознайомилася з наслідками російської агресії.