Центр громадянських свобод провів у Києві захід, щоб наголосити на важливості ратифікації Римського статуту МКС
22 листопада Центр громадянських свобод провів захід «Чому не варто зволікати з ратифікацією Римського статуту» за підтримки партнерів USAID, організацій-членів Ініціативи «Трибунал для Путіна» та коаліції «5 ранку».
Після вступного слова виконавчої директорки Центру громадянських свобод Олександри Романцової, спікери розглянули аргументи на користь та проти ратифікації Україною Римського статуту.
Спікерами заходу були: Дмитро Коваль, юридичний директор Truth Hounds; Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини; Ар’є Мора, Українська Правова Консультативна Група; Роман Романов, директор програми Міжнародного фонду «Відродження» «Права людини та правосуддя» та Володимир Яворський, член експертної ради Центру громадянських свобод.
Участь у заході взяли представники посольств європейських країн, Консультативної місії Європейського Союзу, партнерських організацій Центру громадянських свобод та організацій-членів ініціативи «Трибунал для Путіна».
«Українські лідери вважають, що для того, щоб бути главою держави, важливо контролювати систему правосуддя в країні. Український парламент зробив заяви про визнання юрисдикції МКС, але ми хочемо, щоб Україна була повністю віддана підтримці системи Римського статуту. Без повної ратифікації Римського статуту процес не є завершеним і незворотнім. Якщо ви намагаєтеся це відкласти – це програшна стратегія», – пояснив Роман Романов.
«Україна повинна ратифікувати Римський статут. Це наш обов’язок, який є частини угоди з Європейським Союзом. Для України важливо показати ЄС, що ми готові дотримуватися міжнародних правил. Крім того, якщо Україна вважає, що міжнародне право має бути реформовано або деякі його елементи повинні бути змінені, країна повинна сісти за стіл переговорів з іншими країнами МКС, щоб обговорити це, і шлях до цього – ратифікація Римського статуту», — зауважив Дмитро Коваль.
«Якщо ми не ратифікуємо Римський статут, це зашкодить політичному іміджу нашої країни на міжнародному рівні. Ухиляючись від ратифікації, це буде дорівнювати нератифікації Росією Європейської конвенції з прав людини. Україна також може відігравати в майбутньому роль «вчителя» для інших країн. Ми можемо поділитися нашими напрацьованими інструментами та протоколами співпраці з МКС, як закінчилися кримінальні розслідування з ратифікацією та без», – наголосив Олександр Павліченко.
Ар’є Мора пояснив: «Нам потрібно бути більш наполегливими і ретельними в оцінці позиції влади щодо ратифікації Римського статуту і перестати боятися здатися неввічливими. Зараз уряд каже, що ратифікація можлива, але в майбутньому. Це свідчить про зміну риторики від просто використання спротиву військових як цапа-відбувайла. Замість того, щоб презюмувати його існування і вплив, необхідно належним чином оцінити ймовірний опір, а не блокувати процес ратифікації тільки тому, що хтось невизначений і абстрактний не підтримує це рішення».
Насамкінець, завершуючи панель, Володимир Яворський наголосив: «Сьогодні в Україні зареєстровано понад 120 тисяч кримінальних проваджень, пов’язаних із війною. Більшість із них є справді міжнародними злочинами. В Україні залишаються нереалізованими положення Римського статуту щодо визначення у Кримінальному кодексі, а також існують серйозні проблеми у питаннях захисту свідків та захисту прав жертв цих злочинів. Це призводить до формування національних практик розслідування та судового переслідування, які іноді суперечать міжнародному кримінальному праву».
Детальніше про плюси та мінуси ратифікації Римського статуту читайте в аналізі «Шлях України до Брюсселя веде через Рим» тут.
