Настав час вільному світові разом з Україною сформулювати спільну стратегію перемоги і сталого миру

Звернення лідерів українського громадянського суспільства до світових лідерів

Станом на кінець жовтня 2024 року невизначеність щодо бачення перспектив завершення понад 10-річної війни в Європі залишається ключовим чинником заохочення агресивної поведінки путінської росії та її союзників. Фактичний вступ у війну Північної Кореї не залишає сумнівів щодо глобального характеру протистояння, де група авторитарних держав намагається зруйнувати світовий порядок, на основі поваги до міжнародного права та непорушності кордонів, а натомість утвердити – новий світоустрій з домінуючим правом сили.

Україна стала першим полем битви, на якому тестується здатність авторитарної коаліції зупинити процес становлення незалежних держав, що обрали демократичний шлях розвитку. Перемога росії та її спільників, яка може бути оформлена через територіальний поділ України та обмеження її суверенітету, означатиме остаточну зміну історичної траєкторії світу на користь глобального альянсу ревізіоністських автократій. Така перемога матиме далекосяжні руйнівні наслідки для всіх, хто розраховує жити в передбачуваному і мирному світі.

Плани агресора стосуються не лише відновлення контролю над колись підвладними територіями, реколонізації, насильницької зміни ідентичності мільйонів людей, але й утвердження нового світового порядку, де кордони визначатимуться свавільною силою, а легітимні прагнення та самовизначення цілих народів будуть принесені в жертву так званому «багатополярному світу», який по суті означатиме силовий розподіл людства між кількома домінуючими центрами впливу.

У агресора є чіткий план перемоги, який не має нічого спільного з досягненням сталого миру. Натомість він спирається на прогнозоване послаблення світової демократичної коаліції, ерозію волі вільного світу до самозахисту, готовність до принесення в жертву тих, хто потрапив під каток агресора першим.

Найголовніше в розрахунку агресора – його віра у нездатність вільного світу сформулювати і втілити власний план перемоги. Незважаючи на величезну ресурсну перевагу країн, що виступають проти планів агресора, його розрахунок спирається на впевненість у тому, що ця перевага ніколи не буде задіяна в повному обсязі – через брак волі, нерішучість та страх перед програшем росії. Більше того, саме така нерішучість щодо підтримки української перемоги дозволила агресору суттєво посилити підривну діяльність проти європейських країн, включаючи на їх суверенних територіях замахи на вбивство, саботаж об’єктів критичної інфраструктури, підпали військових об’єктів, втручання у вибори та ін.

Настав час довести помилковість такого розрахунку. Разом з Україною, лідери країн світу, що захищають цінності свободи та гідності, мають погодити стратегію рішучої та послідовної відповіді на агресію, з метою справедливого завершення війни у близькій перспективі.

У вересні 2024 року Україна представила свій План Перемоги, який передбачає солідарні дії вільного світу для забезпечення належної переваги над агресором та його примусу до миру. Цей план може бути основою для подальшого діалогу за участі всіх країн, зацікавлених у справедливому завершенні війни. Наступним етапом має стати спільна стратегія коаліції вільного світу, що передбачатиме військову, політичну, економічну та дипломатичну складову. Перемога України та вільного світу означатиме остаточний програш росії та її сателітів в нео-імперіалістичній ревізіоністській війні.

На сьогодні є передумови для погодження комплексного плану дій, який дозволить досягти відчутного результату на полі бою, суттєво знизить економічний потенціал агресора, надасть Україні дієві безпекові гарантії, передбачить послідовні узгоджені дипломатичні кроки для завершення війни й досягнення справедливості та сталого миру. 

Ми, представники українського громадянського суспільства, засвідчуємо незмінну стійкість українського суспільства перед обличчям безпрецедентних викликів. Наша оцінка ситуації свідчить про принципову можливість справедливого завершення війни за умов стратегічної визначеності та узгоджених рішучих дій противників російської агресії.

Коаліції вільних потрібен свій план перемоги.

Олександр Сушко, Володимир Єрмоленко	Міжнародний фонд «Відродження»
Олександра Матвійчук, Володимир Яворський	Центр громадянських свобод
Михайло Гончар	Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
Любов Шипович	Благодійна організація «Благодійний фонд Дігнітас»
Ольга Айвазовська	Громадянська мережа ОПОРА
Дарія Каленюк	Центр протидії корупції
Альона Гетьманчук	Центр «Нова Європа»
Aндрій Клименко	Інститут Чорноморських стратегічних досліджень
Любов Галан	Правозахисний центр для військових «Принцип»
Валерій Пекар	ГО «Деколонізація»
Марія Берлінська	Центр підтримки аеророзвідки
Олена Галушка	Міжнародний центр української перемоги
Ганна Бондаренко	ГО «Українська Волонтерська Служба»
Євген Глібовицький	Інститут фронтиру
Тетяна Печончик	Центр прав людини ZMINA
Олена Павленко	Діксі Груп
Ігор Бураковський	Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Ганна Гопко	Мережа захисту національних інтересів АНТС
Олена Трегуб	Незалежна антикорупційна комісія – НАКО
Геннадій Максак	Рада зовнішньої політики «Українська призма»
Алім Алієв	Український ПЕН, Український інститут
Любов Цибульська	ГО «Стань з Україною»