Звернення щодо гуманітарної кризи на прикордонному переході Росія–Грузія «Верхній Ларс» та порушень прав громадян України, яких видворяють з РФ

Кому:

• Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та його представництвам у Грузії та Молдові (UNHCR Georgia, UNHCR Moldova)
• Уповноваженим з прав людини України, Грузії та Молдови (Україна – Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Грузія – Народний захисник (Омбудсмен) Грузії (სახალხო დამცველი), Молдова – Народний адвокат (Омбудсмен) (Avocatul Poporului))
• Урядам та міністерствам закордонних справ Грузії та Молдови (Міністерство закордонних справ Грузії, Міністерство закордонних справ Молдови, Уряд Грузії, Уряд Молдови)
• Офісу Постійного координатора ООН у Грузії (UN Resident Coordinator Office in Georgia)
• Представництву Європейського Союзу в Грузії
• Міжнародному Комітету Червоного Хреста та його представництву в Грузії

Ми, представники правозахисних організацій та громадських ініціатив регіону Організації з безпеки і співробітництва в Європі, засвідчуємо наявність численних гострих гуманітарних проблем на пункті пропуску «Верхній Ларс» (кордон Грузії та РФ), де громадяни України, яких влада РФ видворяє з країни, опиняються в надзвичайно складному становищі. Згідно з інформацією, зібраною та оприлюдненою українською правозахисною організацією «Захист в’язнів України» на своєму сайті, десятки громадян України, яких РФ насильно видворяє, не можуть перетнути кордон на пункті пропуску «Верхній Ларс», залишаючись у невизначеному становищі без доступу до належної допомоги, житла, їжі, засобів зв’язку, медичної допомоги та правової підтримки, без достатньої кількості води. Станом на 21 липня 2025 року в підвалі недобудованого термінала (пункт тимчасового тримання іноземців, розрахований на 18 осіб) утримувалося 95 громадян України, серед них 7 жінок. Серед цих осіб є представники різних соціальних груп:

• Колишні українські в’язні, які опинилися на окупованій російськими військами території та були переміщені до місць примусового утримання на території РФ. Після завершення строку ув’язнення їх поміщають до центрів тимчасового тримання іноземців, які очікують депортації.
• Українці, засуджені російськими судами на окупованих територіях та в РФ (включаючи політичних в’язнів), яких видворяють у зв’язку з відбуттям строку покарання.
• Громадяни України, які проживали в РФ, не мають судимостей, але отримали рішення суду про примусове видворення. Кількість таких осіб зростає внаслідок репресивної політики російського режиму, який видворяє з окупованих територій українців, що не прийняли російське громадянство.

Деякі громадяни України, яких утримують у Верхньому Ларсі, належать до вразливих груп: біженці з окупованих територій України; особи, які зазнали політичного переслідування в РФ; особи з інвалідністю.

Ці люди не мають доступу до їжі, медичної допомоги, належних санітарних умов, засобів зв’язку чи правової допомоги. Перебування в таких умовах може тривати тижнями або навіть місяцями, що є нелюдським і таким, що принижує гідність, поводженням.

На даний момент у російських центрах тимчасового тримання іноземців утримується близько 800 українців, яких російський режим готується видворити через Грузію. Інфраструктура прикордонного переходу «Верхній Ларс» не готова до такого потоку.

Ми наголошуємо, що ситуація на пункті пропуску «Верхній Ларс» має ознаки системного порушення прав людини та становить грубе порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема:

• Стаття 3: Заборона катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
• Стаття 5: Право на свободу та особисту недоторканність (оскільки йдеться про фактичне тримання під вартою без правових підстав або рішень суду).

Крім того, порушуються такі положення Загальної декларації прав людини:

• Стаття 5: Право не зазнавати принижуючого гідність поводження;
• Стаття 7: Право не зазнавати дискримінації – це право порушується, зокрема, щодо колишніх в’язнів;
• Стаття 13: Право повернутися до своєї країни.

Порушення прав громадян України, які очікують перетину кордону між Росією та Грузією, привернули увагу низки засобів масової інформації. Детальнішу інформацію можна знайти, зокрема, у матеріалах Російської служби BBC та «Нової газети Європа». 16 липня 2025 року проблема порушення прав громадян України, яких видворяють з РФ, обговорювалася правозахисниками з низки країн у межах Solidarity Talks «Важкий шлях додому: як допомогти українцям, які повертаються з російських місць примусового утримання?». Учасники цього обговорення запропонували низку заходів для запобігання подальшим порушенням прав людини у Верхньому Ларсі.

Єдиним надійним способом припинення системних порушень прав людини є організація повернення громадян України з РФ безпосередньо до України. Міністр закордонних справ України публічно заявив 19 липня 2025 року:

«Щоб уникнути подальших ускладнень, ми публічно пропонуємо Росії направляти ці категорії громадян України безпосередньо до кордону з Україною. Ми будемо готові прийняти їх звідти. Існують відповідні ділянки кордону, де це можливо».

До вирішення проблеми в такий спосіб необхідно вжити комплекс заходів для відновлення прав громадян України, які утримуються в неприйнятних умовах на прикордонному переході «Верхній Ларс».

Ми усвідомлюємо, що проблема порушення прав громадян України на кордоні Росії та Грузії є лише частиною ширшої проблеми переслідування громадян України в РФ та інших країнах, однак у цьому зверненні ми змушені зосередитися лише на найнагальніших аспектах зазначеної проблеми.

Також звертаємо увагу на те, що Грузія є державою-членом Ради Європи та зобов’язана дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини. За цих умов держава може виступати відповідачем у Європейському суді з прав людини. Для негайного вжиття заходів щодо припинення такого порушення, зокрема, може бути застосоване правило 39 Регламенту Суду.

Наголошуємо, що повна відповідальність за умови перебування, поводження з іноземцями та дотримання міжнародних зобов’язань покладається на грузинську сторону, яка має юрисдикцію над своєю прикордонною інфраструктурою та наділена відповідними обов’язками.

Нездатність держави забезпечити мінімальні гуманітарні стандарти перебування шукачів притулку або осіб у транзиті є системним порушенням міжнародного права. Для порівняння, у 2020–2021 роках РФ штучно створювала аналогічні ситуації на кордоні Білорусі з країнами ЄС, використовуючи біженців із Сирії. Однак держави-члени ЄС змогли дотриматися основних стандартів міжнародного захисту.

Ми наполегливо просимо:

1. Невідкладно забезпечити гуманітарний доступ до громадян України, які перебувають у транзиті або заблоковані на пункті пропуску «Верхній Ларс». Організувати відвідування представниками Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Комітету ООН з питань запобігання катуванням як громадян України у Верхньому Ларсі, так і громадян України у центрах тимчасового тримання іноземних громадян у Російській Федерації.
2. Організувати моніторинг дотримання прав людини на маршруті повернення громадян України від Верхнього Ларса в Грузії до України зусиллями уповноважених міжнародних організацій та омбудсменів України, Грузії та Молдови. Зокрема, необхідно виявляти та припиняти порушення прав колишніх в’язнів.
3. Забезпечити належні умови перебування для громадян України та осіб без громадянства на пункті пропуску «Верхній Ларс», включно з достатнім харчуванням та медичною допомогою. З огляду на плани російського режиму щодо активізації видворення громадян України, підготувати умови для прийому більшої кількості людей на цьому прикордонному пункті.
4. Вжити всіх можливих заходів для зміни маршруту переміщення громадян України з території РФ та забезпечити їх повернення до України через державний кордон з Росією або з Білоруссю.

Ми закликаємо Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй застосувати політичний та дипломатичний тиск на Уряд Грузії у зв’язку із систематичними порушеннями прав людини щодо громадян України на пункті пропуску «Верхній Ларс». Також ми закликаємо Генерального секретаря ініціювати термінове реагування Комітету ООН проти катувань, зокрема:

• правову оцінку ситуації як такої, що потенційно становить жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження (статті 1 та 16 Конвенції проти катувань);
• направлення офіційного запиту до грузинської влади щодо роз’яснень та вжиття заходів;
• застосування процедур екстреного реагування відповідно до пункту 20 Правил процедури Комітету ООН проти катувань.

Підписали:

1. Центр громадянських свобод (Київ, Україна)
2. Центр прав людини ZMINA (Київ, Україна)
3. Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива» (Харків, Україна)
4. Міжнародне партнерство з прав людини (IPHR) (Брюссель, Бельгія)
5. Норвезький Гельсінський комітет (Осло, Норвегія)
6. Promo-LEX (Кишинів, Молдова)
7. Правозахисний рух «Бір Дуйно – Киргизстан» (Бішкек, Киргизстан)
8. Гельсінська громадянська асамблея – Ванадзор (Єреван, Вірменія)
9. Громадське об’єднання «Гідність» (Астана, Казахстан)
10. Нідерландський Гельсінський комітет (Гаага, Нідерланди)