Заява Євромайдан SOS про «курси денацифікації» як воєнний злочин проти цивільного населення на окупованих Росією територіях

Житель Севастополя Володимир Романов з 18 травня 2022 веде у своєму телеграм-каналі рубрику «Денацифікація». Він викладає відеоролики, на яких громадяни України, жителі Херсонської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим вибачаються за нелояльні стосовно армії РФ та російських військовослужбовців висловлювання в соціальних мережах. На цих відеозаписах жертви вимовляють заздалегідь підготовлений текст, іноді просто читаючи його з паперу. Наприкінці виступів ці люди вимовляють слова: «Я пройшов повний курс денацифікації». Так звана «денацифікація» заявлена ​​російським режимом у якості виправдання воєнної агресії РФ проти України.

Відеозаписи жертв «денацифікації» є у вільному доступі, вони стали об’єктом журналістського розслідування «Нової газети».

Люди на відеозаписах вибачаються не добровільно. Про це свідчать такі факти:

1. Відеозаписи із «вибаченнями» розміщуються не на сторінках людей, які відображаються на відео. Ці записи розміщуються у телеграм-каналі Володимира Романова.
2. Деякі люди зняті за обставин, які принижують їхню гідність. Роман Сафаров, наприклад, у відеозаписі від 19 травня 2022 року роздягнений до пояса.
3. У відео деяких людях помітні сліди насильства. У кутку рота Віктора Квітки у відеозаписі від 20 травня 2022 видно сліди крові.

Ставлення, що принижує гідність цивільних осіб на окупованих територіях, є грубим порушенням Російською Федерацією Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року. 

Підпункт «з» пункту 1 статті 3 цієї Конвенції забороняє зазіхання на людську гідність, зокрема, образливе  принизливе поводження та стаття 27 Конвенції встановлює, що: «Особи під заступництвом мають право за будь-яких обставин на повагу до їх особистості, честі, сімейних прав, релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. З ними завжди поводитимуться гуманно, і, зокрема, вони охоронятимуться від будь-яких актів насильства чи залякування, від образ і цікавості натовпу».

Підпункт «е» пункту 2 статті 75 Додаткового протоколу 1 до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів забороняє погрожувати принизливим чи образливим поводженням.

Конвенція про захист цивільного населення під час війни встановлює зобов’язання для Російської Федерації. Ця Конвенція діє у випадку, навіть якщо одна із сторін не визнає стану війни, а також у всіх випадках окупації. Додатковий Протокол І передбачає різні варіанти реагування на порушення, наприклад, роботу Міжнародної комісії із встановлення фактів. Російська Федерація вийшла у 2019 році із компетенції Міжнародної комісії із встановлення фактів. Тепер Міжнародна комісія самостійно не може ініціювати розслідування випадків порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права. Незважаючи на це, РФ має дотримуватися на окупованих територіях вимог Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Дії щодо громадян України, про яких сказано в цій заяві, а саме посягання на людську гідність, зокрема образливе та принизливе поводження, є воєнним злочином у відповідності  до підпункту пункту 2 статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Ми заявляємо про неприпустимість приниження та знущання над громадянами України на окупованих Росією територіях та закликаємо припинити цю нелюдську практику.

Ми просимо правоохоронні органи України провести перевірку викладених фактів та порушити кримінальні справи щодо винних у порушенні прав громадян України. 

Ми звертаємо увагу на цей воєнний злочин Міжнародного кримінального суду та Міжнародної  комісії із розслідування, яка була створена Радою ООН з прав людини.

Ми вкотре просимо міжнародні організації забезпечити міжнародну присутність на окупованих Росією територіях, де люди лишилися сам-на-сам із окупантом.

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод
Експертна група “Сова”
МБО “Екологія – Право – Людина”
ГО “МАРТ”
Український кризовий медіа центр
Центр протидії корупції
Незалежна антикорупційна комісія – НАКО
One Philosophy
WeareUkraine.info
Фундація DEJURE 
Міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив»
Truth Hounds
Центр громадських ініціатив “Ідеї змін”
Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»
Інститут масової інформації
ГО “Детектор медіа”
Одеська обласна організація ВГО КВУ
ГО Інститут розвитку регіональної преси
Центр глобалістики “Стратегія ХХІ”
БФ “Голоси дітей”
Харківська правозахисна група
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Українська фундація правової допомоги
Крайова Рада Українців Криму
Таврійська гуманітарна платформа
Фундація Відкритий Діалог
Європейська експертна асоціація
Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан” 
Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу
Об‘єднання родичів політв’язнів Кремля