21.06.2024

Заклик до негайної ратифікації Римського статуту: Забезпечення правосуддя для жертв війни в Україні

9 лютого 2024 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 133-р було затверджено план заходів з виконання рекомендацій Європейської комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакету розширення Європейського союзу 2023 року (далі “План”).

У своєму звіті Європейська комісія в рекомендації 140 наголошує на необхідності проводити роботу з метою ратифікації Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду (МКС) та пов’язаних із ним документів. При цьому Кабінет Міністрів України в своєму розпорядженні №133-р визначає строк виконання цієї рекомендації “протягом одного року після припинення або скасування воєнного стану”.

Ми, представники неурядових та правозахисних організацій, вважаємо, що така затримка є необґрунтованою, адже законодавство України не містить перешкод для ратифікації. Так, Стамбульська Конвенція була ратифікована 18 липня 2022 року, коли воєнний стан вже був запроваджений. Необґрунтоване відтермінування ратифікації Римського статуту Україною несе серйозну загрозу забезпеченню відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини, скоєні на території України з 2014 року, та значно ускладнює шлях до справедливості для постраждалих від війни. Застереження зі сторони України щодо ризиків притягнення до відповідальності військового керівництва України через механізм МКС не має бути підставою для відтермінування, оскільки ратифікація не впливає на процес визначення винних у найтяжчих міжнародних злочинах.

Юрисдикція МКС діє на території України з 2015 року і не несе жодної загрози для держави. Впродовж перших п’яти років МКС проводив попереднє вивчення ситуації щодо подій в Криму та на сході України. З березня 2022 року внаслідок звернення 43 держав учасниць Римського статуту МКС відкрив провадження щодо наслідків повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Багато країн учасниць, зокрема країни ЄС, також зробили добровільні внески для того, щоб Офіс Прокурора МКС мав спроможність проводити якісне та неупереджене розслідування щодо ситуації в Україні. Вже незабаром було оприлюднено два ордери на арешт, зокрема щодо президента РФ Владіміра Путіна. А 5 березня 2024 року МКС оприлюднив інформацію про ще два ордери на арешт двох російських командирів.

Україна активно співпрацює з Офісом Прокурора МКС, але така співпраця без ратифікації може в будь-який момент припинитись, якщо політична поля керівників зміниться, або така співпраця стане не вигідною для України через будь-які інші причини. В історії МКС є низка таких прикладів, зокрема, у Бурунді, Філіппінах, Дарфурі, Лівії, тощо. Через це постраждалі від війни опиняться у вразливому положенні.

Крім того, відповідно до принципу комплементарності, ті розслідування, за які МКС не візьметься (а це більшість), має розслідувати сама держава, але робити це відповідно до стандартів міжнародного гуманітарного та кримінального права. Україні критично необхідно адаптувати та привести у відповідність своє кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство до стандартів Римського статуту. Ратифікація Римського статуту стане каталізатором необхідних реформ кримінальної юстиції в Україні. В будь-якому іншому випадку забезпечення якісних та неупереджених процесів правосуддя та досягнення справедливості для постраждалих залишиться радше політичним гаслом і черговою маніпуляцією, ніж реальним наміром забезпечити ефективність механізмів з притягнення до відповідальності за найтяжчі злочини.

Україна вже довгий час наполягає на створенні спецтрибуналу щодо злочину агресії, оскільки в міжнародному праві є прогалина щодо притягнення до відповідальності за цей злочин. Однак, відповідальність найвищого політичного керівництва за злочин агресії передбачена Римським статутом, хоча й у дуже обмеженному вигляді. На Асамблеї країн-учасниць МКС Німеччина разом з групою інших країн заявила про те, що настав час прийняти відповідні поправки до Римського статуту, таким чином зробивши його дієвим інструментом у притягненні до відповідальності за злочин агресії. Україна має відігравати активну роль у забезпеченні прийняття такої поправки в статусі країни-учасниці Римського Статуту, якщо уряд держави справді зацікавлений у притягненні до відповідальності вищого політичного та військового керівництва РФ за злочин агресії. Але для того, щоб долучитись до цього процесу, Україна має невідкладно ратифікувати Римський статут.

Ратифікація Римського статуту Україною нарешті продемонструє всьому світу справжній намір держави поважати принцип верховенства права для всіх постраждалих від російської збройної агресії. Цим кроком Україна забезпечить собі роль активного учасника побудови дієвої архітектури правосуддя. Адже з пасивного спостерігача вона перетвориться на активного творця тих процесів правосуддя, на які заслуговує її народ.

У відповідь на оприлюднення інформації щодо двох ордерів на арешт МКС від 5 березня 2024 року Володимир Зеленський заявив: “Коли міжнародна юстиція починає працювати, її вже не зупинити”.

Ми наполягаємо на тому, що ці надихаючі слова мають бути підкріплені діями, а питання ратифікації Римського Статуту має стати нагальним пріоритетом, як для Президента та Верховної Ради України, так і для Європейської комісії, щоб Україна нарешті приєдналась до МКС у 2024 році на правах країни-учасниці.

Ми закликаємо Європейський Союз, зокрема Європейську Комісію, Європейську Службу Зовнішніх Справ, країни-членів ЄС, Європейський Парламент та інші інституції ЄС звернути увагу на те, що наразі немає жодних законодавчих перешкод для ратифікації Римського статуту. Оскільки Президент України має право законодавчої ініціативи у цьому питанні, він має внести відповідний законопроєкт на голосування до Верховної Ради без подальших зволікань. Ми також закликаємо Європейську Комісію та країни-члени ЄС активно підтримати цей крок.

Серед організацій-підписантів:

Асоціація громадських радників;

Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”;

Коаліція громадських організацій «Україна. П’ята ранку»;

Колегія юристів з морського права України ;

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»;

Мнемонік, Український архів ;

Монреальський інститут досліджень геноциду та прав людини ;

Об’єднання родин територіальної оборони Маріуполя ;

Регіональний центр прав людини ;

Українська фундація правової допомоги ;

Центр громадянських свобод ;