Заява Правозахисного порядку денного щодо законопроекту «Про Службу безпеки України», який створює ризики для прав людини

Заява Правозахисного порядку денного щодо законопроекту 

№3196 “Про Службу безпеки України”, який створює ризики для прав людини

16 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення рекомендувати включити до порядку денного ВРУ законопроект № 3196 “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України. Перша редакція проекту закону, подана у березні 2020 року Президентом України, не витримала критики правозахисників, оскільки запропоновані положення суперечили Конституції України і міжнародному праву. У зв’язку з цим законопроект було відправлено на повторне перше читання.

Доопрацьований Комітетом проект закону, однак, повторює більшість критикованих положень першої редакції. Законопроект розширює повноваження СБУ і створює передумови для системного порушення прав людини. Це означає, що проект закону № 3196 не дозволить реформувати Службу безпеки України згідно з вимогами міжнародного права і відповідно до найкращих практик демократичних держав. 

Рекомендація Ради Європи № 1402 (1999), рекомендації Венеціанської Комісії Ради Європи та ООН радять державам розділяти функції спеціальних служб по захисту національної безпеки та правоохоронних органів. Міжнародний пакт ООН про громадянські та політичні права та Європейська Конвенція захисту прав людини встановлюють стандарти обмеження прав і свобод людини, зокрема, права на життя, права на свободу та особисту недоторканість, право на справедливий суд, свободи слова та інформації, права на приватне життя та інших. Проект Закону про СБУ не відповідає цим вимогам та рекомендаціям.

Викликають занепокоєння передусім нечіткі положення законопроекту щодо повноважень СБУ та відсутності системи незалежного контролю за діяльністю Служби. По-перше, проект закону закріплює за СБУ правоохоронні функції (“оперативно-розшукову діяльність” і “досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці, віднесених до підслідності слідчих органів Служби безпеки України”), не створюючи при цьому запобіжників проти перевищення повноважень. Цим положенням закон і надалі залишає спецслужбі простір для зловживань і порушення прав людини. Йдеться, наприклад, про ризики необгрунтованого переслідування опозиції, журналістів, громадських активістів, що може здійснюватися в інтересах приватних осіб або окремих політичних груп, які мають вплив на спецслужбу. В демократичних державах служби безпеки, як правило, позбавлені правоохоронних функцій, або ж існують законні запобіжники, які не допускають використання правоохоронних повноважень в іншій діяльності спецслужби. З іншого боку, більш широкі повноваження спецслужб не можуть використовуватися для розслідування злочинів, оскільки їхня основна мета є захист національної безпеки.

По-друге, збереження правоохоронних повноважень СБУ породжує інші обмеження прав людини. Законопроект не звужує коло співробітників СБУ, які можуть застосовувати заходи примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї), та не передбачає чітких механізмів контролю дотримання прав людини в СБУ. Проекту закону бракує положень про правила і процедури для запобігання чи розслідування можливих випадків катувань чи нелюдського поводження в СБУ. Тобто наразі законопроект не містить гарантій свободи від катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання, як того вимагає міжнародне право.

Більше того, законопроект надає СБУ право затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Але оскільки СБУ є більш закритим органом, на відміну від поліції, співробітники СБУ не зобов’язані називатися при затриманні і можуть не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги. Відповідно, затримана особа може бути позбавлена як можливості оскаржити правомірність дій СБУ, так і гарантованого їй права на правову допомогу. Крім того, в таких справах СБУ часто засекречує матеріали справ і вимагає наявності доступу до державної таємниці у адвоката. Цей дозвіл надається СБУ і може бути відкликаний у будь-який момент, також дозвіл може бути не надано адвокату. Це суттєво звужує можливості особи обирати собі захисника. Це один з багатьох прикладів, коли змішування правоохоронних повноважень та функції спецслужб суттєво звужує обсяг прав людини й тому не є практикою, прийнятною для демократичних країн. 

Доопрацьований проект закону також дозволяє СБУ здійснювати прямий і безоплатний доступ до всіх баз даних та вимагати від усіх суб’єктів надання інформації. Додамо, що проект не містить чітких положень про зберігання, знищення і поширення інформації (а саме, оприлюднення у ЗМІ). Це породжує серйозні загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя громадян та поширення персональних даних особи без її відома. Натомість, закон повинен визначати детальні процедури і підстави отримання інформації від державних установ, юридичних чи фізичних осіб, а також передбачати систему контролю та нагляду за здійсненням цих повноважень. У законі мають бути перелічені державні бази даних, до яких СБУ може мати доступ, а інформація від недержавних юридичних чи фізичних осіб може бути надана СБУ винятково за рішенням суду. 

Зрештою, проект закону не створює систему незалежного контролю за діяльністю СБУ та не зобов’язує Службу співпрацювати з наглядовими органами. Так само доопрацьований законопроект не передбачає правових наслідків для СБУ в разі відсутності щорічного звіту чи надання неправдивої інформації. Положення законопроекту не дозволять реалізувати контроль за СБУ, що збільшує ризик зловживань і порушень прав людини. 

Доречно також зауважити, що робоча група щодо доопрацювання законопроекту проігнорувала  пропозиції правозахисників, внаслідок чого участь у цій робочій групі втратила будь-який сенс. Учасники робочої групи від СБУ наполегливо продавлювали своє бачення законопроекту, залишаючи його недоліки.

З огляду на вищезазначене, Правозахисний порядок денний звертається до народних депутатів із проханням не підтримувати законопроект про СБУ, який створює значні ризики порушень прав людини спецслужбою. Ми закликаємо депутатів відхилити Проєкт Закону № 3196-д «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України»  та повернутися до процесу публічних консультацій  з експертами щодо реформи Служби безпеки України на засадах поваги до прав людини, законності, легітимності та обґрунтованості обсягу та порядку здійснення повноважень Службою безпеки України. Крм того,  внести відповідні положення про позбавлення СБУ правоохоронних функцій, визначити чіткі запобіжники проти зловживання повноваженнями СБУ у сфері прав людини та передбачити детальні процедури і механізми, покликані створити ефективну систему незалежного контролю над СБУ. 

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com 

Центр громадянських свобод

Центр прав людини ZMINA

Громадська організація “Український інститут з прав людини”

Медійна ініціатива за права людини

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива»

American Bar Association Rule of Law Initiative 

Центр досліджень правоохоронної діяльності

Харківська правозахисна група

Лабораторія цифрової безпеки

Українська Гельсінська спілка з прав людини