Термінове звернення до спецдоповідача ООН у зв’язку з шатдауном в Білорусі

68 національних та міжнародних правозахисних організацій виступили з терміновим зверненням до Спеціальних доповідачів ООН зі свободи слова, зі свободи зібрань та з прав людини в Білорусі у зв’язку з державним шатдауном інтернету і політично вмотивованим переслідуванням журналістів і блогерів.

Автор звернення – голова міжнародної практики Агори Кирило Коротєєв – нагадав, що за кілька місяців до виборів президента владні органи Білорусі зробили численні заходи, які посягають на свободу слова.  Правоохоронні органи республіки затримали понад 50 журналістів, які висвітлювали мітинги опозиції, десятки активістів і блогерів, а також членів передвиборчого штабу Світлани Тихановської.

7 і 9 серпня в Мінську затримали дві групи журналістів: кореспондентів телеканалу «Настоящее время» і «Дождь», пізніше їх видворили з країни. Після закінчення голосування влада також затримувала журналістів.  Правоохоронні органи порушили кримінальні справи щодо не менше 10 популярних блогерів.  Адміністратор Telegram-каналу Мая Краіна Беларусь (Білорусь – моя країна) був змушений покинути республіку.

9 серпня доступ в інтернет у Білорусі був повністю або частково обмежений.  Влада республіки заблокувала протоколи передачі даних, що призвело до порушення зв’язку в білоруському сегменті інтернету. Зовнішній трафік прямував лише через один канал з метою не допустити використання VPN.

Протягом декількох днів користувачі повідомляли про обмеження або відсутність доступу до YouTube, Viber, Telegram, Facebook, Twitter, Instagram і «ВКонтакте».  Незалежні експерти відзначали, що кількість мережевих підключень знизилася в 5 разів. Проблеми виникали в усіх провайдерів. Крім того, цілеспрямовано були заблоковані сайти газети «Наша Ніва» (nn.by), Mediazona (zona.media), Afn.by, www.tut.by і онлайн-платформи для спостереження за виборами «Зубр».

О 21:30 9 серпня на всій території Білорусі зафіксували серйозні обмеження роботи мобільного зв’язку та інтернету – зв’язок з іншими країнами практично був відсутній.

 «Білоруський держоператор зв’язку «Белтелеком»і Національний центр обміну трафіком заявили, що це була DDoS-атака. Однак ми інтерпретуємо ситуацію як спробу ізолювати національний сегмент інтернету», – сказано в зверненні.

За останні роки в міжнародному праві сформувалася позиція про неприпустимість довільних шатдаунів. На думку правозахисних організацій, дії влади Білорусі порушують не тільки міжнародні норми, а й закон республіки про телекомунікації, згідно з яким доступ до зв’язку й інтернету може бути припинений або обмежений тільки в надзвичайних ситуаціях або при військовому або надзвичайному станах.  У той же час, жоден з трьох режимів не був оголошений в Білорусі.

Правозахисники рекомендують Спецдоповідачам:

 – запросити інформацію в уряду Білорусі про ситуацію з перебоями доступу до інтернету;

 – вимагати від уряду інформацію про те, як будуть усунені порушення міжнародного права і прав людини, зазначені в зверненні;

– рекомендувати уряду утримуватися від розширення практики довільного втручання в право на свободу вираження поглядів в інтернеті і дотримуватися міжнародно-правової заборони на довільне відключення інтернету.

Звернення підписали білоруські правозахисні організації Human Constanta, Білоруський Гельсінський комітет, Правова ініціатива, Білоруська асоціація журналістів, Екодім та інші.

Крім того, серед підписантів – Міжнародна Агора, Access Now, Товариство захисту інтернету, РосКомСвобода, Московська Гельсінська група, Ірландська рада з громадянських свобод, Угорський союз громадянських свобод, Центр юридичних ресурсів (Південна Африка), Гельсінський фонд з прав людини (Польща),  Article19 (UК), Громадський вердикт, Центр громадянських свобод (Україна), Центр дослідження правової політики (Казахстан), Норвезький Гельсінський комітет та інші.

Ознайомитися зі зверненням і повним списком організацій можна тут.