22.09.2022

Правозахисники заявили про проблему політично вмотивованих переслідувань громадян

17 серпня 2022 року представники правозахисних організацій різних країн Євразійського регіону обговорили з ініціативи Центру громадянських свобод та Міжнародної Гельсінкської асоціації у форматі Solidarity Talks проблеми політично вмотивованих переслідувань громадян Росії, Афганістану, Таджикистану, Узбекистану, Казахстану, Киргизстану. Під час обговорення проблеми учасники заходу дізналися про факти міжнародного переслідування росіян за участю ІНТЕРПОЛ, які можна оцінити як політично вмотивовані. Учасники Solidarity Talks 17 серпня 2022 року ухвалили рішення підготувати звернення на адресу Генерального секретаріату ІНТЕРПОЛ та запропонувати підписати це звернення всім правозахисним організаціям, які виступають проти політично мотивованих кримінальних переслідувань.

Ми надсилаємо дане звернення Генеральному секретаріату ІНТ. Стаття 2 Статуту Інтерполу встановив мету цієї організації: забезпечувати широку взаємодію всіх органів (установ) кримінальної поліції в рамках чинного законодавства країни та на кшталт Загальної Декларації прав людини.
Дух Загальної декларації висловлює ідеї, принципи, символи та цінності даного документи, що регулюють відносини між людиною та владою. Загальна декларація прав людини проголосила: «Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, без будь-якої різниці, як щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища» (стаття 2).

Проголошене статтею 3 Загальної декларації право на свободу та особисту недоторканність не може залежати від становища людини, що виникла внаслідок політично вмотивованого переслідування цієї людини. Положення особи, яка незаконно переслідується, безумовно, відноситься до категорії «інші положення». Цю категорію названо у статті 2 Загальної декларації.

Стаття 7 Загальної декларації встановила, що «Всі люди рівні перед законом і мають право, без різниці, на рівний захист закону. Усі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від будь-якого підбурювання до такої дискримінації». Зміст цієї статті однозначно забороняє дискримінацію з політичних мотивів. Таким чином, не лише дух, а й літера (конкретні норми) Загальної декларації прав людини забороняють переслідування людей з політичних мотивів. Російська Федерація здійснює політично вмотивовані переслідування як громадян цієї країни, і інших держав.

Ми віримо, що Генеральний секретаріат усвідомлює цю проблему. У заяві Генерального секретаріату ІНТЕРПОЛ від 10 березня 2022 року було сказано, що всі запити російського представництва ІНТЕРПОЛ надсилатимуться до Генерального секретаріату для перевірки на відповідність правилам ІНТЕРПОЛ. Проте, цього заходу виявилося недостатньо. Ми констатуємо, що рішення Комісії з контролю за файлами ІНТЕРПОЛ (персональні дані виключено) несе загрозу правам людини. Це рішення є показовим прикладом, оскільки містить кілька грубих порушень прав людини. У цьому рішенні Комісія відмовилася видалити з міжнародного розшуку громадянина Росії. У пункті 68 рішення Комісія заявила, що жодним думкам щодо наявності політичних мотивів переслідування людини, у тому числі експертним, не можна надавати тієї ж ваги, що рішенням національних судових органів. Це означає, що ніхто ніколи не зможе довести Комісії наявність політичних мотивів кримінального переслідування. Єдиним винятком є ​​судові органи держави, яка здійснює політично вмотивоване переслідування людини. Проте в авторитарних та неототалітарних державах країнах-членах ІНТЕРПОЛ відсутня незалежність судової влади. Суди всіх рівнів у країнах підпорядковані правлячим угрупованням. У разі політично мотивованого кримінального переслідування це означає, що жоден суд не визнає політичну мотивованість кримінального переслідування та не дасть справедливої ​​правової оцінки діям людини, що переслідується. Більше того, Комісія проігнорувала статус заявника як особи, яка шукає притулку.

Стаття 33 Конвенції про статус біженців прямо забороняє висилку біженців або їхнє примусове повернення до країни, де їм загрожує небезпека. Принцип недопущення висилки захищає шукачів притулку на час розгляду клопотання про надання притулку. Даний принцип повністю застосовний у контексті екстрадиції. У той же час міжнародний розшук спрямований на примусове повернення до країни, яка розшукує людину.

Відмова Комісії з контролю  за файлами виключити з міжнародного розшуку справу (персональні дані виключені) можна трактувати як порушення принципів та норм захисту осіб, які шукають притулку, а також як порушення статті 3 Статуту ІНТЕРПОЛ. Дана стаття категорично заборонила цій організації здійснювати будь-яке втручання чи діяльність політичного характеру. Підтримка політично вмотивованого кримінального переслідування людини, незалежно від суб’єктивних мотивів такої підтримки, є діяльністю політичного характеру. проблеми на кшталт Загальної декларації правами людини. Ми також просимо виключити будь-яку можливість порушення прав людини діями ІНТЕРПОЛ. Коган-Ясний, «Право на життя та громадянську гідність», Росія
Антон Хвостов, «Центр соціально-правових та природоохоронних ініціатив»,
Росія
Тетяна Дракохруст, «Освітній старт», Україна
Євген Захаров, Харківська правозахисна група, Україна
Толекан Ісмаїлова, FIDH, «Бір Дуйно-Киргизстан», Киргизстан 
Світлана Ганнушкіна, Комітет «Громадянське сприяння», Росія 
Наталія Євдокимова, Правозахисна рада Санкт-Петербург
Юрій Джибладзе, Рада російських правозахисників, Росія
Павло Федик, Фонд громад «Знання і справедливість», Україна
Олег Антипенко, Громадська наглядова комісія з контролю за дотриманням прав людини в місцях примусового тримання в Іркутській
області, Росія 
Віра Аммер, Німецьке товариство «Меморіал», Німеччина

Нодарі Хананашвілі, Національна асоціація благодійних організацій,
Росія 
Наталія Таубіна, Фонд «Громадський вердикт», Росія 
Олексій Козлов, Solidarus e.V., Німеччина 
Олег Михайлик, Правозахисна асоціація «Права справа» , Україна
Юнус Мадаєв, Чеченська правозахисна асоціація «Vayfond», Франція 
Євген Жовтіс, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини та дотримання законності, Казахстан
Василь Санкович, Білоруський будинок прав людини імені Бориса Звозскова,
Білорусь
Олександра Матвійчук, Центр громадянських свобод, Україна 

Адреса для відповіді
Центр громадянських свобод
Україна, Київ, 01004, вул. Басейна 9 Г

Назад
Попередня Наступна