Правозахисники закликають підписати звернення «Протидія незаконній депортації та примусовому переміщенню українських дітей: повернення й правосуддя»

Правозахисні організації та ініціативи ініціювали та створили звернення щодо протидії депортації та примусового переміщення українських дітей. В межах цього закликають інші організації підписати документ та об’єднати зусилля для повернення українських дітей і притягнення винних осіб до відповідальності.

«Представляючи широку спільноту громадських організацій та ініціатив, які є учасниками Меморандуму громадських організацій України “Спільні керівні принципи щодо відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні”, ми дійшли спільної згоди про наступне.

Протягом лютого 2022 року – серпня 2023 року жертвами незаконної депортації або примусового переміщення з боку РФ стали, щонайменше, тисячі українських дітей. Серед них – діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти з інвалідністю, діти, розлучені із законними представниками, а також ті, хто втратили батьків у зв’язку зі збройним конфліктом. Під приводом т.зв. евакуації, відпочинку або надання медичної допомоги, їх було вивезено до, щонайменше, 57 регіонів РФ, у 19 з яких 380 дітей стали жертвами насильницької передачі в російські родини. Вивезення українських дітей відбувалося також на територію Білорусі в рамках спільної політики Союзної Держави, на територію окупованого Кримського півострова й окупованого регіону Грузії – Південної Осетії.

Незаконні депортації дітей з України розпочалися після окупації Кримського півострова та встановлення ефективного контролю над організованими збройними угрупуваннями на Донбасі. Інформація про жертв незаконних вивезень та усиновлень залишається невідомою у зв’язку з порушенням РФ як зобов’язання щодо надання відомостей про їхнє місце перебування та незаконні зміни в правовому статусі, так і сприяння репатріації таких дітей.

Станом на початок вересня 2023 року спільними зусиллями українських неурядових організацій, органів влади та незалежних медіа з територій, підконтрольних РФ, вдалося повернути 386 дітей. Однак, незначна ефективність та тривалість у часі існуючих схем репатріації, зловживання російськими агентами вразливим становищем дітей та їхніх законних представників, відмова РФ повертати дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ризик того, що діти стануть жертвами інших міжнародних злочинів актуалізують розробку й імплементацію єдиного механізму повернення.

Погоджуючись з висновками експертів Московського механізму ОБСЄ і Міжнародної незалежної комісії з розслідування порушень в Україні, ми наполягаємо, що незаконна депортація та примусове переміщення не відповідають принципу найкращих інтересів дитини та супроводжуються численними порушеннями як Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та Додаткового протоколу (І), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, так і Конвенції ООН про права дитини, а саме: права на збереження ідентичності, в тому числі громадянства, права на освіту, свободи від нелюдського поводження, свободи вираження поглядів, права на ім’я, права на сім’ю та на возз’єднання з сім’єю, права на використання власної культури, недискримінації.

На нашу думку, окремі діяння РФ у рамках реалізації політики русифікації та мілітаризації українських дітей мають ознаки воєнних злочинів (незаконна депортація та примусове переміщення, невиправдана затримка в репатріації, пропаганда добровільного вступу до лав збройних сил супротивної держави), злочинів проти людяності (депортація та примусове переміщення, дискримінаційне переслідування) та геноциду (насильницька передача українських дітей у російську національну групу).

Діяння РФ, спрямовані на незаконну депортацію, примусове переміщення, русифікацію і відмову в репатріації українських дітей, були неодноразово засуджені міжнародним співтовариством. 27 квітня 2023 року Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції 2495 (2023) визнала їх такими, що мають ознаки геноциду проти української нації. Напередодні, 17 березня 2023 року Палата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт Президента Володимира Путіна та Уповноваженої Президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв’язку з незаконною депортацією дітей з окупованих територій України до Росії.

Беручи до уваги вразливість дітей як жертв збройного конфлікту та масштаби протиправних діянь, вчинених РФ у зв’язку з їхньою незаконною депортацією, примусовим переміщенням та невиправданою затримкою в репатріації, ми підкреслюємо необхідність консолідації зусиль для підтримки таких рішень:

1. Шляхом спільного дипломатичного тиску представників міжнародного співтовариства змусити РФ виконати зобов’язання відповідно до статті 78 Додаткового протоколу (I) до Женевських конвенцій та невідкладно надати вичерпні списки імен та місця перебування всіх українських дітей, які були незаконно депортовані до РФ або примусово переміщені на території під її ефективним контролем з зазначенням правового статусу кожної дитини, зокрема, випадків усиновлення або встановлення опіки, зміни персональних даних.
2. Ухвалити Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН щодо міжнародних зобов’язань у сфері репатріації українських дітей, чітко закріпивши вимоги до Росії, України та держав-учасниць Чотирьох Женевських конвенцій відповідно до спільної для них статті 1.
3. Створити на основі ухваленої Резолюції (див. пункт 2) єдиний прозорий юридичний механізм повернення українських дітей шляхом призначення третьої сторони та підписання серії обов’язкових міжнародних договорів між Україною та РФ, в якій третя сторона, незалежно від того, чи це буде держава, група держав, міжнародна організація або будь-який інший прийнятний для сторін суб’єкт, виступатиме як посередником, так і гарантом виконання домовленостей.
4. Забезпечити імплементацію індивідуального підходу у діяльності будь-якого узгодженого механізму повернення українських дітей, здійснюючи в кожному окремому випадку незалежну та неупереджену оцінку найкращих інтересів дитини, а також гарантуючи безпечні умови проживання, розвиток і благополуччя кожного неповнолітнього, визначені індивідуальною траєкторією повернення.
5. Сприяти розслідуванню як на національному, так і на міжнародному рівні, міжнародних злочинів, вчинених російськими агентами проти українських дітей у зв’язку з їхньою незаконною депортацією та примусовим переміщенням, з дотриманням жертво-центричного підходу, а також співпрацювати з метою уніфікації процесу імплементації принципу універсальної юрисдикції, спрощення та збільшення зрозумілості процедури звернення постраждалих до компетентних органів.
6. Забезпечити збереження доказів та реалізацію права на правду, зокрема шляхом діяльності незалежних міжнародних комісій, моніторингових місій та інших механізмів для встановлення й верифікації фактів незаконної депортації, примусового переміщення, насильницької передачі в російські родини, невиправданої затримки в репатріації та інших протиправних діянь, які супроводжують згадані міжнародні злочини проти українських дітей.
7. Сприяти притягненню до відповідальності осіб, які вчинили міжнародні злочини, зокрема, шляхом забезпечення виконання рішень та співпраці з Міжнародним кримінальним судом.
8. Забезпечити справедливе відшкодування шкоди з боку РФ українським дітям, жертвам незаконної депортації та примусового переміщення, у тому числі, шляхом конфіскації та перепрофілювання заморожених активів винних у таких діяннях осіб.
9. Поєднати зусилля компетентних міжнародних урядових та неурядових організацій та терміново надати Україні всю необхідну допомогу, включаючи організаційну, інформаційну, правову, матеріально-технічну та фінансову, для підтримки її дій щодо ідентифікації, повернення, реабілітації та реінтеграції українських дітей.

Взаємне посилення, ефективна та якісна адвокаційна діяльність, консолідація правозахисного руху та формування єдиного ціннісного виміру щодо повернення українських дітей і притягнення винних осіб до відповідальності, сприятиме імплементації зазначених рішень як на національному, так і на міжнародному рівні, та дозволить забезпечити відновлення міжнародного правопорядку, сталий мир, безпеку й справедливість.

Звернення ініціювали та підтримали такі організації: Захист в’язнів України, Медійна Ініціатива за права людини, Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля, Освітній дім прав людини – Чернігів, Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська Спілка з прав людини, Українська фундація правової допомоги, Харківська правозахисна група, Харківський антикорупційний центр, Центр громадянської освіти «Альменда», Центр прав людини ZMINA, Ukrainian Legal Advisory Group. Та зокрема Центр громадянських свобод.

Підпишіть звернення від імені організації за посиланням.