Правозахисники підтримали студентів стосовно проблем проекту нового Закону “Про вищу освіту”
Юристи-правозахисники з Української Гельсинської Спілки з Прав Людини (УГСПЛ), Центру громадских свобод (ЦГС) та Харківської правозахиної групи (ХПГ) підтримали позицію студентства проти ініціативи необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників. Нагадуємо, що ініціатива і досі міститься в останній версії проекту нового Закону «Про вищу освіту» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (МОНМС).
Щодо «питання оплати за навчання контрактників» у законопроекті про вищу освіту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:
Формулювання статті 67 проекту Закону України «Про вищу освіту», який викладений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту для обговорення, містить меншу правову визначеність, ніж положення ч. 6 ст. 64 чинного Закону України «Про вищу освіту», яке визначає правову позицію щодо неможливості зміни вартості навчання за весь строк навчання у вищому навчальному закладі.
Зокрема, це зумовлено дещо різними підходами законотворців щодо імперативної заборони змінювати вартість навчання. Якщо чинна редакція Закону передбачає, накладення заборони на «зміну розміру плати за весь строк навчання протягом всього строку навчання», то формулювання, яке використовується у проекті закону передбачає заборону «змінювати розмір плати протягом строку дії укладеного договору».
І хоча, обидва нормативно-правові документи, містять правову норму про те, що розмір плати за весь строк навчання встановлюється у договорі (контракті), практична реалізація цього положення показала наявність проблем із виконанням вищими навчальними закладами цих правових норм. Зокрема, це підтверджується і Міністерством освіти та науки України, яке у своємуНаказі №236 від 27.03.2007р. зазначає проблему порушень в процесі встановлення юридичних та фізичних взаємостосунків між навчальними закладами та студентами – отримувачами освітніх послуг.
Враховуючи, також наявність непоодиноких звернень до Української Гельсінської спілки з прав людини щодо випадків, коли деякі вищі навчальні заклади пропонували укладати декілька контрактів протягом всього строку навчання студентів, а ще інші зобов’язували підписувати додаткові угоди щодо збільшення розміру оплати за навчання, важливим є зберегти більшу правову визначеність у цьому питанні. І відповідно доречним було б зберегти ті більш конкретні формулювання, які є в чинному законі «Про вищу освіту».
Максим Щербатюк,
юрист, Українська Гельсинська Спілка з Прав Людини (УГСПЛ)
Чинна ч. 6 ст. 64 ЗУ «Про вищу освіту» встановлювала правило, відповідно до якого: «Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється вищим навчальним закладом у грошовій одиниці України – гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік. Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання».
На практиці траплялися непоодинокі випадки порушень в процесі встановлення юридичних та фізичних взаємостосунків між навчальними закладами та студентами – отримувачами освітніх послуг, які здобувають вищу освіту за кошти фізичних та юридичних осіб» (Наказ МОН №236 від 27.03.2007р.), які подекуди мають місце і на даний час. З огляду на імперативність згаданої вище норми, порушені права студентів вдавалося відносити.
З огляду на це, одне із завдання проекту закону про вищу освіту є чітке формулювання аналогічної норми, яке б не допускало подвійного тлумачення та не створювало простір для зловживань.
На сайті МОН (див. http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/zvyazki-z-gromadskistyu-ta-zmi/60-gromadske-obgovorennya/4710) викладений текст законопроекту про вищу освіту, в якому в абзацах 8-9 ст. 67 викладені згадані вище положення наступним чином:
«Розмір плати за весь строк навчання для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, підвищення кваліфікації або за надання додаткових освітніх послуг, а також порядок оплати освітньої послуги (повністю одноразово, щорічно, щосеместрово, щомісячно) встановлюється у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.
Розмір плати для отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами у грошовій одиниці України – гривні з урахуванням визначеного у встановленому законодавством порядку офіційного індексу інфляції за попередній календарний рік, не може змінюватись протягом строку дії укладеного договору та підлягає оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації, інформаційних джерелах вищих навчальних закладів».
На перший погляд дана редакція не вносить великих коректив. Але якщо співставити дві норми, то з буквального тлумачення випливає, що імперативна заборона на «зміну розміру плати за весь строк навчання протягом всього строку навчання» трансформувалася в заборону «змінювати розмір плати протягом строку дії укладеного договору». А як укладати кілька договорів протягом всього строку навчання окремі недобросовісні ректори ВНЗ вже навчилися.
Для того, щоб не з’ясовувати в суді, що мали на увазі автори законопроекту, пропонуємо залишити дану норму у чинній редакції.
Олександра Матвійчук,
юрист, Центр громадських свобод (ЦГС)
У разі укладання нового чи додаткового договору між вищім навчальним закладом та студентом, що вже навчається на підставі договору, плата за навчання та умови оплати не можуть бути зміненні.
Оксана Нестеренко,
юрист, Харківська правозахисна група (ХПГ)
Порівняльну таблицю формулювань різних проектів нового Закону “Про вищу освіту” можна побачити тут – http://lebed-michael.livejournal.com/59485.html
Джерело, 11/10/2011
