09.10.2026

ООН та МКЧХ мають сприяти гуманітарній допомозі та евакуації цивільних з Олешок

Ми закликаємо Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та Управління з координації гуманітарних справ ООН (УКГС ООН) разом із Російською Федерацією та Україною якнайшвидше погодити план гуманітарної операції в Олешках та навколишніх населених пунктах, включно з добровільною евакуацією цивільних.

Російська Федерація як окупаційна держава має надати гуманітарним організаціям швидкий і безперешкодний доступ до цивільного населення. Обидві сторони збройного конфлікту мають погодити локальне припинення вогню, гарантувати безпеку гуманітарного персоналу та утримуватися від дій, які можуть поставити під загрозу цивільних, гуманітарні конвої чи маршрути евакуації.

Місто Олешки на лівому березі Дніпра з лютого 2022 року окуповане Росією, а з листопада того ж року, після відходу російських військ з правобережжя Херсонської області, фактично перебуває на лінії фронту. Впродовж цього часу становище цивільних, які залишаються в місті, поступово погіршувалося.

Бойові дії, атаки безпілотників і замінованість території створюють серйозну загрозу для цивільного населення та істотно ускладнюють як доставку допомоги, так і самостійну евакуацію з населеного пункту. Через це мешканці міста фактично залишилися без доступу до продовольства, медикаментів і медичної допомоги, а для людей похилого віку, людей з інвалідністю, хворих і поранених покинути місто часто взагалі неможливо.

Про ситуацію в Олешках ще влітку цього року незалежно повідомляли Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні та Human Rights Watch, а у вересні критичність ситуації публічно підтвердили обидві сторони збройного конфлікту. У схожому становищі перебувають і жителі інших населених пунктів лівобережної Херсонщини — Голої Пристані, Старої Збур’ївки та Нової Збур’ївки.

Міжнародне гуманітарне право покладає обов’язки щодо захисту цивільного населення на всі сторони збройного конфлікту. Сторона, що атакує, мусить дотримуватися принципів розрізнення, пропорційності та обережності. Водночас сторона, що контролює територію, має «максимально можливою мірою» вживати «необхідних запобіжних заходів щодо захисту цивільного населення й цивільних об’єктів, що перебувають під її контролем, від небезпек, що виникають у результаті воєнних операцій».

Окрім цього, Російська Федерація, як окупаційна держава, має додаткові обов’язки. Відповідно до статті 55 IV Женевської конвенції вона повинна забезпечувати населення продовольством і медикаментами. Стаття 59 IV Женевської конвенції передбачає, що у випадку, якщо населення окупованої території забезпечено недостатньо, то окупаційна держава «повинна погодитися вжити заходів, спрямованих на надання підтримки цьому населенню і повинна сприяти реалізації цих заходів усіма наявними у неї засобами». 

Така підтримка може надходити, наприклад, з боку неупереджених гуманітарних організацій, як-от МКЧХ. Та сама стаття прямо вимагає від усіх держав-учасниць пропускати гуманітарні вантажі й гарантувати їхній захист.

Звичаєве міжнародне гуманітарне право так само вимагає від усіх сторін конфлікту поважати й захищати персонал та об’єкти, залучені в гуманітарних операціях. Умисні ж атаки на персонал, майно та транспорт, що залучені в наданні гуманітарної допомоги, є воєнним злочином за статтею 8(2)(b)(iii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду. 

У ситуації, що склалася, найдієвішим способом допомогти цивільному населенню ми вважаємо посередництво МКЧХ та УКГС ООН, які можуть фасилітувати діалог між сторонами конфлікту для розробки та реалізації механізму евакуації. 

Переговори між Україною та Російською Федерацією тривають місяцями, однак досі не дали результату. Без активної участі посередників ці переговори навряд чи найближчим часом завершаться домовленістю. Водночас досвід цієї війни показує, що за такої участі домовитися можливо. Так, у травні 2022 року спільні операції ООН та МКЧХ дозволили вивезти понад 600 цивільних із заводу «Азовсталь» та інших районів Маріуполя, причому МКЧХ допомагав сторонам погодити конкретні параметри евакуації — час, маршрут і перелік тих, хто міг виїхати.

Сьогодні настав час застосувати цей досвід і для Олешок. Його опорою має стати міжнародне гуманітарне право, яке зобовʼязує сторони конфлікту докладати зусиль для укладення місцевих угод про евакуацію з обложених або оточених районів поранених, хворих, немічних, літніх людей, дітей і породіль. Олешки не оточені в класичному сенсі, однак загроза нападів та значна замінованість шляхів виїзду та виходу фактично ставлять місто в становище, на яке розрахована ця норма.

Крім того, сторони конфлікту мають дозволяти швидкий і безперешкодний пропуск гуманітарної допомоги для цивільного населення, яке її потребує, та сприяти цьому. Право сторін контролювати гуманітарні вантажі не може бути приводом для затримки чи блокування допомоги. 

Відтак закликаємо:

МКЧХ та УКГС ООН:
  • Продовжити докладати зусиль і використовувати всі доступні канали для якнайшвидшого погодження із РФ та Україною гуманітарної операції та добровільної евакуації цивільних, а також бути готовими забезпечити та розпочати їх одразу після досягнення домовленості.
Треті держави та міжнародні організації:
  • Використати дипломатичні та інші наявні канали комунікації, щоб домогтися досягнення і виконання домовленостей про негайний гуманітарний доступ до Олешок та добровільну евакуацію цивільного населення;
  • За потреби долучитися до співфінансування гуманітарної операції та евакуаційних заходів.
Усі сторони конфлікту:
  • Невідкладно погодити локальне припинення вогню та дотримуватися його;
  • Взаємодіяти з МКЧХ та УКГС ООН, забезпечуючи спільне визначення безпечних маршрутів і надання інформації про мінну та вибухонебезпечну загрозу;
  • Надати необхідні гарантії безпеки гуманітарному персоналу, медикам, евакуаційним і гуманітарним колонам, неухильно дотримуватися цих зобов’язань та утримуватися від будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу гуманітарну операцію чи маршрути евакуації;
  • Вживати всіх можливих запобіжних заходів для захисту цивільних осіб, зокрема гуманітарних працівників і медиків, а також їхнього транспорту;
  • Забезпечити цивільним, які добровільно залишають Олешки, можливість обрати безпечний напрямок виїзду.
Російську Федерацію:
  • Забезпечити населення Олешок продовольством, питною водою, медикаментами та іншими предметами найпершої потреби відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом;
  • Забезпечити швидкий і безперешкодний доступ неупереджених гуманітарних організацій до цивільного населення, а також не перешкоджати самостійній евакуації цивільних з міста.
Україну:
  • Сприяти доставці до Олешок продовольства, медикаментів й іншої необхідної допомоги;
  • Сприяти проведенню добровільної евакуації та забезпечити евакуйованим належну підтримку після виїзду;
  • Спростити в’їзд для евакуйованих без документів і забезпечити їм медичну допомогу, житло та необхідну підтримку.
Назад
Попередня
buttons